Рішення

від 30.03.2022 по справі 907/54/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/54/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/54/22

за позовною заявою акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів до приватного підприємства «Технології інформаційних систем аналізу», с. Минай Ужгородського району про стягнення суми 96.239,76грн. штрафних санкцій

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в особі філії позивача до відповідача про стягнення суми 96.239,76грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов Договору №Л/П-20481/НЮ від 06.11.2020 щодо надання послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (Код ДК 021:201:5 - 71250000-5 «Архітектурні інженерні та геодезичні послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/54/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 26.01.2022 була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке повернуто до суду 10.03.2022, з відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

18.03.2022 р. на поштову адресу суду надійшов відзив Приватного підприємства «Технології інформаційних систем аналізу», в якому міститься клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.03.22 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «Технології інформаційних систем аналізу» про поновлення строку для подання відзиву та за власною ініціативою продовжено Приватному підприємству «Технології інформаційних систем аналізу» строк для подання відзиву, прийнято відзив до розгляду та долучено його до матеріалів справи.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому суду 18.03.2022 письмовому відзиві на позов. Зазначає, що як до підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, так і після його підписання, жодних розбіжностей, зауважень чи претензій, в тому числі щодо строків надання послуг з боку замовника до виконавця не було.

Відповідач зокрема вказує на те, що замовник в повній мірі оплатив надані послуги, прийняв виконані роботи.

За доводами відповідача з підписанням акту Позивач, як замовник, підтвердив вчасне надання пocлуг згідно договору, а тому, застосування штрафних санкцій згідно п.7.3. договору до відповідача, як виконавця, є безпідставним.

Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що в ході виконання Відповідачем послуг згідно договору, виникли обставини, які не залежали від його волі, що призвели до невчасного виконання умов договору. Про такі, обставини Відповідач повідомляв Позивача як в телефонному режимі, так і листами. Зокрема, на електронну адресу (nkm@railway.lviv.ua) уповноваженої особи регіональної філії «Львівська залізниця» було відправлено листа №14/О6-3/21 від 14.06.2021р. У вказаному листі Відповідач повідомив, що «ПП «ТІСА» вжило всіх залежних від нього заходів, необхідних для належного виконання зобов`язань по договору про закупівлю, проте відсутність дозволу Мукачівської райдержадміністрації на розробку проекту землеустрою унеможливлює надання послуг в передбачений договором про закупівлю строк». На підтвердження цього надав в додатку звернення до Голови Мукачівської РДА від 18.03.2021 р. Згідно вказаного звернення, відповідач розраховував на отримання відповідних дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж і, земельних ділянок в натурі (на місцевості) та згоду на відновлення меж земельних ділянок державної власності в 30-денний строк, встановлений ст.122-123 Земельного кодексу України.

Однак, відповідні дозволи Відповідач у передбачений законом термін не отримав. Отже, відповідач вважає, що вжив всіх необхідних заходів для вчасного виконання своїх зобов`язань по договору, однак з незалежних від нього обставин при всій завбачливості надати послуги передбачені п.1.1 в строк, зазначений п.5.5. не виявилось можливим.

Водночас відповідач зауважує, що вказані дії Відповідача не були розцінені Позивачем як порушення виконання зобов`язання по договору, про що свідчить підписаний сторонами Акт приймання-передачі послуг.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2020 за результатами проведення відкритих торгів в електронній системі публічних закупівель Рrozorro між Акціонерним Товариством «Українська залізниця» (далі - Позивач, Замовник) і Приватним підприємством «Технології інформаційних систем аналізу» (далі - Відповідач/Виконавець) укладено договір № Л\П -20481/НЮ (далі-Договір).

За умовами пункту 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015 - 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги») в термін визначений пунктом 5.5 цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги відповідно до цього Договору.

Результатом надання Послуг є - реєстрація права постійного користування земельною ділянкою АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шо підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передається Виконавцем Замовнику разом з документами і матеріалами, передбаченими пунктом 2.3 цього договору (п.1. 3 Договору).

Підпунктами 2.2.1, 2.2.2 Договору передбачено, що в склад Послуги з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку зокрема входить: На підставі довіреності, виданої уповноваженими представниками Замовника, отримати дозвіл (згоду) органів державної виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування на розробку документації із землеустрою (в тому числі підготовка графічних матеріалів з позначенням місця розташування земельних ділянок з їх орієнтовними розмірами площі). На підставі згоди уповноваженого органу, здійснити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про землеустрій».

Ціна договору становить 400 999,00 гри, (чотириста тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок), згідно з Додатком 2 до цього Договору (Вартість послуг землевпорядних робіт), який є його невід`ємною частиною. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Замовник здійснює розрахунок за надані послуги за умови наявності належним чином оформленого Акта приймання-передачі Послуг, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який підтверджує факт реєстрації права постійного користування земельною ділянкою АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших документів, передбачених пунктом 2.3 цього договору протягом 45 (сорок п`ять) банківських днів після їх оформлення та підписання (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Згідно п.4.1 Договору у обов`язки Замовника зокрема входить: Приймати надані послуги згідно з Актом приймання-передачі Послуг у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Видати уповноваженому представнику Виконавця довіреність на право представляти інтереси Замовника в органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування (підприємствах, установах, організаціях) з питань реєстрації земельних ділянок, що визначені у Додатку 1, та переоформлення правовстановлюючих документів на них та надати Виконавцю всю необхідну для надання цих послуг документацію, яка наявна у Замовника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання цього договору.

Одним з обов`язків виконавця, згідно п. п. 4.3.1 Договору є забезпечення надання послуг у строки, визначений пунктом 5.5 Договору.

Датою початку надання послуг є дата надання на електронну адресу Виконавця, зазначену в реквізитах Сторін, заявки Замовника, на всі земельні ділянки, визначені Додатком 1 до цього договору, яка вважається дозволом на надання послуг та підтвердженням Замовника до приймання послуг (п.5.1 Договору).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що оригінал заявки та довіреності направляється Виконавцю Замовником рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Строк виконання та надання послуг безпосередньо до досягнення кінцевої мети договору не більше 6 місяців з дати надання на електронну адресу Виконавця, заявки Замовника (п. 5.5 Договору).

Листом № НГ-10/6361 від 10.11.2020 направлено заявку, яка вважається дозволом на надання послуг та підтвердженням регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до прийняття послуг відповідно до п. 5.1 договору. Заявка направлена на електронну адресу shev.uzh@gmail.com 17 листопада 2020 року.

Листом від 28.04.2021 № НКМ-12/89 ПП «ТІСА» повідомлено про закінчення строку виконання та надання послуг.

Відповідачем на електронну адресу (nkm@railway.lviv.ua) уповноваженої особи регіональної філії «Львівська залізниця» було відправлено лист №14/О6-3/21 від 14.06.2021р. яким повідомлено позивача про неможливість вчасного надання послуг, які є предметом договору та про обставини, що їх зумовили. Водночас, у поданому листу відповідачем запропоновано позивачу внести істотні зміни до умов договору у частині строку надання послуг.

Згідно п.7.3 Договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% відсотка від загальної вартості послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по якій допущено прострочення виконання за кожних день прострочення, крім того, за просторочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

За доводами позивача, замовник виконав умови договору належним чином, та оплатив роботи в повному обсязі. Відповідач в порушення умов договору виконав роботи не в строк обумовлений договором. Вказані обставини, в силу положень пункту 7.3 надають право позивачу на нарахування пені та штрафу від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Проаналізувавши укладений сторонами договір № Л\П -20481/НЮ від 06.11.2020 р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами пункту 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015 - 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги») в термін визначений пунктом 5.5 цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги відповідно до цього Договору.

Результатом надання Послуг є - реєстрація права постійного користування земельною ділянкою АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шо підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передається Виконавцем Замовнику разом з документами і матеріалами, передбаченими пунктом 2.3 цього договору (п.1. 3 Договору).

Одним з обов`язків виконавця, згідно п. п. 4.3.1 Договору є забезпечення надання послуг у строки, визначений пунктом 5.5 Договору.

Строк виконання та надання послуг безпосередньо до досягнення кінцевої мети договору не більше 6 місяців з дати надання на електронну адресу Виконавця, заявки Замовника (п. 5.5 Договору).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Представник позивача, посилаючись на положення пункту 7.3 Договору, яким передбачена відповідальність підрядника за порушення строків надання послуг, просить суд стягнути суму 96.239,76 грн. штрафних санкцій за прострочення зобов`язання, а саме 28 069,93 грн. штрафу та 68 169,83 грн. пені.

Згідно п.7.3 Договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% відсотка від загальної вартості послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по якій допущено прострочення виконання за кожних день прострочення крім того за просторочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, і цивільним, і господарським законодавством допускається можливість забезпечувати виконання зобов`язань таким способом, як пеня.

Господарський кодекс України не містить поняття пені, яка згідно із частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України є способом забезпечення виконання лише грошового зобов`язання.

Разом з тим, господарським законодавством закріплено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи частину 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення положень частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 904/3565/18).

Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Частиною 4 статті 612 ЦК України унормовано, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами заявка на виконання робіт подана 17 листопада 2020 року. Таким чином, з урахуванням п. 5.5 договору, термін виконання робіт сплив через 6 місяців після подання заявки.

Згідно акту здачі приймання наданих послуг до договору №Л/П-20481/НЮ від 06.11.2021 року, який датований 04.11.2021 р., роботи підрядником було виконано з порушенням строку встановленого договором, вказані обставини сторонами не оспорювались та не заперечувались.

Водночас, за доводами відповідача в ході виконання ним послуг згідно договору, виникли обставини, які не залежали від його волі, що призвели до невчасного виконання умов договору.

В матеріалах справи міститься лист №14/О6-3/21 від 14.06.2021р. яким повідомлено позивача про неможливість вчасного надання послуг, які є предметом договору та про вжиття відповідачем заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання. Водночас у поданому листу відповідачем запропоновано позивачу внести істотні зміни до умов договору у частині строку надання послуг.

Так на підтвердження вжиття всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, відповідач вказує на те, що ним здійснено звернення до Голови Мукачівської РДА від 18.03.2021р. для отримання відповідних дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж і, земельних ділянок в натурі (на місцевості) та згоду на відновлення меж земельних ділянок державної власності, які він у передбачений законом термін не отримав.

Незважаючи на вищенаведене, відповідачем не вказано дати усунення обставин які стали підставою для затримки виконання робіт, як і не наведено інших доказів вжиття необхідних заходів для виконання своїх зобов`язань чи вчасного повідомлення позивача, про неможливість їх виконання.

Натомість, лист відповідача, яким повідомлено про неможливість вчасного виконання зобов`язань датований 14.06.2021, тобто поза межами строку виконання робіт.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Натомість, у даному випадку матеріали справи не містять доказів внесення зміни до договору та погодження сторонами іншого строку виконання робіт, ніж той, що передбачений його умовами.

Таким чином, Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання цього Договору.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного надання послуг є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків встановлених договором, врахувавши те, що в договорі передбачено право Замовника на нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу), як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу заявлені позивачем обґрунтовані та правомірні.

Проаналізувавши поданий позивачем у відповідності до пункту 7.3 договору розрахунок заявленої до стягнення суми пені в розмірі 0.1 відсотка ціни Послуги за кожен день затримки, що склала 68 169,83 грн. та суму 28 069,93 грн. штрафу за прострочення виконання зобов`язання. Суд дійшов висновку, що штрафні санкції, встановлені договором, відповідають вимогам закону, є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача, які зводяться до того, що при наявності претензій з боку Позивача щодо невиконання Відповідачем умов п.5.5. договору, вказане мало бути доведено до відома Відповідача до моменту підписання Акту приймання-передачі послуг, шляхом не підписання даного Акту або коригування сум, сплачених за надані послуги, що Позивачем зроблено не було, судом до уваги не беруться, оскільки не відносяться до предмету доказування по даній справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів до приватного підприємства «Технології інформаційних систем аналізу», с. Минай Ужгородського району про стягнення суми 96.239,76грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ АНАЛІЗУ" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Минай, вулиця А. Волошина, будинок 5, квартира 1, ЄДРПОУ 34676031) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (79007, Львівська обл., місто Львів, вулиця Гоголя, будинок 1, код ЄДРПОУ 40081195) суму 96 239,76 грн. (дев`яносто шість тисяч двісті тридцять дев`ять гривень 76 коп.) в т. ч. 68 169,83 грн. пені та суму 28 069,93 грн. штрафу, а також суму 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 31.03.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі