Ухвала

від 17.02.2022 по справі 328/2196/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.02.2022 Справа № 328/2196/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №328/2196/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/198/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізький апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має середню технічну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 382 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого КУ «Молочанськапсихіатрична лікарня»ЗОР - ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382 КК України, та призначено йому покарання: за ч.5 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років, з позбавленням права займатися комерційною діяльністю на 3 роки та з конфіскацією усього майна, яке є його; за ч.2 ст.366 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займатися комерційною діяльністю на 3 роки, зі штрафом у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00грнв дохід держави; за ч.3 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займатися комерційною діяльністю на 3 роки.

На підставі ч.ч.1,3 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, з позбавленням права займатися комерційною діяльністю на 3 роки, з конфіскацією усього майна, яке є власністю ОСОБА_6 , зі штрафому розміріп`ятисот неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, що становить 8500,00грнв дохіддержави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 ухвалено відраховувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Цивільний позов задоволений, стягнуто з ОСОБА_6 на користь КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР 2112967,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на проведення судових економічних експертиз №20-51 від 31 травня 2019 року в розмірі 3768,24 грн та №20-59 від 27 червня 2019 року в розмірі 2355,15 грн, а всього, 6123,39 грн.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційнійскарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинених кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вирок суду першої інстанції в частині кваліфікації його дій, призначення покарання є необґрунтованим та ухвалений без врахування та з`ясування всіх обставин по справі.

Вирок суду є фактично копією повідомлення про підозру, яка була вручена 14 серпня 2019 року слідчим Оріхівського відділення поліції. Судом не надано належної оцінки та не викладено у вироку доводів та заперечень щодо винуватості ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах.

Будь-якого факту заволодіння грошовими коштами держави не було. Даний факт встановлений та підтверджується рішеннями господарських судів та матеріалами справи. В провадженні не проведено бухгалтерських та товарознавчих експертиз як на підприємстві «Укрпівденвугілля», так і у лікарні, а надані дослідження та документи спростовують обставини, встановлені вироком суду.

Також відсутній факт складання та внесення неправдивих відомостей до офіційних документів (існує щорічний звіт державних органів, за яким гроші перераховано на закупівлю вугілля, та як втрачені або привласнені, або витрачені не за цільовим призначенням не відображені).

Господарські правовідносини суб`єктів господарської діяльності, визначені Договором 45 від 14 листопада 2016 року, вироком суду кваліфіковано як заволодіння чужим майном грошима, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

На думку апелянта, інкриміновані гроші не перебували в веденні ПП «Укрпівденвугілля» та особисто у директора, а тому заволодіти грошима він взагалі не мав можливості. Гроші було перераховано за вугілля за договором поставки та передано на відповідальне зберігання на підставі укладеного договору, який не спростовано сторонами, є чинним, був предметом дослідження господарськими судами України.

Так, судом не враховано, та не надано належної оцінки тому факту, що 29 листопада 2016 року між КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР в особі головного лікаря ОСОБА_10 та ПП «Укрпівденвугілля» в особі директора ОСОБА_6 було укладено Договір складського зберігання № б/н, за змістом якого п.1.1. Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв та зобов`язується зберігати майно, як придбане за кошти державного бюджету.

Окрім цього, судом першої інстанції всупереч висновкам Верховного Суду прийнято як доказ вини закриття кримінального провадження відносно кастелян ОСОБА_11 .

Проте, Постановою Верховного Суду України від 06 лютого 2019 року, по справі №328/1743/17, провадження № 51-6731км 18 встановлено, що ПП «Укрпівденвугілля» учасником кримінального провадження у зазначеній справі не була та жодного процесуального статусу не мала. Більше того, відносно ПП «Укрпівденвугілля» при постановленні ухвали місцевим судом будь-яких питань щодо його прав та обов`язків також не вирішувалось.

Також зі змісту ухвали місцевого суду вбачається, що об`єктивної сторони складу злочину, який би було вчинено представниками ПП «Укрпівденвугілля» або ж самим підприємством, вона не містить, у тому числі прямої вказівки на них. Зокрема, в ухвалі відсутні обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо даного підприємства - час, місце, спосіб та інші обставини вчинення ним чи його службовими особами кримінального правопорушення. Не йдеться в ній і про доведеність винуватості будь-якої сторонньої особи (фізичної чи юридичної).

У зв`язку із чим, зазначення в оскаржуваному вироку інформації щодо протиправних дій ОСОБА_11 як на доказ протиправності його дій є протиправним та неприпустимим.

Наявність майна, а саме вугілля у кількості 700 тон була перевірена посадовою особою головним лікарем КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_10 та враховуючи відсутність умов для зберігання даної кількості вугілля на території лікарні була передана на відповідальне зберігання ПП «Укрпівденвугілля» за відповідним договором.

Саме наявність вугілля, яке було ідентифіковано посадовою особою лікарні, на складах ПП «Укрпівденвугілля» стало підставою для оформлення накладних №№120,121 від 14 листопада 16 року. Тому, судом помилково визначено у вироку, що вугілля не було та він не мав наміру здійснювати його поставку.

ОСОБА_11 в своїх поясненнях вказала на відсутність технічної можливості розмістити на території лікарні 700 тон вугілля, наявність договору відповідального зберігання, та той факт, що він (обвинувачений) привозив чергову партію вугілля (дві машини), але дане вугілля не було прийнято з невідомих причин. Новий головний лікар заборонив приймати від ОСОБА_6 вугілля з будь-яких причин.

Висновки суду, викладені у вироку, спростовуються також рішенням Господарського суду від 06 червня 2017 року та Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року по справі 908/686/17, відповідно до яких, умови договору №45 від 14 листопада 2016 року виконано сторонами у повному обсязі, незважаючи на той факт, що було допущено помилку під час укладання договору.

29 листопада 2016 року між КУ "Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР (поклажодавець) та ПП "Укрпівденвугілля" (зберігач) укладено договір складського зберігання №б/н, за умовами якого (п. 1.1. договору) поклажодавець передає, а зберігач приймає та зобов`язується зберігати майно, яке придбане за кошти державного бюджету.

Розглядаючи справу по суті спору судом враховано, що вказаний договір складського зберігання від 29 листопада 2016 року №б/н в установленому законом порядку не розірвано та не визнано недійсним.

------------------------

Було виконано частково умови вищевказаного договору.

Як убачається з матеріалів господарської справи, 21 березня 2017 року відповідачем направлено повідомлення про форс-мажорні обставини та пропозиція щодо укладення додаткової угоди. А саме, про існування торгівельної блокади у зоні проведення антитерористичної операції, та наявність блокади торгівельних шляхів Донбасу виникли форс-мажорні обставини щодо виконання умов договору поставки. А тому, вбачається за доцільне призупинити виконання обов`язку учасника договору.

Із зазначеного повідомлення вбачається, що майно, визначене за договором зберігання, знаходиться на території Херсонської області, а поставити новий не є можливим внаслідок знаходження його на непідконтрольній території України. Тому, відповідачем було вжито заходів щодо врегулювання виконання умов договору.

У подальшому, з вимогою від 24 березня 17 року №620/5 КУ"Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР звернулось до відповідача з проханням виконати умови договору складського зберігання від 29 листопада 2016 року №б/н та повернути залишок кам`яного вугілля АС 6-13 у кількості 319 340,00 кг на загальну суму 798 346,79 грн.

ПП "Укрпівденвугілля" у відповідь на звернення КУ «Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР від 24 березня 2017 року №620/5 запропонувало комунальній установі, відповідно до листа від 26 березня 2017 року змінити умови договору, шляхом укладення додаткової угоди, розірвати договір та припинити зобов`язання сторін шляхом укладання додаткової угоди внаслідок наявності форс-мажорних обставин. У цьому випадку, ПП «Укрпівденвугілля" зобов`язується перерахувати гроші за ненадане через Форс-мажорні обставини вугілля за вимогою комунальної установи, на засвідчені реквізити. Також одним із пунктів даного листа ПП "Укрпівденвугілля" повідомляло КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР не прийняття комунальною установою рішення з вказаного питання та не надання письмової відповіді буде свідчити про те, що комунальна установа у цій справі зловживає своїм правом та самоусувається від вирішення вказаного питання.

Позивач не погодився на пропозиції відповідача та звернувся з позовною заявою до суду першої інстанції з вимогою зобов`язати ПП «Укрпівденвугілля» повернути КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР вугілля кам`яне АС 6-13 вагою 319340 кг вартістю 798 346,79 грн. При цьому посилається на той факт, що відповідачем не надано доказів про форс-мажорні обставини.

Жодною із сторін не оспорювалась загальна кількість заявленого до повернення вугілля кам`яного АС 6-13 (319 340 кг) вартістю 798346,79 грн.

--------------------

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06 червня 2017 року постановлено зобов`язати ПП «Укрпівденвугілля» повернути КУ «Молочанська психіатрична лікарня» вугілля кам`яне АС 6-13 у кількості 319340 кг вартістю 798 346,79грн.

По справі не визначено розміру завданої шкоди.

Вихідними даними постанови про призначення експертизи вже було завідомо введено експерта в оману ствердженнями, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання вугілля та не передало його у власність лікарні.

Дана інформація повністю спростовується висновками господарських судів та матеріалів кримінальної справи, договорів відповідального зберігання.

Експертом встановлено перерахування коштів від лікарні на рахунок ПП «Укрпівденвугілля» за договором закупівлі у розмірі 1 749993,00 грн у якості оплати за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 45 від 14 листопада 2016 року.

Таким чином, експерт підтверджує факт перерахування коштів за товар (вугілля), а заволодіти грошима директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 не мав можливості, бо на дану суму поставив товар (вугілля). Не відповідають дійсності і твердження про внесення недостовірних даних в накладних на поставку вугілля №№120,121. При цьому, про договір зберігання експерт взагалі не згадує. Питання щодо шкоди, або витрат не ставилось.

Експертне дослідження № 20-59 від 27 червня 2019 року підтверджує факт поставки вугілля та факт недопоставки вугілля, про розтрату або привласнення грошей експерт нічого не визначає. Гроші витрачено за призначенням (за вугілля), яке передано на зберігання.

Таким чином, експертними висновками не визначений розмір нібито привласнених коштів, що є суттєвим під час визначення складу інкримінованих злочинів.

По справі не призначено та не проведено судово-товарознавчих експертиз щодо визначення розміру вартості недопоставленого вугілля, що знов виключає склад злочинів, передбачених ст.ст.191,366 КК України.

Що стосується злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, то апелянт зазначає про те, що в його діях відсутній склад даного злочину. З огляду на таке.

Так, невиконанням є рішення суду від 03 квітня 2017 року по справі 908/686/17, яке розглядалась Господарським судом Запорізької області, та набрало законної сили 18 вересня 2017 року.

Підставою для відкриття виконавчого провадження є судовий Наказ, який по даній справі видано лише 03 жовтня 2017 року.

24 жовтня 2017 року даний судовий наказ був переданий до органів Дніпровського ВДВС та відкрито виконавче провадження.

12 грудня 2017 року після повернення органами ВДВС виконавчого документу стягувачу постановою по ВП 55355483 відкрито виконавче провадження за рішенням суду щодо повернення вугілля.

24 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення судових витрат у розмірі 11957,21 грн, які відразу сплачено боржником (ВП 54965487).

27 липня 2018 року державним виконавцем постановлена вимога щодо виконання судового рішення, яка направлена на адресу ОСОБА_6

04 вересня 2018 року рішенням засновника ПП «Укрпівденвугілля» №2018/09-1 було передано частку ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_12 та звільнено з посади директора ОСОБА_6 з 03 вересня 2018 року (т.1 а.п. 112).

Таким чином, саме з 03 вересня 2018 року ОСОБА_6 не є посадовою особою ПП «Укрпівденвугілля» та позбавлений адміністративно-розпорядних функцій, та не є суб`єктом злочину, передбаченого ст.382 КК України.

Окрім цього, на думку апелянта, невиконання рішення суду було неможливо виключно з об`єктивних причин, незалежних від його намірів.

Нимдолучено до матеріалів справи листи на адресу стягувача та органів ВДВС про дію Закону та Форс-мажорні обставини, які робили неможливим поставку іншого вугілля, замість того, яке зберігалось на його складах, та яке було спочатку ним прийнято на відповідальне зберігання від лікарні.

Окрім цього, стягувач не змінив та не реалізував позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів замість вартості непоставленого вугілля відповідної вартості. Виконавча служба позбавлена можливості визначати альтернативу у виконанні рішень, а враховуючи факт неприйняття вугілля, що знаходиться на зберіганні, здійснити поставку іншого є форс-мажорною обставиною та суперечить Закону.

Вироком суду, всупереч вже наявному рішенню господарських судів, знов задоволено цивільний позов та стягнуто з нього 2 112 967,40 грн в рахунок вартості непоставленого вугілля, що є подвійним стягненням.

Даний розмір не підтверджений будь-якими експертними дослідженнями, а визначений виключно на пропозиціях, які не можуть бути підставою визначення вартості вугілля.

Судом не надано оцінки тому, що на розрахунковому рахунку ПП «Укрпівденвугілля», відкритому в ПАТ «ДіамантБанк» в період дії господарських правовідносин з лікарнею, знаходилась значна сума грошей, але введення тимчасової адміністрації в 2017 році в Банку «ДіамантБанк» позбавило його можливості скористатись та розпорядитись даними грошима.

Згідно з довідкою тимчасової адміністрації «ДіамантБанк» на рахунку банку на час введення тимчасової адміністрації залишилось з перерахованих грошей 347892,57 грн (на основному рахунку) та 120000,00 (на депозитному, перерахованих з даної суми) та 1006,00 грн на іншому відкритому рахунку.

Разом із банкрутством банку завдано шкоди (залишилось на рахунку банку) суму 468899,69 грн.

Державний виконавиць не вжив всіх дій, спрямованих на встановлення місця зберігання вугілля, не склав актів огляду, не з`ясував всіх розрахункових рахунків ПП з метою накладення арешту на грошові кошти, що зберігались на них. Так в банках «ДіамантБанк», «ОТП» на момент проведення виконавчих дій перебували значні суми, але арешт на них накладений не був.

Раніше щорічно, протягом 5 років ПП «Укрпівденвугілля» здійснювало поставку вугілля до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР та мало репутацію добропорядного контрагенту.

З грошей, які було перераховано на рахунок ПП «Укрпівденвугілля», було сплачено податок на прибуток, військовий сбір, проведено відрахування до пенсійного фонду та інші обов`язкові додатки до фондів. Сума сплачених податків складає 155 855,52 грн. Сплачено транспортні витрати з доставки вантажу та заробітна плата водіям та експедитору.

В доповненняхдо апеляційноїскарги обвинувачений ОСОБА_6 просив вирок скасувати на підставі п.5 ч.1 ст. 407 КПК України, у зв`язку із порушенням судом при його винесенні п.п. 1,2 ч.1 ст. 409, ч.1 ст. 410, ст. 411 КПК України, а провадження щодо нього закрити на підставі ст.ст. 284, 417 КПК України, у зв`язку з недоведеністю його винуватості. Просив дослідити в судовому засіданні апеляційної інстанції лист ІIII «Укрпівденвугілля» від 26 березня 2017 року, виписки по рахунках ПП «Укрпівденвугілля» з ПАТ «Діамантбанк» від 26 травня 2017 року та AT «ОТП Банк» від 02 вересня 2018 року, 03 вересня 2018 року, 04 вересня 2018 року, оголошення про проведення допорогової закупівлі КУ «МПЛ» ЗОР (том № 4 а.с. 170), договір № 94 про закупівлю товару від 11 жовтня 2017 року з додатками (специфікація та додаткова угода № 1), заяву ПП «Укрпівденвугілля» від 27 липня 2018 року до Дніпровського ВДВС про звернення до суду з клопотанням зміну способу виконання рішення господарського суду, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2018 року у справі № 328/1743/17.

Так, обвинувачений зазначає, що формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, що викладене у вироку, не містить опису фактичних обставин, що утворюють склад злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, у скоєнні якого його визнано винним.

Зокрема, суд першої інстанції, викладаючи обвинувачення в цій частині, незрозуміло чому зазначив лише обставини, які стосуються обвинувачення за ст. 366 КК України, після чого навів саме ті обставини, що на думку колегії суддів і утворюють склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Мотиви, з яких суд дійшов висновку про те, що обвинувачений, як службова особа ПП «Укрпівденвугілля», має право розпоряджатися коштами, виділеними лікарні під закупівлю вугілля, або ж право дати вказівку підлеглим особам, які мають повноваження щодо такого розпорядження, у вироку суду не наведені, що перешкоджає реалізації його права на захист.

Разом з тим, ані орган досудового розслідування, ані суд навіть за результатами розгляду кримінального провадження не встановили предмет доказування. Сторона захисту дійшла вказаного висновку з огляду на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, з фактичних обставин, встановлених судом, незрозумілим є час, місце, спосіб заволодіння обвинуваченим грошовими коштами та їх розмір. Висновок про заволодіння грошовими коштами, а не вугіллям на вказану суму є суперечливим.

Вирок суду першої інстанції на підтвердження своїх висновків щодо фактично непоставленого вугілля 14 листопада 2021 року не містить жодного посилання на показання свідків, речові або будь-які інші докази, які б це доводили.

При цьому, вказавши у вироку ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 15 листопада 2017 року у справі № 328/1743/17, як доказ, яким підтверджена вина обвинуваченого, суд помилково дійшов до вказаного висновку. Адже зі змісту зазначеної ухвали не вбачається викладення об`єктивної сторони складу злочину, який би вчинявся представниками ПП «Укрпівденвугілля» або ж самим підприємством. В ухвалі відсутні обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо даного підприємства, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення ним чи його службовими особами кримінального правопорушення. Не йдеться в ній і про доведеність винуватості будь-якої сторонньої особи (фізичної чи юридичної).

Твердження суду про заволодіння обвинуваченим чужими коштами та про використання їх на власний розсуд не підтверджено наведеними у вироку доказами. По-перше, надходження коштів на банківський рахунок юридичної особи, а не на особистий рахунок обвинуваченого стороною захисту не оскаржується і не доводить наявність в діях обвинуваченого юридичного поняття «заволодіння». Таке поняття може бути доведеним відомостями банку про рух коштів по рахунку ПП «Укрпівденвугілля», отриманими у передбачений законом спосіб, з даними про отримання готівки або про використання коштів всупереч інтересам та цілям юридичної особи. Такі відомості стороною обвинувачення не надані суду.

До того ж, через невизначеність стороною обвинувачення та судом предмету доказування, вирок суду містить невідповідність ще й у тому, що інкримінується обвинуваченому заволодіння коштами у розмірі 798346.79 грн. з 29.11.2016 року до 30.11.2016 року, хоча ПП «Укрпівденвугілля» в цей час отримало на рахунок 1749993 грн. Яким чином вартість повернутого підприємством вугілля з 30 листопада 2016 року по 09 березня 2017 року вплинула на розмір коштів, якими начебто заволодів обвинувачений у минулому, до 30 листопада 2016 року судом не зазначено.

Таким чином, висновок суду про незаконне заволодіння обвинуваченим чужими грошовими коштами не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на доказах.

У той же час, незрозуміло, яким чином суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у обвинуваченого корисливого мотиву, мети та прямого умислу на вчинення злочинів, оскільки жодного доказу на підтвердження цього у вироку не вказано.

Суд першої інстанції так само формально поставився і до обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 382 КК України, та не встановив тих фактичних обставин подій, що істотно впливають як на доведеність, так і на кваліфікацію дій обвинуваченого, а також не виклав у вироку доказів, що досліджувались під час судового розгляду, та на які посилалась сторона захисту.

Обвинувачений вважає, що позов до нього пред`явлено безпідставно та необґрунтовано, оскільки не він, як фізична особа, був учасником господарських відносин, а юридична особа ПП « Укрпівденвугілля».

На його думку, невиконання ПП «Укрпівденвугілля» зобов`язань, передбачених договором зберігання вугілля, зокрема неповернення його частини, за своєю суттю є цивільно-правовим деліктом. В дійсності, такий цивільно-правовий делікт повністю вирішується шляхом звернення до господарського суду та примусового стягнення боргу з підприємства, та в свою чергу не містить кваліфікаційних ознак ст.191 КК України.

Надаючи вказаним правовідносинам кримінального характеру, орган досудового розслідування та суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки завдана шкода інтересам лікарні виникла з причин принципового небажання нового головного лікаря КУ «МПЛ» ЗОР врегулювати неможливість виконання ПП «Укрпівденвугілля» умов договору зберігання від 29 листопада 2016 року, шляхом укладення додаткових угод або іншим чином.

Згідно з вироком суду, 28 березня 2007 року на приватній власності громадянина України ОСОБА_6 засноване приватне підприємство УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» та відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 10 квітня 2007 року присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 35064199.

Відповідно до п. 5 рішення №1 власника ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» ОСОБА_6 від 28 березня 2007 року, повноваження директора залишені за ОСОБА_6 .

Також, згідно з наказом №1 ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» від 03 квітня 2007 року на посаду директора ПП «УКРПІВДЕНВУПЛЛЯ» призначено ОСОБА_6 , який безперервно перебував на посаді директора на момент вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п.1.4 Статуту ПП ««УКРПІВДЕНВУПЛЛЯ» (далі - Статут) є юридичною особою, має самостійний баланс, фірмові знаки, емблему, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп та інші штампи, розрахунковий та валютний рахунки.

Згідно п.1.5 Статуту, приватне підприємство не відповідає за зобов`язанням держави, так само як і держава не відповідає по зобов`язанням підприємства.

Підприємство несе відповідальність по результатах власної господарської діяльності, а виконання власних обов`язків перед партнерами по укладеним договорам, перед бюджетом і банками, а також перед трудовим колективом згідно діючого законодавства та дійсного Статуту.

Підприємство несе відповідальність в межах свого статутного капіталу по всіх укладених ним договорах та угодах з партнерами, кредитними установами та іншим.

Згідно п.7.2 Статуту, якщо Власник бере функції Директора на себе, то він постійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси, розпоряджається майном Підприємства, укладає угоди, видає доручення, відкриває в установах банка розрахунковий та інші рахунки, користується правом розпоряджатися коштами, затверджує штати, видає накази (вказівки, розпорядження), обов`язкові для всіх робітників підприємства.

Таким чином, ОСОБА_6 був наділений і здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто згідно ч.3 ст.18 КК України був службовою особою.

У жовтні 2016 року Департаментом охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації на користь КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР виділено грошові кошти з державного бюджету для оплати енергоносіїв (КЕКВ 2275) у сумі 2004 999 грн. У день надання коштів тендерним комітетом КУ «Молочанська психіатрична лікарня» прийнято рішення про проведення процедури закупівлі за державні кошти кам`яного вугілля.

КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, в особі головного лікаря ОСОБА_10 , та ПП «Укрпівденвугілля» (код ЄДРПОУ 35064199) в особі директора ОСОБА_6 за результатами проведених відкритих торгів 14 листопада 2016 року укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 45 (далі - Договір), згідно якого ПП «Укрпівденвугілля» зобов`язалося передати у власність, а КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР прийняти та оплатити вугілля кам`яне в кількості 700 т.

Відповідно до п.3.1. договору, ціна вказаного договору становить 1 749 993,00 грн., без ПДВ.

Згідно п. 4.3 договору, оплата за товар здійснюється по факту поставки безготівковим розрахунком. Замовник (КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР) здійснює оплату товару Учаснику (ПП «Укрпівденвугілля») на підставі наданого рахунка та накладної.

Відповідно до п.5.1. договору, строк постачання товарів: з 14 листопада 2016 року до 31 грудня 2016 року.

Згідно з п.6.1. договору, Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; приймати поставлені товари, з накладних.

Відповідно до п.6.2. договору Замовник має право: у разі невиконання зобов`язань Учасником достроково розірвати договір, повідомивши про це Учасника у строк три робочих дні;

-контролювати поставку товарів, у строки, встановлені договором; повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пунктах 4.2. і 4.3. договору.

Відповідно до п.6.3. договору Учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, у строки, встановлені договором.

Директор ПП «Укрпівденвугілля», ОСОБА_6 діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме, бюджетними коштами в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля, знаходячись у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час склав офіційний документ, а саме накладну № 120 від 14 листопада 2016 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості щодо передачі ПП Укрпівденвугілля» до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля в кількості 442,00137 т на суму 1 104 999,00 грн.

Крім того, директор ПП «Укрпівденвугілля», ОСОБА_6 діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме, бюджетними коштами в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля, знаходячись у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час склав офіційний документ, а саме, накладну № 121 від 14 листопада 2016 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості щодо передачі ПП «Укрпівденвугілля» до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля в кількості 257,99863 тон на загальну суму 644 994,00 грн.

Після складання вищевказаних офіційних документів та внесення в них завідомо неправдивих відомостей, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме, бюджетними коштами в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля в кількості 700 тон, 14 листопада 2016 року передав головному лікарю КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_13 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме, накладні № 120 та № 121 від 14 листопада 2016 року на загальну суму 1 749 993,00 грн.

На виконання усної вказівки головного лікаря КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_10 14 листопада 2016 року каштелян КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні кам`яне вугілля у кількості 700 т на загальну суму 1 749 993,00 грн посвідчила та власноручно підписала надані до лікарні директором ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 завідомо неправдиві офіційні документи-накладні № 120 та № 121 від 14 листопада 2016 року.

Надалі, 14 листопада 2016 року головний лікар КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, ОСОБА_14 , поставив візу «В бух. до сплати на накладних № 120 та №121 від 14 листопада 2016 року.

На підставі вказаних накладних, які мали необхідні реквізити та підтверджували факти, що мають юридичне значення та за формою були правильні, на виконання вказівки головного лікаря ОСОБА_14 , головний бухгалтер лікарні ОСОБА_15 сформувала та надала до сплати в Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області платіжні доручення: №344 від 21 листопада 2016 року, №330 від 25 листопада 2016 року та №457 від 25 листопада 2016 року на загальну суму 1 749 993,00 грн, в якості оплати ПП «Укрпівденвугілля» грошових коштів за постачання до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля у кількості 700 т.

В період часу з 29 листопада 2016 року до 30 листопада 2016 року Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області здійснило оплату платіжних доручень: № 344 від 21.11.2016, № 330 від 25 листопада 2016 рокута №457 від 25 листопада 2016 рокута перерахувало, відповідно до висновку експерта №20-51 від 31 травня 2019 року, грошові кошти у сумі 1 749 993,00 грн на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Діамантбанк» для обслуговування ПП «Укрпівденвугілля» за договором про закупівлю товарів за державні кошти №45 від 14 листопада 2016 року.

Проте, відповідно висновку експерта № 20-59 від 27 червня 2019 року, встановлено, що за період з 14 листопада 2016 року до 22 травня 2017 року документально підтверджується передача вугілля ПП «Укрпівденвугілля» у власність КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, в кількості 380, 66 тон на загальну суму 951 646, 21 грн.

Крім того, згідно з п.2 висновку експерта №20-59 від 27 червня 2019 року встановлено, що за період з 14 листопада 2016 року до 22 травня 2017 року, різниця між кількістю та сумою зазначеного вугілля відповідно до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 45 від 14 листопада 2016 року, укладеного між ПП «Укрпівденвугілля» та КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, та кількістю, сумою зазначеного вугілля у накладних складає 319,340 т в сумі 798 346,79 грн.

Тим самим, з 29 листопада 2016 року до 30 листопада 2016 року, після отримання грошових коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Діамантбанк» для обслуговування ПП «Укрпівденвугілля», ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами на суму 798 346,79 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах.

Крім того, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 , будучи наділеним і здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою та діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотиви та мету, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля, знаходячись у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством, час склав офіційний документ, а саме, накладну № 120 від 14 листопада 2016 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості щодо передачі ПП «Укрпівденвугілля» до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля в кількості 442,00137 тон на суму 1 104 999,00 грн.

Після складання вищевказаних офіційних документів та внесення в них завідомо неправдивих відомостей, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотиви та мету, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля в кількості 700 тон, 14 листопада 2016 року видав головному лікарю КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_13 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме, накладну № 120 від 14 листопада 2016 року на зазначену суму.

На виконання усної вказівки головного лікаря КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_10 14 листопада 2016 року каштелян КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні кам`яне вугілля у кількості 442,00137 тон на загальну суму 1 104 999,00 грн., посвідчила та власноручно підписала, надані до лікарні директором ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 завідомо неправдиві офіційні документи - накладну № 120 від 14 листопада 2016 року.

Надалі, 14 листопада 2016 року, головний лікар КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_10 поставив візу «В бух. до сплати на накладну № 120 від 14 листопада 2016 року.

На підставі вказаної накладної, яка мала необхідні реквізити та підтверджувала факти, що мають юридичне значення та за формою була правильною, на виконання вказівки головного лікаря ОСОБА_16 , головний бухгалтер лікарні ОСОБА_15 сформувала та надала до сплати в Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області платіжні доручення: № 344 від 21.11.2016, № 330 від 25.11.2016 на загальну суму 1 104 999,00 грн., в якості оплати ПП «Укрпівденвугілля» грошових коштів за постачання до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля у кількості 442,00137 тон.

В період часу з 29 листопада 2016 року до 30 листопада 2016 року Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області здійснило оплату платіжних доручень: № 344 від 21 листопада 2016 року, №330 від 25 листопада 2016 року на загальну суму 1 104 999,00 грн, в якості оплати ПП «Укрпівденвугілля» грошових коштів за постачання до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля у кількості 442,00137 т.

Проте, відповідно висновку експерта № 20-59 від 27 червня 2019 року встановлено, що за період з 14 листопада 2016 року до 22 травня 2017 року документально підтверджується передача вугілля ПП Укрпівденвугілля» у власність КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, в кількості 380,66 тон на загальну суму 951 646, 21 грн. (дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча шістсот сорок шість грн. 21 коп.)

Крім того, згідно п. 2 висновку експерта №20-59 від 27 червня 2019 року встановлено, що за період з 14 листопада 2016 року до 22 травня 2017 року, різниця між кількістю та сумою зазначеного вугілля, відповідно до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 45 від 14 листопада 2016 року, укладеного між ПП «Укрпівденвугілля» та КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР та кількістю, сумою зазначеного вугілля у накладних, складає 319,340 тон в сумі 798 346,79 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, яке кваліфікується як складання, внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа (службове підроблення), що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 , будучи наділеним і здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою та діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотиви та мету, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля, знаходячись у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, склав офіційний документ, а саме, накладну № 121 від 14 листопада 2016 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості щодо передачі ПП «Укрпівденвугілля» до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля в кількості 257,99863 тон на загальну суму 644 994,00 грн.

Після складання вищевказаних офіційних документів та внесення в них завідомо неправдивих відомостей, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОсипчукІ.О., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотиви та мету, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля в кількості 700 тон, 14 листопада 2016 року видав головному лікарю КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_13 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме, накладну № 121 від 14 листопада 2016 року на загальну суму 644 994,00 грн.

Після складання вищевказаних офіційних документів та внесення в них завідомо неправдивих відомостей, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме, бюджетними коштами в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля в кількості 700 тон, 14.11.2016 видав головному лікарю КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_13 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме, накладну № 121 від 14.11.2016 на зазначену суму.

На виконання усної вказівки головного лікаря КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_10 14 листопада 2016 року каштелян КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні кам`яне вугілля у кількості 257,99863 т. на загальну суму 644994,00 грн., посвідчила та власноручно підписала, надані до лікарні директором ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 завідомо неправдиві офіційні документи-накладну № 121 від 14 листопада 2016 року.

Надалі, 14 листопада 2016 року, головний лікар КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_10 поставив візу «В бух. до сплати на накладну № 121 від листопада 2016 року.

На підставі вказаної накладної, яка мала необхідні реквізити та підтверджувала факти, що мають юридичне значення та за формою була правильною, на виконання вказівки головного лікаря ОСОБА_16 , головний бухгалтер лікарні ОСОБА_15 сформувала та надала до сплати в Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області платіжне доручення №457 від 25.11.2016, на загальну суму 644944,00 грн., в якості оплати ПП «Укрпівденвугілля» грошових коштів за постачання з КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля у кількості 442,00137 тон.

В період часу з 29 листопада 2016 року до 30 листопада 2016 року Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області здійснило оплату платіжного доручення №457 від 25 листопада 2016 року на загальну суму 644 994,00 грн., в якості оплати ПП «Укрпівденвугілля» грошових коштів за постачання до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яного вугілля у кількості 442,00137 тон.

Проте відповідно висновку експерта №20-59 від 27 червня 2019 року встановлено, що за період з 14 листопада 2016 року до 22 травня 2017 рокудокументально підтверджується передача вугілля ПП «Укрпівденвугілля» у власність КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, в кількості 380,66 тон на загальну суму 951 646, 21 грн. (дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча шістсот сорок шість грн. 21 коп.)

Крім того, згідно п. 2 висновку експерта №20-59 від 27 червня 2019 року встановлено, що за період з 14 листопада 2016 року до 22 травня 2017 року, різниця між кількістю та сумою зазначеного вугілля відповідно до договору про закупівлю товарів за державні кошти №45 від 14 листопада 2016 року, укладеного між ПП «Укрпівденвугілля» та КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР та кількістю, сумою зазначеного вугілля у накладних складає 319,340 тон в сумі 798 346,79 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, яке кваліфікується, як складання, внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа (службове підроблення), що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, директор ПП «Укрпівденвугілля» ОСОБА_6 , будучи наділеним і здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою та діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотиви та мету, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля, знаходячись у невстановленому слідством місці, та у невстановлений слідством час склав офіційний документ, а саме, накладну без номеру на підставі договору про складське зберігання від 29 листопада 2016 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості щодо отримання від КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР до ПП «Укрпівденвугілля» кам`яного вугілля в кількості 700 тон на загальну суму 1749 993,00 грн. та видав головному лікарю КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_13 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме, накладну без номеру від 29 листопада 2016 року.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України, яке кваліфікується, як складання, внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа (службове підроблення), що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того,28 березня 2007 року на приватній власності громадянина України ОСОБА_6 засноване приватне підприємство «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» та відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 10 квітня 2007 року присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 35064199.

Відповідно до п. 5 рішення № 1 власника ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» ОСОБА_6 від 28 березня 2007 року повноваження директора залишені за ОСОБА_6 .

Також, згідно з Наказом № 1 ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» від 03 квітня 2007 року на посаду директора ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» призначено ОСОБА_6 , який безперервно перебував на посаді директора на момент вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п.1.4 Статуту ПП ««УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» (далі - Статут), є юридичною особою, має самостійний баланс, фірмові знаки, емблему, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп та інші штампи, розрахунковий та валютний рахунки.

Згідно п.1.5 Статуту приватне підприємство не відповідає за зобов`язанням держави, так само як і держава не відповідає по зобов`язанням підприємства.

Підприємство несе відповідальність по результатах власної господарської діяльності за виконання власних обов`язків перед партнерами по укладеним договорам, перед бюджетом і банками, а також перед трудовим колективом згідно діючого законодавства та дійсного Статуту.

Підприємство несе відповідальність в межах свого статутного капіталу по всіх укладених ним договорах та угодах з партнерами, кредитними установами та іншим.

Згідно п.7.2 Статуту якщо Власник бере функції Директора на себе, то він самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, без доручення діє від імені Підприємства, представляє його інтереси, розпоряджається майном Підприємства, укладає угоди, видає доручення, відкриває в установах банка розрахунковий та інші рахунки, користується правом розпоряджатися коштами, затверджує штати, видає накази (вказівки, розпорядження), обов`язкові для всіх робітників підприємства.

Таким чином, ОСОБА_6 був наділений і здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто згідно ч. 3 ст.18 КК України був службовою особою.

У жовтні 2016 року Департаментом охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації на користь КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР виділено грошові кошти з державного бюджету для оплати енергоносіїв (КЕКВ 2275) у сумі 2004 999 гривень. У день надання коштів тендерним комітетом КУ «Молочанська психіатрична лікарня» прийнято рішення про проведення процедури закупівлі за державні кошти кам`яного вугілля.

КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, в особі головного лікаря ОСОБА_10 та ПП «Укрпівденвугілля» (код ЄДРПОУ 35064199) в особі директора ОСОБА_6 , за результатами проведених відкритих торгів 14.11.2016 укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 45 (далі - договір), згідно якого, ПП «Укрпівденвугілля» зобов`язалося передати у власність, а КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР прийняти та оплатити вугілля кам`яне в кількості 700 тон.

Відповідно до п.3.1. договору, ціна вказаного договору становить 1 749 993,00 грн., без ПДВ.

Згідно п. 4.3 договору, оплата за товар здійснюється по факту поставки безготівковим розрахунком. Замовник (КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР) здійснює оплату товару Учаснику (ПП «Укрпівденвугілля») на підставі наданого рахунка та накладної.

Відповідно до п.5.1. договору, строк постачання товарів: з 14листопада 2016 року до 31 грудня 2016 року.

Згідно п.6.1. договору, Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; приймати поставлені товари, з накладних.

Відповідно до п.6.2. договору Замовник має право: у разі невиконання зобов`язань Учасником достроково розірвати договір, повідомивши про це Учасника у строк три робочих дні; контролювати поставку товарів, у строки, встановлені договором; повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пунктах 4.2. і 4.3. договору.

Відповідно до п.6.3. договору Учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, у строки, встановлені договором.

03 квітня 2017 року до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулась в.о. головного лікаря, заступник головного лікаря з медичної частини ОСОБА_17 щодо невиконання ПП «Укрпівденвугілля» умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 45 та щодо зобов`язання вказаного підприємства повернути до установи вугілля кам`яне АС 6-13 у кількості 319 340 кг вартістю 798 346 грн.79 коп.

06 червня 2017 року рішенням господарського суду Запорізької області (справа № 908/686/17) на підставі позовної заяви КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, було зобов`язано ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» повернути КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР вугілля кам`яне АС 6-13 у кількості 319 340 кг вартістю 798 346 грн.79 коп.

Так, директор ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» ОСОБА_6 , будучи наділеним та здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України, будучі службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про винесене 06 червня 2017 року рішення господарського суду Запорізької області, яке набрало законної сили (справа № 908/686/17), щодо зобов`язання ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» повернути КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР вугілля кам`яне АС 6-13 у кількості 319 340 кг вартістю 798 346 грн.79 коп., маючи реальну можливість його виконати та знаючи про виконавче провадження з примусового виконання даного рішення суду, відкрите у Дніпровському відділі державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, не вчинив жодних заходів щодо його виконання, тим самим не виконав рішення суду щодо повернення до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР вугілля кам`яного АС 6-13 у кількості 319 340 кг вартістю 798 346 грн.79 коп., внаслідок чого вказаному закладу завдано матеріальної шкоди на зазначену суму, тобто ОСОБА_6 , будучі службовою особою, своїми умисними діями заподіяв істотну шкоду інтересам юридичної особи, а саме КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України, а саме, умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинені службовою особою, що заподіяло істотну шкоду інтересам юридичних осіб.

В кримінальному провадженні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР» заявлено цивільний позов про відшкодування ОСОБА_6 матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 2112967 грн 40 коп.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та доповнення до неї та просили її задовольнити; прокурора та представника потерпілого ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання, підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, мотиви призначення покарання.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції вищевказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано не в повній мірі, що потягло неповноту та однобічність судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, а також допущені інші порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, згідно з матеріалами провадження та вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та надав такі показання.

Він був керівником ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» з 2007 до 2018 року та з 2007 року працював з бюджетними установами щодо здійснення поставок вугілля, а з 2012 року займався постачанням вугілля до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР. В 2016 році у вказаному комунальному закладі відбувся тендер із закупівлі вугілля, переможцем тендеру стало ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ». В цьому ж році, в листопаді місяці, між КУ «Молочанська психіатрична лікарня» та ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» були укладені договори поставки та складського зберігання вугілля. Вугілля до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» постачало до лютого 2017 року, а в березні цього ж року КУ «Молочанська психіатрична лікарня» вугілля вагою 70 тон не було прийняте без пояснення причин. Він намагався врегулювати вказане питання та запропоновано було здійснити поставку вугілля іншої марки, або повернути кошти, однак КУ «Молочанська психіатрична лікарня» відмовилася від вказаних пропозицій. На момент укладення договору складського зберігання (29 листопада 2016 року) на складі ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» вже була необхідна кількість вугілля для здійснення поставок до КУ «Молочанська психіатрична лікарня». Накладні про передачу вугілля до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» та накладну про зберігання вугілля підписувалися ним особисто. Всього до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» поставило 380 тон вугілля марки АС 6-13, після чого лікарня відмовилася від отримання вугілля. На той час вугілля марки АС 6-13 було на складі ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» в обсязі достатньому для виконання умов укладеного договору.

Змінити марку вугілля для здійснення поставок за договором він пропонував як КУ «Молочанська психіатрична лікарня» так і державному виконавцю в межах виконавчого провадження на підставі рішення господарського суду Запорізької області щодо зобов`язання ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» повернути КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР вугілля кам`яне АС 6-13. Крім того, він мав намір завезти вугілля з території, непідконтрольній Україні,у зв`язку з проведення бойових дій на сході України, однак Кабінетом Міністрів України в березні 2017 року прийнято постанову про заборону перетину лінії розмежування.

Про існування наказу господарського суду Запорізької області щодо зобов`язання ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» повернути КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР вугілля кам`яне АС 6-13 він знав. В межах виконавчого провадження пропонував державному виконавцю провести огляд на складі ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» щодо наявності вугілля. Пропонував КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР повернути кошти за ціною вугілля на момент укладення договору із закладом, однак комунальна установа в особі посадових осіб відмовилася від вказаної пропозиції. ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» укладався в 2018 році договір на поставку вугілля такої ж марки (АС 6-13), однак вказане вугілля імпортоване з РФ, а вугілля, поставки якого мала здійснюватися ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, за умовами договору, мало видобуватися на території України. Вважав, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Цивільний позов не визнав.

Як убачається з матеріалів провадження та з самого оскаржуваного вироку, доводи сторони захисту судом першої інстанції належним чином не перевірені, не спростовані та у вироку на них переконливої відповіді немає.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами, наведеними у вироку.

Разом з тим, суд лише перелічив досліджені докази, але не здійснив їх ретельного аналізу та не навів переконливого обґрунтування, чому прийняв одні докази та відкинув інші.

Так, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 інкримінується окрім іншого те, що він, діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, заволодів бюджетними коштами в особливо великих розмірах - в сумі 798346,79 грн та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР на вказану суму, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ПП «Укрпівденвугілля» фактично не здійснило постачання та не передало у власність лікарні КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР кам`яне вугілля.

Вказане обвинувачення суд визнав доведеним та кваліфікував дії обвинуваченого в цій частині за ч.5 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

В свою чергу, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодіти майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

З вироку суду убачається, що суд не перевірив, чи дійсно обвинувачений заволодів та розпорядився грошовими коштами, вказаними в обвинувальному акті, на власний розсуд.

Також суд належним чином не з`ясував, що є предметом злочину, який інкримінується ОСОБА_6 - грошові кошти чи вугілля, на що обґрунтовано вказує сторона захисту в апеляційній скарзі.

Так, суд у вироку як на доказ вини ОСОБА_6 послався окрім іншого на показання представника потерпілої особи ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , на договір складського зберігання від 29 листопада 2016 року, за умовами якого КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, як поклажодавець, передав, а ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» в особі директора ОСОБА_6 , як зберігач, прийняв вугілля кам`яне АС-13 вагою 700 тог, загальною вартістю 1749993 грн, на зберігання строком з 29 листопада 2016 року до 01 квітня 2017 року.

У вироку суд вказав на те, що укладення ОСОБА_6 договору складського зберігання свідчить про наміри обвинуваченого приховати умисне невиконання умов договору, а отже, про злочинність дій обвинуваченого, спрямовану на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання ним, як службовою особою своїм службовим становищем.

Разом з цим, суд не обґрунтував належним чином з посиланням на докази вказані свої висновки.

В свою чергу, ані потерпіла ані свідки, показання яких суд поклав в основу вироку, не вказували на те, що вугілля не передавалось КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР на зберігання ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» за вищевказаним договором.

Суд не надав будь-якої оцінки показанням свідка ОСОБА_15 , які узгоджуються з показаннями представника потерпілої особи ОСОБА_17 та самого обвинуваченого, про те, що в березні 2017 року ПП «УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ» завезло до комунальної установи 1 чи 2 машини з вугіллям, однак КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР це вугілля не було прийнято через невідповідність його марки.

В свою чергу, суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.191 КК України, характеризується прямим умислом та корисливим мотивом.

Викладене свідчить про те, що наявність у обвинуваченого таких умислу та мотиву судом належним чином не перевірена судом першої інстанції.

Щодо засудження ОСОБА_6 за ч.3 ст.382 КК України колегія суддів звертає увагу на таке.

Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Проте як в обвинувальному акті так і у вироку суду не зазначено конкретно, в чому саме виражається невиконання ОСОБА_6 судового рішення.

Як зазначено вище, доводи обвинуваченого, заявлені на свій захист, не перевірені належним чином та не спростовані у вироку з наведенням переконливого обґрунтування.

Відкидаючи доводи обвинуваченого, суд надав вибіркову оцінку дослідженим доказам, не проаналізувавши їх сукупності, та вказав лише на те, що спроможність ОСОБА_6 , як керівника підприємства, виконати умови договору на поставку вугілля до КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, визначається дослідженими доказами, якими підтверджено постачання ПП «Укрпівденвугілля» до КЗ «Новотроїцька протитуберкульозна лікарня» Херсонської обласної ради вугілля кам`яного, в тому числі, марки АС (6-13) протягом 2016-2018 років, тобто вже після фактичної неможливості (за поясненнями ОСОБА_6 ) його поставки.

Окрім того, з матеріалів провадження та вироку суду убачається, що саме судове рішення, про яке ідеться в обвинувальному акті, не було предметом дослідження під час судового розгляду.

Викладене дає підстави для висновку, що судом не з`ясовані всі обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

В свою чергу в Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року від 15 квітня 2021 року по справі №331/549/19, провадження №51-5964км20, та у інших Постановах, зауважено, що частина 2 статті 17 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Поза розумним сумнівом мають бути доведені всі обставини, які є важливими для правової кваліфікації діяння.

Для додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію сторони захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі доказів, і єдина версія, якою безстороння людина має пояснити факти, встановлені в суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у пред`явленому обвинуваченні.

Обов`язок всебічного дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції у вироку не дотримався стандарту доведення поза розумним сумнівом, оскільки не навів переконливого обґрунтування з посиланням на конкретні докази, чому він відхилив аргументи сторони захисту.

Допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та потягли порушення права обвинуваченого на захист, у зв`язку з чим, оскаржуваний вирок суду, відповідно до вимог ст.ст.407,409,412 КПК України, підлягає безумовному скасуванню.

Переглядаючи вирок суду у межах, передбачених ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити вказані недоліки, оскільки для цього необхідно повторно дослідити всі обставини провадження та всі надані сторонами докази, а не лише ті, про які вказали сторони при апеляційному розгляді. Тому, виходячи із засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, а також керуючись положеннями ст.ст.412,415 КПК України, скасовуючи оскаржуваний вирок, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.

При новому розгляді необхідно врахувати викладене в цій ухвалі, повно, всебічно та неупереджено дослідити всі обставини провадження та, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Приймаючи до уваги вказані вимоги закону, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого та доповненнях до неї, підлягають перевірці при новому розгляді, в тому числі доводи щодо недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів через те, що 2 роки справа розслідувалась без визначення процесуальних прокурорів у вказаному провадженні, а також через порушення вимог закону щодо підслідності.

Керуючись ст.ст.404-405, 407, 409, 415 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями задовольнити частково.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року щодо ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4