Рішення

від 05.04.2022 по справі 916/3413/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3413/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) до Фермерського господарства Олександр (67331, Одеська обл., Березівський р-н, с. Шевченкове, вул. Степова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25024817)

про стягнення штрафних санкцій за Фінансовою аграрною розпискою від 20.04.2020 в розмірі 405 364,99 грн., з якої 78 950,61 грн. пеня, 326 414,38 грн. - неустойка

Представники:

Від позивача Козачок І.П. (ордер від 16.09.2021 серія АА № 1139705);

Від відповідача Соколов М.С. (ордер віл 10.01.2022 серія ВН № 1102271).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Адама Україна (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства Олександр (далі - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій за Фінансовою аграрною розпискою від 20.04.2020 в розмірі 543 842,68 грн., з якої 156 045,50 грн. пеня, 387 797,18 грн. - неустойка.

Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2021.

Протокольною ухвалою від 13.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.01.2022.

На адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 30.12.2021 вх. № 35486/21, в якій позивач просить зменшити позовні вимоги та стягнути з Фермерського господарства «Олександр» грошові кошти в загальному розмірі 405 364,99 грн., з яких 78 950,61 грн. пеня, 326 414,38 грн. неустойка.

Протокольною ухвалою від 10.01.2022 прийнято до розгляду та задоволено заяву про зменшення розміру позовних вимог від 30.12.2021 вх. № 35486/21.

Крім того, протокольною ухвалою від 10.01.2022 відкладено підготовче засідання на 04.02.2022.

Протокольною ухвалою від 04.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2022.

Протокольною ухвалою від 21.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.03.2022.

Судове засідання призначене на 09.03.2022 не відбулося у зв`язку із зняттям справи з розгляду, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 28.02.2022 призначено судове засідання на 06.04.2022.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 258, 526, 527, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем строків оплати за Фінансовою аграрною розпискою від 20.04.2020.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

13.12.2021 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 33498/21) в якому просить суд відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» до Фермерського господарства «Олександр» про стягнення штрафних санкцій за фінансовою аграрною розпискою від 20.04.2020 у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що у Додатку 1 до позовної заяви про стягнення заборгованості за фінансовою аграрною розпискою (Розрахунку розміру штрафних санкцій до позовної заяви про стягнення заборгованості за фінансовою аграрною розпискою) позивачем наведений розрахунок пені за наведеної у додатку формулою з розрахунку по періодам (враховуючи факти зарахування між позивачем та відповідачем зустрічних однорідних грошових вимог 25.03.2021 та часткові оплати за фінансовою аграрною розпискою за платіжним дорученням № 255 від 09.09.2021, № 266 від 23.09.2021, № 277 від 30.09.2021, № 284 від 06.10.2021, № 298 від 19.10.2021, № 309 від 21.10.2021, № 322 від 02.11.2021), за результатами розрахунків Позивач дійшов висновку, що загальний розмір пені за період з 01.11.2020 по 20.10.2021 складає 156 045,50 грн. Проте, ФГ «Олександр» вважає вказаний розрахунок не обґрунтованим, оскільки Позивачем не враховано положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Також Відповідач зазначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів понесення Позивачем збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного ФГ «Олександр» порушення або доказів невисокого розміру збитків, які він зазнав.

30.12.2021 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив (вх. № 35493/21) в якій Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Щодо позиції Відповідача в частині розрахунку пені ТОВ «Адама Україна» зазначає, що ним була подана до суду заява про зменшення розміру позовних вимог, в тому числі в частині розміру пені. Розрахунок розміру пені в заяві про зменшення позовних вимог здійснено виходячи з граничного строку нарахування пені в 6 місяців.

04.01.2022 на адресу суду надійшли Письмові пояснення Відповідача (вх. № 39/22) в яких він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки, на його думку, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойка і пеня є одним видом господарсько-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання зобов`язань за Фінансовою аграрною розпискою свідчить про недотримання положень закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Також 04.01.2022 на адресу суду від Відповідача надійшло клопотання про зменшення стягнення штрафних санкцій за Фінансовою аграрною розпискою (вх. № 44/22) в якому ФГ «Олександр» просило суд зменшити розмір заявлених Позивачем до стягнення з Відповідача пені та штрафу до 90 %, враховуючи, що прострочення виконання зобов`язання Відповідачем відбулось через обставини, що перешкоджали своєчасному виконанню обов`язків ФГ «Олександр» (несприятливі умови, що призвели до загибелі урожаю), беручи до уваги поведінку Відповідача, а саме його зусилля, прикладені для виконання умов Аграрної розписки, з урахуванням обставин, що виникли, а також повне виконання умов Аграрної розписки щодо сплати заборгованості.

12.01.2022 на адресу суду надійшли заперечення на клопотання Відповідача про зменшення стягнення штрафних санкцій (вх. № 812/22).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

09.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань» та Відповідачем укладено Фінансову аграрну розписку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Фінансової аграрної розписки від 09.04.2020 ця аграрна розписка видається боржником (Відповідачем) на виконання ним зобов`язань за Договором поставки № 348-300320/ззр РЕ на умовах розстрочення платежу від 30.03.2020 укладеним між боржником та кредитором (ТОВ «Сервісагро-Умань»). На дату видачі цієї аграрної розписки безумовне зобов`язання боржника сплатити кредитору грошові кошти становить 1 292 657,28 грн. Боржник зобов`язаний сплатити кредитору грошові кошти в сумі, визначеній в порядку передбаченому пунктом 2 цієї аграрної розписки, на рахунок кредитора в строк не пізніше 31.10.2020.

Пунктом 7 Фінансової аграрної розписки від 09.03.2020 передбачено, що в забезпечення зобов`язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай соняшника 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в пункті 44 цієї аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 156,864 тонн, що буде вирощений на зазначених земельних ділянках, та зберігатиметься за адресою: ДП «САНТРЕЙД», 67620, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Вигода, вул. Елеваторна, буд. 1.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 № 5479-VI фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 № 5479-VI аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 № 5479-VI аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

Судом встановлено, що 09.04.2020 ТОВ «Сервісагро-Умань» (первісний кредитор) було вчинено індосамент (передавальний напис) на аграрній розписці, за яким права первісного кредитора за аграрною розпискою були передані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна». Згідно Акту приймання-передачі від 09.04.2020, первісним кредитором було передано позивачу всі права кредитора за аграрною розпискою.

28.04.2020 Позивачем було направлено на адресу Відповідача повідомлення про відступлення права вимоги, яке він отримав 12.05.2020, що підтверджується поштовим повідомленням.

25.03.2021 Позивачем та Відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 104 981,59 грн., що підтверджується актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2021.

На виконання умов аграрної розписки Відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 1 127 753,90 грн., а саме:

100 000,00 грн. 09.09.2021;

100 000,00 грн. 23.09.2021;

500 000,00 грн. 30.09.2021;

100 000,00 грн. 06.10.2021;

200 000,00 грн. 19.10.2021;

127 753,90 грн. 21.10.2021.

У матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за Фінансовою аграрною розпискою від 09.04.2020 у розмірі 59 921,79 грн. (1 292 657,28 104981,59 1 127 753,90 = 59 921,79).

Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач у позовній заяві та Відповідач у відзиві на позовну заяву визнали повну оплату коштів у розмірі визначеному Аграрною розпискою.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із пунктом 33 Фінансової аграрної розписки від 09.04.2020 боржник на вимогу кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення строків виконання грошових зобов`язань, визначених в пункті 3 даної аграрної розписки пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним.

Судом встановлено, що пеня за прострочення сплати грошових коштів за Аграрною розпискою за періоди з 01.11.2020 по 01.05.2021 складає суму в розмірі 78 950,61 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Відповідно до пункту 34 Фінансової аграрної розписки від 09.04.2020 у випадку порушення боржником строків виконання зобов`язань за аграрною розпискою, передбачених в пункті 3 цієї аграрної розписки, боржник сплачує кредитору неустойку в розмірі 30 % від суми грошових коштів, які боржник має сплатити кредитору на виконання пункту 2 цієї аграрної розписки, розрахованої на дату зазначену у пункті 3 цієї аграрної розписки. Неустойка передбачена цим пунктом аграрної розписки має бути сплачена боржником на вимогу кредитора протягом семи робочих днів з дня направлення кредитором боржнику відповідної вимоги.

04.10.2021 Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про сплату неустойки за порушення строків виконання Фінансової аграрної розписки (вих. № 1022 від 13.04.2021), що підтверджується описом вкладення до цінного листа. 12.10.2021 на адресу Позивача повернувся конверт із вказаною вище вимогою з відміткою пошти «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

13.10.2021 Позивачем повторно було направлено Відповідачу вимогу про сплату неустойки за порушення строків виконання Фінансової аграрної розписки (вих. № 1022 від 13.04.2021).

Докази сплати Відповідачем неустойки в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що неустойка за прострочення сплати грошових коштів за Аграрною розпискою складає 326 414,38 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Суд не приймає довід Відповідача щодо неможливості одночасного стягнення пені та неустойки, оскільки одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 № 910/12876/19.

Частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, поведінку винної сторони та ступень виконання зобов`язання, а саме 100 % погашення заборгованості, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 59 212,96 грн. та суму неустойки до 244 810,79 грн.

На підставі викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 59 212,96 грн. пені та 244 810,79 грн. неустойки.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені та штрафу покладається на Відповідача без врахування зменшення такого розміру.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, 629, частиною першою статті 1046, частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 233 Господарського кодексу України, частиною другою статті 1, частиною першою статті 2, статтею 5 Закону України "Про аграрні розписки" від 06.11.2012 № 5479-VI, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Олександр (67331, Одеська обл., Березівський р-н, с. Шевченкове, вул. Степова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25024817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) 59 212,96 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті дванадцять гривень 96 коп.) пені, 244 810,79 грн. (двісті сорок чотири тисячі вісімсот десять гривень 79 коп.) неустойки та витрати на сплату судового збору в розмірі 6 080,48 грн. (шість тисяч вісімдесят гривень 48 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову ТОВ Адама Україна до ФГ Олександр в частині стягнення 19 737,65 грн. пені та 81 603,59 грн. неустойки.

4. Повернути з Державного бюджету України (ГУК в Од.обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) сплачену суму судового збору у розмірі 2 077,16 грн. (дві тисячі сімдесят сім гривень 16 грн.), який був зарахований в дохід бюджету за платіжним дорученням від 03.11.2021 № 4055 на суму 1 631,52 грн. та платіжним дорученням від 03.11.2021 № 4056 на суму 6 526,12 грн., оригінали яких знаходяться у позивача.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2022 р.

Суддя Ю.А. Шаратов