Рішення

від 10.04.2022 по справі 916/3503/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3503/21Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3503/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт (65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1; код ЄДРПОУ 32223787)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Флінстоун (65014, м.Одеса, вул. Івана Буніна, буд. 8, оф. 505; код ЄДРПОУ 41316506)

про стягнення

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача : не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Євростандарт звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Флінстоун про стягнення 541852,32 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2021р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт від 16.11.2021р. вх. № ГСОО 3616/21 залишено без руху. Позивачу встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Євростандарт, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

24.11.2021р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 22.11.2021р. та нову редакцію позовної заяви, зі зменшеною сумою, заявленої до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2021р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3503/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "20" грудня 2021 р. о 12:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.12.2021р. о 12:00.

20.12.2021р. до суду відповідачем було надано відзив на позовну заяву та зазначено суду, що за період з квітня 2020 року по листопад 2021 року позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 7042501,30 грн., а відповідачем було частково сплачено суму у розмірі 6775600,90 грн. Посилаючись на п. 6.5. та п. 6.7. Договору відповідачем було зазначено суду, що довіреностей позивачем надано не було та позивачем не доведено суду своєї позиції належним чином. Відповідачем було зазначено суду, що у п. 5.1. Договору зазначено, що ціна товару визначається в рахунку на оплату товару, та наголошено суду, що позивачем не надавались відповідачу такі рахунки.

20.12.2021р. до суду позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення боргу 151000,40 грн., пені 66535,37 грн., інфляційних втрат 40819,92 грн. та 35% річних 167596,63 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/3503/21 на 30 днів до 28.02.2022р. Відкладено підготовче засідання на "24" січня 2022р. о 12:00. Запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачу відповідь на відзив, оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 14.01.2022р. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.01.2022р. о 12:00.

24.01.2022р. до суду позивачем було надано розрахунок заявлених до стягнення сум.

24.01.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.02.2022р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/3503/21: Товариство з обмеженою відповідальністю „Флінстоун про судове засідання, яке відбудеться "14" лютого 2022 р. о 10:40.

11.02.2022р. до суду позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 75900,40 грн. основного боргу, пені 66535,37 грн., інфляційних нарахувань 40819,92 грн., 167596,63 грн. 35% річних.

14.02.2022р. до суду відповідачем було надано відзив, з урахуванням уточненого розрахунку позивача та зазначено суду, що розрахунки 35% річних за 2020 рік було проведено не вірно. Зверталась увага та зазначалось суду, що в певні періоди позивачем, при здійсненні відповідних нарахувань, не було прийнято вихідні та святкові дні. Відповідачем було зазначено суду щодо невірності здійснення нарахування пені та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2022р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт від 11.02.2022р. вх. № ГСОО 4019/22 задоволено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт судовий збір у розмірі 2865,00 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №105285485 від 11.11.2021р.

14.02.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.02.2022р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/3503/21: Товариство з обмеженою відповідальністю „Флінстоун про судове засідання, яке відбудеться "21" лютого 2022 р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2022р. закрито підготовче провадження у справі №916/3503/21. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "28" лютого 2022 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.02.2022р. о 12:45.

24.02.2022 р. Президентом України підписано указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 рекомендовано зборам суддів та суддям України оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід, зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.

14.03.2022 р. Указом Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05год.30хв. 26 березня 2022р. строком на 30 діб.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022р. рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області продовжити розгляд справ.

17.03.2022р. до суду позивачем було надано заяву про розгляд справи за відсутністю представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022р. призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "11" квітня 2022 р. о 10:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 11.04.2022р. о 10:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем були надані заперечення проти позову, з підстав, що викладено у поданих ним відзивах на позовну заяву.

У судовому засіданні 11.04.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 11.04.2022р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

30 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євростандарт (постачалньик) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Флінстоун (покупець) був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 1436 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався здійснити поставку покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити постачальнику його вартість на умовах і в строки, що передбачені даним договором. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки партії товару визначаються у видатковій накладній або акті прийому-передачі. які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар належної якості в кількості, асортименті і за ціною, узгодженою між сторонами.

Відповідно до п.4.3. Договору, покупець зобов`язується прийняти товар в кількості, асортименті і за ціною, визначеною в узгодженому Сторонами замовленні, а також сплатити вартість товару у строк та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 5.3 Договору в обов`язки відповідача входила сплата за поставлений товар не пізніше 1 (одного) календарного дня з моменту поставки Товару. Інші умови оплати можуть обумовлюватися сторонами у Додаткових вимогах.

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання з поставки Товару з моменту передачі Товару Покупцеві (Представнику покупця за довіреністю) або транспортній організації, залежно від умов поставки. Факт передачі Товару підтверджується підписаною належним чином товаротранспортною накладною, або видатковою накладною, або Актом прийому-передачі (п. 6.5. Договору).

Відповідно до п. 6.7 Договору, в момент передачі Товару, Покупець передає представнику Постачальника довіреність на отримання Товару, оформлену належним чином, а також підписує супровідні документи на вантаж (ТТН та/або видаткову накладну).

За ґрунтуванням позивача, за період з квітня 2020 року по листопад 2021 року позивачем було поставлено Товару відповідачу на загальну суму 7042501,30грн., а відповідачем, в свою чергу було частково сплачено суму в розмірі 6775600,90грн. Тобто, зобов`язання по Договору відповідачем систематично порушувалися та до теперішнього часу не здійснений повний розрахунок за отриманий товар по видатковим накладним та ТТН на загальну суму 266900,40 грн.

За час розгляду справи, позивачем було надано заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог, відповідно до якої, зокрема, заборгованість відповідача становить 75900,40 грн.

Так, згідно з пунктами 7.1., 7.2.. 7.6., 7.7. Договору, у разі порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної від вартості неоплаченого Ттвару, за кожен день прострочення платежу. За прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару більш ніж на сім календарних днів, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, а також 35% річних від простроченої суми заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється за весь час прострочення без обмеження, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Сторони домовились, що за всіма грошовими зобов`язаннями за Договором та штрафними санкціями (неустойка - штраф, пеня: відсотки) застосовується збільшена позовна давність тривалістю у 5 (п`ять) років.

Отже, відповідачем не були виконані в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, передбачені Договором, а саме він не здійснив повний розрахунок з позивачем за отриману продукцію.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору та направлено на стягнення боргу 75900,40грн., пені 66535,37 грн., інфляційних збитків 40819,92 грн. та відсотків річних 167596,63 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євростандарт, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Флінстоун, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 30 березня 2020 року Договору поставки нафтопродуктів № 1436.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Флінстоун прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки нафтопродуктів № 1436 від 30 березня 2020 року, щодо повної оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, наявними видатковими накладними, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 75900,40 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно з пунктами 7.1., 7.2.. 7.6., 7.7. Договору, у разі порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної від вартості неоплаченого Ттвару, за кожен день прострочення платежу. За прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару більш ніж на сім календарних днів, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, а також 35% річних від простроченої суми заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється за весь час прострочення без обмеження, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Сторони домовились, що за всіма грошовими зобов`язаннями за Договором та штрафними санкціями (неустойка - штраф, пеня: відсотки) застосовується збільшена позовна давність тривалістю у 5 (п`ять) років.

Позивачем було здійснено нарахування пені, розрахунок проведено на суму боргу за окремими періодами, де мало місце прострочення виконання зобов`язань.

Суд перевіривши нарахування позивачем пені зазначає, що такі нарахування було проведено з помилками, позивачем не вірно обраховувалась облікова ставка Національного банку України, також позивачем вірно зазначалось про кількість днів прострочення, однак при здійсненні нарахування не вірно обчислювались дні такого прострочення. Крім того, суд зазначає, що за первісними періодами позивачем не приймались до уваги наявність святкових днів, що є підставою для перенесення строку нарахування на перший робочий день, що слідує за святковим чи вихідним.

Судом було здійснено перерахунок пені, окремо за кожним періодом де мало місце прострочення виконання зобов`язання та сума пені становить 66164,44 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем також було здійснено нарахування інфляційних втрат та 35% річних, відповідно до умов укладеного договору.

Суд перевіривши такі нарахування позивача пені зазначає, що такі нарахування було проведено з помилками, позивачем було застосовано нарахування 35% річних з невірним застосування кількості днів такого прострочення та з невірним використання днів самого прострочення зобов`язання. Крім того, суд зазначає, що за періодами позивачем не приймались до уваги наявність святкових днів, що є підставою для перенесення строку нарахування на перший робочий день, що слідує за святковим чи вихідним.

Щодо нарахувань інфляційних втрат, то суд зазначає, що такі розрахунки також було проведено з помилками.

Судом було здійснено перерахунок 35% річних за кожним періодом де мало місце прострочення виконання зобов`язання та сума відсотків становить 166452,46 грн.

Сума інфляційних втрат, які підлягає до стягнення становить 25283,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача боргу 75900,40 грн., пені 66164,44 грн., інфляційних втрат 25283,79 грн. та 35% річних 166452,46 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 5007,01 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Флінстоун (65014, м.Одеса, вул. Івана Буніна, буд. 8, оф. 505; код ЄДРПОУ 41316506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт (65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1; код ЄДРПОУ 32223787) основний борг у розмірі 75900 (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот) грн. 40 коп., пеню у розмірі 66164 (шістдесят шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 25283 (двадцять п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 79 коп., 35% річних у розмірі 166452 (сто шістдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5007 (п`ять тисяч сім) грн. 01 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко