Рішення

від 19.09.2007 по справі 8/202/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/202/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.07                                                                                        Справа №  8/202/07

Суддя   

ПозивачВідкрите акціонерне товариство “Український графіт”, м. Запоріжжя

Відповідач Державне підприємство “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”, м. Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:Фокін Г.В,, дов. від 10.09.2007р. Слятіна Д.О., дов. від 01.01.2007р.

Відповідача:Шостак О.М., дов. від 13.09.2007р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 44107 грн. 20 коп. основного боргу за договором № 804/41236/06 від 22.12.2004 р., 10144 грн. 65 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3501 грн. 54 коп. річних процентів.

В судовому засіданні, відкритому 11.05.2007 р., оголошувалася перерва до 01.06.2007р. За запитом від 21.05.2007 р. дану справу направлено до Запорізького апеляційного господарського суду. Після повернення справи розгляд продовжено

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 19.09.2007 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові,  в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 804/41236/06, укладеного з відповідачем 22.12.2004р., на адресу відповідача поставлено товар ( смолу СФ –010), а відповідач зобов'язався прийняти його та відповідно до пункту 3.2 договору оплатити його вартість в 30 денний термін від дати поставки товару. Пунктом 2.2 договору сторонами обумовлено, що датою поставки товару вважається дата, зазначена в накладних на товар.

Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав в повному обсязі, за ним склалася заборгованість в сумі 44107,20 грн.. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10144,65грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2005 року по березень 2007р. та 3501,54грн. річних процентів за період з 22.01.2005 р. по 26.03.2007р..

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зазначена заборгованість виникла внаслідок реалізації плану досудової санації ДП “Завод “Вуглекомпозит”. Представник зазначив, що розрахунок по зазначеній заборгованості передбачався в рамках плану досудової санації  за рахунок продажу водопроводу. Продаж водопроводу не відбувся.  Відповідач просить стягнути з нього тільки основний борг, а в стягненні штрафних санкцій відмовити.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що по видатковій накладній № 2/12 від 22.12.2004р. відповідач отримав від товариства “Український графіт” товар на загальну суму 44107,20грн., згідно умов договору № 804/41236/06 від 22.12.2004р.. Отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю № НАЦ 246836 від 20.12.2004р., яка видана повноважній особі відповідача. Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар оплату не здійснив. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість в сумі 44107,20 грн. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 44107,20 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення річних процентів, нарахованих за період з 22.01.2005р. по 26.03.2007 р. в сумі 3501,54 грн. та 10144,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з січня 2005р. по березень 2007р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених до стягнення втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів, суд зазначає, що за правовою природою ці нарахування не є штрафними санкціями та не можуть бути зменшеними відповідно до ст.. 83 ГПК України.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982, ЄДРПОУ 24516317, р/р № 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул.. Північне шосе, 20, ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в АБ “Металург”, МФО 313582)  44107,20 грн.  основного боргу, 10144,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3501,54 грн. річних процентів та 695,53 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 01 жовтня 2007 року.