Вирок

від 06.04.2022 по справі 446/894/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/894/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/213/22 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 січня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , -

встановила:

цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Запитів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч.3 ст. 246 КК України до двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 постановлено звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання із заходами забезпечення кримінального провадження та речовими доказами.

Також, вирішено цивільний позов.

Згідно вироку суду, 28 квітня 2021 року у ОСОБА_7 , під час перебування за місцем свого проживання в с. Великі Підліски, Львівського району, Львівської області, виник злочинний умисел спрямований на незаконну порубку дерев породи «Клен» на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва «Неслухівський парк» в с. Неслухів, Львівського району, Львівської області, який Рішенням Львівського облвиконкому № 495 від 09 жовтня 1984 року віднесено до об`єкту природно-заповідного фонду України та перебуває на балансі Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України (ЄДРПОУ 2623050). Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_7 , в порушення ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, цього ж дня о 13 год. 30 хв. ОСОБА_7 , шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання за допомогою ручної пили по дереву та зрубу сокирою, здійснив незаконну, самовільну порубку двох дерев породи «Клен», діаметром пня у корні по 24 см кожне, загальною кубомасою 0,48 м3. Своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев на об`єкті природно-заповідного фонду, ОСОБА_7 заподіяв шкоду інтересам держави на суму 5924 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 16 копійок.

В апеляційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій, вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання.

Зазначає, що санкцією ч.3 ст. 246 КК України, яка діяла на час вчинення обвинуваченим кримінального проступку та є чинною на даний час, передбачено покарання у виді штрафу від тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п`яти років, або позбавлення волі на той самий строк, разом з тим, судом першої інстанції призначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком два роки, що є нижчим нижчої встановленої межі.

Крім цього наголошує, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах вироку, судом не наведено даних про застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_7 покарання за вчинене.

Просить скасувати вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 січня 2022 року в частині призначення обвинуваченому покарання, ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді трьох років обмеження волі із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечив щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вина ОСОБА_7 за обставин, викладених у вироку є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин, за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, слухання справи у суді першої інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду учасникам судового провадження було роз`яснено у встановленому законом порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 246 КК України, а саме як незаконна порубка дерев, вчинена на території природно-заповідного фонду.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, відсутні апеляційні підстави піддавати сумніву правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження та правову кваліфікацію, а тому, згідно вимог ч.1 ст. 404 КПК України, переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

П.п.1, 2 ч.1 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Оскаржуваним вироком обвинуваченого ОСОБА_7 засуджено до двох років обмеження волі, однак санкцією ч.3 ст. 246 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п`яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, колегія судів вважає обґрунтованою апеляційну скаргу сторони обвинувачення та такою, що підлягає до задоволення, а вирок суду першої інстанції, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням згідно вимог ст. 420 КПК України нового вироку, яким ОСОБА_7 необхідно призначити покарання, що відповідатиме положенням ст. 65 КК України.

Відтак, за встановлених судом першої інстанції обставин, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особи винного, за наявності обставини, яка пом`якшує покарання щирого каяття і відсутності обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що в даному випадку обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі строком на три роки, звільнивши останнього від відбування такого, на підставі ст. 75 КК України із покладенням на нього згідно ст. 76 КК України відповідних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволити.

Вирок Кам`янка-Бузькогорайонного судуЛьвівської областівід 13січня 2022року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.3 ст. 246 КК України у виді трьох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4