Рішення

від 07.04.2022 по справі 380/20208/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/20208/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагро Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагро Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки із вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №216414 від 20.09.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель XF105.460, за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.07.2021 року. У подальшому, на підставі акту прийнято постанову №216414 від 20.09.2021 року про застосування до ТОВ «Євроагро Транс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн. Позивач з вказаним рішенням не погоджується та вважає, що останнє винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 19.11.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб`єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.07.2021 року посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, модель XF105.460 (реєстраційний номер т.з. НОМЕР_1 ) з причепом STAS, модель S3ASA 334 KUR6 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Євроагро Транс».

На підставі вказаної перевірки було складено:

-акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2021 року №293570, яким виявлено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил дорожнього руху, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Законом України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз. 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад від 5% до 10% без відповідного дозволу;

-довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.07.2021 року, в якій зазначено навантаження на осі в тонах: 1) 7,3; 2) 11,87; 3) 19,06; повна маса транспортного засобу - 38,23 тон;

-акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 29.07.2021 року, в якому зазначено повну масу (тонн): нормативно допустима, 40, фактична 38,23; осьові навантаження (тонн): нормативно допустиме 11; 11; 23; фактичне: 7,3; 11,87; 19,06.

-розрахунок №699 від 29.07.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 112,60 євро.

Внаслідок розгляду справи про порушення ТОВ «Євроагро Транс» законодавства про автомобільний транспорт Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову від 20.09.2021 року №216414 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТОВ «Євроагро Транс» накладено штраф у розмірі 8500 грн., відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №216414, звернувся до суду із означеним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. ст. 1, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж,

інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із п. п. 22.3, 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до п. 2, 4 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п.1.10 «Правил дорожнього руху», габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.3 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до п.п. 3, 15, 16, 18, 20 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п.5 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; 2) здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; 3) у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Згідно з п.2.42 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.

Так, відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем не надано жодних доказів щодо того, що зважувальний пристрій, яким здійснювалося зважування транспортного засобу, пройшов відповідну повірку.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Положеннями п.2 розд. ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 р. №255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 р. за №1171/29301 встановлено вимоги до облаштування Стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю, який повинен мати, серед іншого, стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі; оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів; електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації; приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки; свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг.

Таким чином, п.12, 13 Порядку №879 та Вимоги №255 висувають, зокрема такі обов`язкові умови, лише за одночасного дотримання яких результати зважування можуть кваліфікуватися як достовірні та бути підставою для притягнення до відповідальності: повірка вагів, засвідчена свідоцтвом про повірку вагів; метрологічна характеристика вагів, засвідчена свідоцтвом про державну метрологічну атестацію ваг; клеймування (пломбування) вагів, що виключає протиправне втручання до обладнання вагів з метою викривлення результатів зважування.

Суд зазначає, що відповідачем з метою спростування аргументів позивача в частині відповідності зважувального пристрою встановленим метрологічним параметрам не надано жодних доказів, які б засвідчували протилежне. Відтак суд приходить до висновку, що зважувальний пристрій №2058, яким здійснювалось зважування транспортного засобу позивача, не відповідає нормованим метрологічним характеристикам.

Більше того, як вбачається із чеку зважування від 29.07.2021 року, посадовими особами Укртрансбезпеки проведено зважування транспортного засобу, а саме «причепа НОМЕР_1 », проте номерним знаком причепа є НОМЕР_2 , а відтак, суд приходить до висновку, що відбулось зважування саме тягача. Відомостей щодо проведення зважування спеціалізованого напівпричепа марки STAS, модель S3ASA 334 KUR6, номерний знак НОМЕР_2 , такий чек не містить.

Згідно з п. 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Як встановлено судом з виданої уповноваженою особою Укртрансбезпеки довідки про здійснення габаритно-вагового контролю без номера від 29.07.2021 року, в такій відсутнє зазначення часу складення такої.

Суд зазначає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень та на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладений обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів на підтвердження законності винесеної постанови.

Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З урахуванням доводів позову, тієї обставини, що наданий строк для відзиву сплинув та станом на момент розгляду справи відзив на позов до суду не надійшов, згідно автоматизованої системи діловодства суду по справі не зареєстровано будь-яких клопотань, заяв відповідача, суд кваліфікує неподання відповідачем - суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову щодо визнання протиправною та скасування постанови №216414 від 20.09.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки вiд 20.09.2021 року №216414 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 гривень до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагро Транс».

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ: 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагро Транс» (ЄДРПОУ: 41609592) сплачений судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сасевич О.М.