Ухвала

від 31.03.2022 по справі 440/17053/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17053/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (вул. Позена, 42, с. Оболонь, Кременчуцький район, Полтавська область,38230) до Оболонької сільської ради Семенівського району Полтавської області (вул. Позена, 1/2, с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38230), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23,м.Полтава,36039), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), про визнання протиправними рішень та поновлення записів про земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" звернулося до Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними рішень та поновлення записів про земельну ділянку, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Оболонської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області за №45 від 31 березня 2021 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства";

- визнати протиправним та скасувати рішення сьомої позачергової сесії восьмого скликання Оболонської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області за № 33 від 17 травня 2021 року «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства» в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею їх у власність, які розташовані за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області: ОСОБА_2 , жительці с. Оболонь на земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5324585100:00:002:0158 площею 114.1758 га яка знаходиться за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області; ОСОБА_3 , жительці с. Оболонь на земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5324585100:00:002:0158 площею 114.1758 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області;

- скасувати записи про державну реєстрацію земельних ділянок площею 2.0000 га з кадастровим номером 5324585100:00:002:0180, площею 2.0000 га з кадастровим номером 5324585100:00:002:0181, площею 2.0000 га з кадастровим номером 5324585100:00:002:0183, площею 108,1758 га з кадастровим номером 5324585100:00:002:0182, шляхом скасування запису в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5324585100:00:002:0180, 5324585100:00:002:0181, 5324585100:00:002:0182,5324585100:00:002:0183;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324581500:00:002:0158 шляхом поновлення запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки під кадастровим номером 5324581500:00:002:0158, загальною площею 114,1758 га, що розташована розташована на території Оболонської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області (за межами населених пункту).

Ухвалою суду від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17, Велика Палата дійшла наступних висновків:

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. .

Крім того, у постанові від 05.12.2018р. (справа №757/1660/17-ц) Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого … розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства. .

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.

Фактично спірні у справі що розглядається правовідносини виникли внаслідок незгоди позивача з рішеннями сільської ради як власника спірної земельної ділянки про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на цю ділянку з підстав порушення його прав як землекористувача спірної земельної ділянки.

При цьому оскаржувані рішення та записи було прийняті (зроблені) відповідачами за заявами третіх осіб.

Такі фактичні обставини вказують на те, що у цій справі безпосередньо між позивачем та відповідачами правовідносини, які були б засновані на владно-управлінському підпорядкуванні, не виникли, а право звернення до суду та порушення своїх прав позивач пов`язує з порушенням його саме майнових прав і не пов`язує із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідач як власник спірної земельної ділянки прийнявши рішення про надання дозволів на розробку проекту землеустрою третім особам фактично заперечує право позивача на користування спірною земельною ділянкою, що вказує на наявність між сторонами майнового спору щодо цієї земельної ділянки.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 0440/5083/18.

Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суб`єктний склад сторін у справі та фактичні обставини, які підлягають доказуванню, суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №440/17053/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цього спору має відбуватися за правилами господарського судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.І. Клочко