Рішення

від 13.02.2022 по справі 495/3025/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/3025/21

Номер провадження 2/495/644/2022

14 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Рачицької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

26.04.2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування у якій позивач просить суд:

- встановити факт, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є рідним онуком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстровий номер 1-76 від 17.07.1992 року;

- визнати за ОСОБА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512088560:06:001:0145, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серія ЯЛ №731666 від 05.03.2012 року;

- визнати за ОСОБА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 0, 3200 га, яка розташована на території Приморської сільської ради АДРЕСА_2 ,серія ІІІ-ОД №086457 від 22.04.2003 року;

- визнати за ОСОБА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 наземельну ділянку площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290, серія НОМЕР_4 від 05.11.2002 року.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусьпозивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18 грудня 2018 року, серія НОМЕР_5 , відповідний актовий запис №872.

Факт перебування із спадкодавцем у родинних відносинах підтверджується свідоцтвом пронародження батька позивача - ОСОБА_2 та моїм свідоцтвом про народження самого позивача.

За час життя спадкодавець склав два заповіти. За змістом заповіту від 26.09.2016 року, який посвідчений секретарем Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, все майно ОСОБА_6 заповідав відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках.

За змістом заповіту від 22.03.2018 року, який посвідчений секретарем Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_6 заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290 позивачу ОСОБА_7 .

Таким чином на момент смерті ОСОБА_6 залишилось два заповіти: за першим все майно він заповідав відповідачам, за другим земельну ділянкуплощею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 спадкодавець заповідав позивачу.

Окрім позивача ОСОБА_7 існує щетри спадкоємця: відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за заповітом та ОСОБА_2 (син спадкодавця та батько позивача) за законом.

Втім, ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досі не звернулись із заявами про вступ у спадщину до нотаріуса та не заперечують проти визнання за позивачем права власності на майно ОСОБА_6 .

Після смерті дідуся відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстровий номер 1-76 від 17.07.1992 року; земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512088560:06:001:0145, ідентифікаційний номер 1167802551, серія ЯЛ №731666 від 05.03.2012 року; земельної ділянки площею 0, 3200 га, яка розташована на території Приморської сільської ради АДРЕСА_2 ,серія ІІІ-ОД №086457 від 22.04.2003 року; земельної ділянки площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290, серія ІІ-ОД №070923 від 05.11.2002 року.

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та наявні розбіжності у написанні прізвища спадкодавця, у зв`язку з чи неможливо встановити родинний зв`язок.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 27.04.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.08. 2021 року представник позивача адвокат Каланжов В.І. подав до канцелярії суду заяву з проханням витребувати від приватного нотаріусаБілгород-Дністровськогоміського нотаріальногоокругу Одеськоїобласті Іваницького Олексія Юрійовича (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Тимирязєва, буд. 34) копію спадкової справи до майна ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільне Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №872.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року витребувано від приватного нотаріусаБілгород-Дністровськогоміського нотаріальногоокругу Одеськоїобласті Іваницького Олексія Юрійовича (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Тимирязєва, буд. 34) копію спадкової справи до майна ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільне Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №872.

11.10.2021 року до канцелярії суду надійшла відповідь від приватного нотаріусаБілгород-Дністровськогоміського нотаріальногоокругу Одеськоїобласті Іваницького Олексія Юрійовича, що до майна до майна ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання 14.02.2022 року сторони не з`явились.

Представник позивача адвокат Каланжов В.І. надав до суду заяву у якій просив справу розглядати у відсутність позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, вказує також, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, вказує також, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, вказує також, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_7 .

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню с заступних підстав.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусьпозивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 18 грудня 2018 року, серія НОМЕР_6 , актовий запис №872.

Факт перебування позивача із спадкодавцем у родинних відносинах підтверджується наступними доказами:

-свідоцтвом пронародження батька позивача серії НОМЕР_7 , виданого 01.11.1957 року Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району - ОСОБА_2 , відповідно до якого на російській мові зазначено: « ОСОБА_11 », дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько зазначено: « ОСОБА_12 »;

-свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_8 , виданого 31.01.1986 року Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району відповідно до якого на російській мові зазначено: ОСОБА_13 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батько зазначено: « ОСОБА_11 ».

За час життя спадкодавець склав два заповіти.

За змістом заповіту від 26.09.2016 року, який посвідчений секретарем Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_6 все своє майно заповідав відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях.

За змістом заповіту від 22.03.2018 року, який посвідчений секретарем Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_6 заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290 позивачу ОСОБА_7 .

Таким чином на момент смерті ОСОБА_6 залишилось два заповіти: за першим все майно він заповідав відповідачам, за другим земельну ділянкуплощею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 спадкодавець заповідав позивачу.

Окрім позивача ОСОБА_7 існує щетри спадкоємця до майна ОСОБА_6 : спадкоємці за заповітом - відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_2 (син спадкодавця та батько позивача), а також дружина померлого - ОСОБА_14 .

При цьому, спадкоємці першої черги за законом - дружина померлого - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , відмовилася від належного їй спадкового майна за законом та склала відповідну до цього заяву, реєстровий номер заяви №58. Також заяву про відмову від належного спадкового майна за законом (реєстровий номер заяви №59) син померлого- ОСОБА_10 , який проживає та зареєстрований в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досі не звернулись із заявами про вступ у спадщину до нотаріальної контори, та під час розгляду справи надали заяви, у відповідності до яких не заперечують проти визнання за позивачем права власності на майно ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстровий номер 1-76 від 17.07.1992 року; земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512088560:06:001:0145, ідентифікаційний номер 1167802551, серія ЯЛ №731666 від 05.03.2012 року; земельної ділянки площею 0, 3200 га, яка розташована на території Приморської сільської ради АДРЕСА_2 ,серія ІІІ-ОД №086457 від 22.04.2003 року; земельної ділянки площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290, серія ІІ-ОД №070923 від 05.11.2002 року. Вказане майно за життя належало спадкодавцю, що підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах справи.

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та наявні розбіжності у написанні прізвища спадкодавця, у зв`язку з чи неможливо встановити родинний зв`язок.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями15,16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідност.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220,1221,1223 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 14Конституції Українита ч. 2 ст. 1Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

За змістомст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно пункту 10постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», та відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду заправилами позовного провадження.

28 травня 2020 року Верховний Суд України в своїй постанові по справі № 910/7164/19 виклав наступну правову позицію з приводу захисту цивільних прав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішеннівід 15листопада 1996року усправі «Чахалпроти Об`єднаногоКоролівства» Європейськийсуд зправ людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Судом установлено,що,позивач єспадкоємцем зазаконом майнапомерлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .Інші спадкоємцімайна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ,відповідачі посправі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 визнали підчас розглядусправи.

Також встановлено, що за життя спадкодавцю ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало майно: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512088560:06:001:0145; земельна ділянка площею 0,3200 га, яка розташована на території Приморської сільської ради АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290.

Отже, враховуючи відсутність заперечень та доказів протилежного, суд вважає доведеною ту обставину, що за життя спадкодавцю ОСОБА_5 дійсно належало вказане майно - житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512088560:06:001:0145; земельна ділянка площею 0,3200 га, яка розташована на території Приморської сільської ради АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290, а також факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 , однак розбіжності в написанні прізвищ спадкодавця та спадкоємця, а також відсутність оригіналу правовстановлюючого документу позбавляє можливості позивача отримати свідоцтво про право на спадщину у позасудовому порядку.

Висновки за результатами розгляду справи

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого права та позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є рідним онуком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстровий номер 1-76 від 17.07.1992 року.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512088560:06:001:0145, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серія ЯЛ №731666 від 05.03.2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 0, 3200 га, яка розташована на території Приморської сільської ради АДРЕСА_2 ,серія ІІІ-ОД №086457 від 22.04.2003 року;

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 6,2692 га, яка розташована на території Приморської сільської ради масив 7, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер: 5120885600:01:001:0290, серія ІІ-ОД №070923 від 05.11.2002 року.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Боярський