Постанова

від 02.07.2010 по справі 2а-4920/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 липня 2010 р.                                                                                    № 2а-4920/10/1370  

 Сокальський районний центр зайнятості   

до

 Сокальська виправна колонія-47 УДДУ з ПВП у Л/о   

про

 про стягнення заборгованості ,

За участю представників сторін:

Від позивача: Оліщук О.В. (довіреність № 106/08 від 11.01.2010 року)

Від відповідача: не з’явилися

В С Т А Н О В И В :

Сокальський районний центр зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовом до Підприємства Сокольської виправної колонії-47 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1 151, 49 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, зокрема позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем створено заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття в розмірі 1 151, 49  грн. Наявність заборгованості у відповідача підтверджується Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття станом на І квартал 2010 року, самостійно ним поданою.

Відповідач явку уповноваженої особи в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не надав, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе  вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 17, п. 2 ч. 2 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ст. 39 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці; роботодавець зобов‘язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Розмір внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено у п. 2 ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов‘язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 року.

Відповідачем подано до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків за 1 квартал 2010 року, згідно данного розрахунку залишок заборгованості до Фонду становить 12 769, 20 грн. в тому числі недоїмка за платником зі сплати страхових внесків 12 686, 73 грн., та пеня 82, 47 грн. Постановою господарського суду Львівської області від 25.04.2007 року по справі № 2/470-16/133А задоволено 9 611, 43 грн.; 03.07.2007 р. у справі 22/182а задоволено на користь Сокальського районного центру зайнятості 1 507, 70 грн., постановою від 04.08.2008 року по справі № 22/164 а задоволено 498, 58 грн.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача щодо сплати внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не сплачена і підлягає до стягнення в розмірі 1 151, 49 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про обґрунтованість і під ставність позовних вимог і вважає, що вони підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167, 181 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства Сокольської виправної колонії-47 (УДДУ з ПВП у Львівській області ЄДРПОУ 08680460, смт. Жвирка, Сокальський район, Львівська область) на користь Сокальського районного центру зайнятості (вул. С. Володимира, 4, м. Сокаль, Львівська область, ЄДРПОУ 22383295, р/р 3717397900540, ГУДК у Львівській області, ЗКПО 23949617, МФО 825014) несплачених страхових внесків на випадок безробіття в розмірі 1 151 (тисячу сто п’ятдесять одну) грн. 49 (сорок дев’ять) коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 07 липня 2010 року

                  Суддя                                                                                                          Качур Р.П.