Ухвала

від 05.04.2022 по справі 521/10180/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/628/22

Номер справи місцевого суду: 521/10180/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріаликримінального провадження№12021164470000320від 29.03.2021року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2021 року, стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Бендери, Республіки Молдова, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого. В силу ст. 89 КК України, -

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

Оскарженим вирокомсуду першоїінстанції ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 , покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироку законної сили - залишено у виді тримання під вартою.

Задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ТОВ «Аквамарин Авто», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ..

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_10 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_11 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_13 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ТОВ «Аквамарин Авто» (код ЄДРПОУ 44078563), завдану матеріальну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_12 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2300 (дві тисячі триста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_14 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати на залучення експертів під час проведення судових експертиз на загальну суму 6750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, 42 (сорок дві) копійки.

Вироком суду першої інстанції вирішено долю речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно оскарженого вироку суду першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він, 27.03.2021 року, приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку №18, розташованого по вулиці Героїв Крут в місті Одесі, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, помітив припаркований автомобіль марки «Mitsubishi», червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, за допомогою фізичної сили, відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, внаслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «Bosch», вартістю 2 000 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем за допомогою раніше підготовленого гайкового ключа. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 2 000 гривень.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, 03.04.2021 року, приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_8 , знаходячись поблизу будинку № 27/4, розташованого по вулиці Космонавтів в місті Одесі, помітив припаркований автомобіль марки «Chevrolet Aveo», синього кольору, д.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 та визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, за допомогою раніше підготовленої викрутки підліз викруткою під передній бампер, між бампером та радіатором, та дотягнувся до троса відкриття капоту та потягнув за нього чим відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, в наслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «PLATIN 60А», вартістю 1700 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1700 гривень.

Крім того, 04.04.2021 року, приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_8 , знаходячись поблизу будинку № 33, розташованого по вулиці Героїв Крут в місті Одесі, помітив припаркований автомобіль марки «Nexia Revon» білого кольору, д.н. НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Аквамарин Авто» (код ЄДРПОУ 20999075) визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, за допомогою раніше підготовленої викрутки, підняв кришку капоту, зачепив викруткою трос підйомного механізму та відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, внаслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «DAZ», вартістю 1 000 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Аквамарин Авто» (код ЕДРПОУ 20999075) матеріальну шкоду на суму 1 000 гривень.

Далі, 05.04.2021 року, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_8 , знаходячись поблизу будинку № 38, розташованого по вулиці Академіка Філатова в місті Одесі, помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 21013», синього кольору, д.н. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_14 та визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, через відкриті передні двері автомобіля марки «ВАЗ» потягнув за важіль, який розташовано в салоні автомобіля, чим відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, внаслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «Banner», вартістю 1 500 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 1 500 гривень.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, 08.04.2021 року, приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_8 , знаходячись поблизу будинку № 23/3, розташованого по вулиці Космонавтів в місті Одесі, помітив припаркований автомобіль марки «Chevrolet Aveo», синього кольору, д.н. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_11 та визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, за допомогою фізичної сили, відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, внаслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «ТАВ», вартістю 2 100 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 2 100 гривень.

Також, 08.04.2021 року, приблизно о 08 год. 00 хв., ОСОБА_8 , знаходячись поблизу будинку № 25/2, розташованого по вулиці Космонавтів в місті Одесі, помітив припаркований автомобіль марки «Chevrolet Aveo», синього кольору, д.н. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_12 та визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілої та сторонніх осіб, за допомогою фізичної сили, відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, внаслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «Varta», вартістю 2 300 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 2 300 гривень.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, 11.04.2021 року, приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_8 , знаходячись поблизу будинку № 49, розташованого по вулиці Академіка Філатова в місті Одесі, помітив припаркований автомобіль марки «Renault Clio», чорного кольору, д.н. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_13 та визначив предметом свого злочинного посягання акумулятор, який знаходився під капотом вказаного автомобіля. Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, за допомогою фізичної сили, відчинив запірний механізм капоту автомобіля, тим самим незаконно проник до сховища, внаслідок чого отримав доступ до деталей автомобіля, що знаходяться під капотом, звідки таємно викрав акумулятор марки «Vista», вартістю 2 000 гривень, потужністю 60 ампер, від`єднавши його від клем. Після цього, ОСОБА_8 закривши капот з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 2 000 гривень.

Крім того, 14.05.2021 року, приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_8 маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 33а, за якою розташований супермаркет «Два кроки», де напроти побачив автомобіль марки ВАЗ «21053» білого кольору, державний номер НОМЕР_8 , який належить потерпілому ОСОБА_15 ..

Після цього, ОСОБА_8 , діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю власника вказаного авто та інших сторонніх осіб, за допомогою раніше заготовленого ключа, який знаходився при ньому, пошкодив водійські двері вищевказаного автомобіля та через них проник до салону автомобіля, де реалізуючи свій злочинний умисел, визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить потерпілому ОСОБА_15 , а саме: фіксатор для мобільного телефону, вартістю 250 гривень, який був закріплений по центру лобового скла; FM модулятор марки «Xiаomi rеdmi 3s», вартістю 360 гривень; зарядний пристрій для авто марки «Remax», вартістю 180 гривень; шнур зарядний «аndroid», вартістю 80 гривень, які знаходились на полиці приладової панелі, та запчастину від щеплення гальм, яка знаходилась в підлокітнику даного авто, вартістю 250 гривень.

ОСОБА_8 склав вище перераховані речі до раніше заготовленого ним поліетиленового пакету, який знаходився на передньому пасажирському сидінні вищезазначеного авто. Однак, в цей час ОСОБА_8 був затриманий в салоні автомобіля ВАЗ «21053», д.н. НОМЕР_8 , власником вказаного автомобіля потерпілим ОСОБА_15 .

Тобто з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_8 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був затриманий під час вчинення правопорушення потерпілим ОСОБА_15 . Сума збитку потерпілому складає 1120 гривень.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій фактично просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким призначити йому більш м`яке покарання ніж передбачене законом. Обвинувачений вказує, що він раніше не судимий, провину визнає в поновному обсязі та щиро кається у скоєному. Звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано той факт, що на його утриманні є малолітня дитина та вагітна дружина. Крім того, обвинувачений вказує на те, що він має позитивні характеристики з місця реєстрації та готовий відшкодувати шкоду потерпілим, однак в умовах ізоляції від суспільства не в змозі її відшкодувати. Одночасно обвинувачений посилається на те, що кримінальне провадження відносно нього сфабриковане.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.

Апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого, оскільки він не звертався до апеляційного суду з клопотанням про здійснення судового розгляду за його участю, однак право на захист обвинуваченого забезпечено захисником ОСОБА_7 .

Крім того, апеляційний розгляд проведено без участі потерпілих, оскільки будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не звертались.

За таких обставин, апеляційної суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права потерпілих на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це становить загрозу для вказаних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Положення ст.ст. 370, 373КПК регламентують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріаликримінального провадження,апеляційний судприходить довисновку,що оскарженийвирок судувідповідає вимогамст.374КПК,оскільки вньому міститьсяформулювання обвинуваченнята викладенівисновки судупро доведеністьвинуватості ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих злочинів, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, які судом досліджувались в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК. За таких обставин, доводи обвинуваченого стосовно того, що кримінальне провадження відносно нього сфабриковане є необґрунтованими та не можуть бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

В апеляційного суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, встановлених під час проведення судового розгляду в суді першої інстанції, а обвинувачений у своїй апеляційній скарзі не заперечував обставин вчинених злочинів та доведеність своєї вини.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про невірне застосування судом першої інстанції вимог кримінального закону при призначені покарання з підстав його суворості та прохання про скасування вироку в частині призначеного покарання шляхом призначення більш м`якого покарання, то вони є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, як за своїм видом, так і за розміром, не можна вважати занадто суворим, з огляду на таке.

Так, визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що обвинувачений порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання пов`язаних із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що уст. 12 ККдається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого у контекстіст. 414 КПК розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1ст. 65 ККУкраїни поняття «особа винного».

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частиниКК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

На думку апеляційного суду, вирішуючи питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому ОСОБА_8 за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, і чи повинен він його відбувати, суд першої інстанції з достатньою повнотою врахував: ступінь тяжкості вчинених злочинів та обставини їх вчинення; особу обвинуваченого, який будучи раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких злочинів проти власності, хоча і вважається раніше не судимим в силу ст.89 КК України, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив аналогічні злочини.

Доводи обвинуваченого щодо щирого каяття, на думку апеляційного суду, не можуть бути вирішальними обставинами, які дають підстави для застосування положень ст.75 КК України. Такий висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції висловленій у постанові Першої судової Палати ККС у складі ВС від 10 серпня 2021 року по справі №235/689/20.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально.

При цьому, апеляційний суд враховує той факт, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, майже в мінімальних межах санкцій ч.2 ст.185 КК України та обрав найм`якіший спосіб складання покарань за ст.70 КК України.

Щодо доводів обвинуваченого стосовно того, що він має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину, які потребують його догляду не підтверджуються жодними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Стороною захисту таких доказів також не надано.

За наведених обставин призначене обвинуваченому покарання не можна вважати таким, що є занадто суворим.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання ґрунтується на положеннях ст.ст. 50 і 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання і є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому не вбачає підстав вважати, що призначене покарання є явно несправедливим через його суворість.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Малиновськогорайонного судум.Одеси від05.10.2021року в кримінальному провадженні №12021164470000320від 29.03.2021року, яким ОСОБА_8 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення копії даної ухвали.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4