Рішення

від 09.11.2021 по справі 607/12716/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2021 Справа №607/12716/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Дзюбича В.Л.

за участю секретаря с/з Комінярської О.М.

представника позивача адвоката Купенка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» про визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Купенко М.С. звернулася до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» (далі - ТзОВ «Фінтеч Лаб») про визнаня недійсними з моменту укладення пункти 4.7., 5.1., 5.2. кредитного договору 356257 від 10.08.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.08.2019 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» було укладено кредитний договір № 356257 на суму 3 000,00 гривень на строк з 10.08.2019 по 05.09.2019, зі сплатою процентів за стандартною ставкою 1,8 % в день (657% річних) чи за підвищеною процентною ставкою у 3% річних від суми кредиту у разі прострочення повернення кредиту. Загальна сума заборгованості, що підлягає до сплати та сукупна вартість кредиту становить 4 458 гривень. Відповідно до 4.7. Договору у разі подовження позичальником строку користування кредитом, Позичальник оплачує комісію за подовження строку користування кредитом, а у випадку наявності прострочення - позичальник додатково сплачує суму нарахованих відсотків за підвищеною відсотковою ставкою. У разі прострочення повернення кредиту після такого подовження, позичальнику нараховуються відсотки за підвищеною відсотковою ставкою з дня (дати) виникнення такого прострочення і до дня (дати) фактичного повернення кредиту. Згідно п. 5.1. Договору позичальник має право продовжити строк користування кредитом. За подовження строку користування кредитом, позичальник сплачує кредитору комісію. Розмір комісії вказується в Особистому кабінеті позичальника на сайті кредитора і залежить від кількості днів, на які позичальник хоче подовжити строк користування кредитом, а саме: 7 днів - 12% від суми кредиту; 15 днів - 20% від суми кредиту, 30 днів - 30% від суми кредиту. За період з 19.09.2019 по 30.04.2020 (за період 9 місяців) ОСОБА_1 сплатила на користь кредитора 7 020,00 гривень комісії за продовження строку користування кредитом. Вказана сума перевищує суму кредиту в 2 рази. Вважає, що визначений пунктами 4.7., 5.1., 5.2. Договору обов`язок позичальника сплатити позикодавцю комісію за продовження строку користування кредитом (та продовження строку користування кредитом тільки у разі сплати комісії) відповідно до ч. 5 п. 3 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою, а тому повинні бути визнані недійсними, оскільки встановлення плати у вигляді комісії за подовження строку користування кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту не є послугою у розумінні п. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів». Також, в кредитному договорі чи в додатках до нього (паспорт споживчого кредиту, розрахунку вартості кредиту, чи графіку погашення кредиту) не зазначена інформація на скільки сплата клієнтом комісії збільшить вартість послуг відповідача. Позивач (споживач послуг) не має спеціальних знань в галузі економіки та фінансових послуг, як слабша сторона правовідносин на момент укладення кредитного договору не мала повної інформації про сукупну вартість послуг за оспорюваним правочином, відповідно, не могла оцінити несправедливий характер запропонованих ТзОВ «Фінтеч Лаб» умов договору (вказівка в договорі про встановлення оплати комісії за подовження строку користування кредитом за ставкою 12%, 20 %, 30 % від суми кредиту в залежності від строку продовження, для пересічного споживача виглядає прийнятними умовами. Враховуючи те, що надання кредиту це обов`язок кредитора за кредитним договором, тому такі дії, як продовження строку користування кредитом не є самостійною послугою, які зумовлюють сплату позичальником коштів за це. Враховуючи викладене, позивач просить визнати недійсними окремі пункти кредитного договору та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді від 26.07.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 25.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Купенко М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТзОВ «Фінтеч Лаб» в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

10.08.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» укладено кредитний договір №356257 за умовами якого кредитор зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов цього договору (п.2.1 Договору).

Сума кредиту 3 000 грн., строк кредиту з 10.08.2019 по 05.09.2019, запланована дата повернення 05.09.2019 (п.п. 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3 Договору).

Згідно п.2.3.4 Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки за стандартною відсотковою ставкою в розмірі 1.8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Річна відсоткова ставка за користування становить 657%. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме за період з дати видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту включно.

Загальна сума заборгованості, що підлягає до сплати та сукупна вартість кредиту становить 4 458 грн. (п.2.3.5 Договору).

У разі прострочення повернення кредиту, на кредит позичальника нараховується підвищена відсоткова ставка, яка становить 3% від суми кредиту за кожен день прострочення повернення кредиту. Нарахування підвищених відсотків здійснюється з першого дня прострочення.

Відповідно до п.4.7 Договору у разі продовження позичальником строку користування кредитом, позичальник оплачує комісію за подовження строку користування кредитом, а у випадку наявності прострочення - позичальник додатково сплачує суму нарахованих відсотків за підвищеною відсотковою ставкою. У разі прострочення повернення кредиту після такого подовження, позичальнику нараховуються відсотки за підвищеною відсотковою ставкою з дня (дати) виникнення такого прострочення і до дня (дати) фактичного повернення кредиту.

Позичальник має право подовжити строк користування кредитом. За подовження строку користування кредитом, позичальник сплачує кредитору комісію. Розмір комісії вказується в особистому кабінеті позичальника на сайті кредитора і залежить від кількості днів, на які позичальник хоче подовжити строк користування кредитом, а саме: 7 днів - 12% від суми кредиту; 15 днів - 20% від суми кредиту, 30 днів - 30% від суми кредиту. У разі, якщо комісія за подовження користування кредитом не була оплачена позичальником у повному розмірі, то вважається, що позичальник прострочив строк повернення кредиту (п.5.1 Договору).

Згідно п.5.2 Договору позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів. Факт оплати позичальником комісії за подовження строку користування кредитом, згідно п.5.1 Договору є підставою для подовження строку користування кредитом, при цьому підписання відповідної додаткової угоди до цього договору, не потребується, таке подовження строку договору відбувається автоматично в залежності від вибору позичальником в його особистому кабінеті та з моменту оплати комісії.

При кожному подовженні строку користування кредитом між позичальником та кредитором оформляються відповідні додаткові угоди, які є невід`ємними частинами Договору, які відображаються в особистому кабінеті позичальника та надсилаються на електрону пошту позичальника (п.5.3 Договору).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

У даній справі спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, а банк надав позичальнику інформацію про умови кредитування, відсоткову ставку, валютні ризики та форми забезпечення кредиту, оплату його обслуговування.

Проте несправедливими є положення кредитного договору щодо встановлення плати у вигляді комісії за подовження строку користування кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту.

Продовження строку користування кредитом не є послугою у розумінні п. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Частиною 2 статті 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукт споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Даними про сукупну вартість позики є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов`язань споживача, варіанти погашення позики, кількість платежів, їх періодичність та обсяги.

Несправедливими є положення кредитного договору на споживчі цілі, які містять умови в яких кредитор встановлює платежі, які позивальник-споживач має сплатити на користь кредитора за дії, які кредитор здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь кредитора (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє кредитор або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення договору позики, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на договір позики тощо).

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитора, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок кредитора за кредитним договором, то такі дії, як продовження строку користування кредитом не є самостійною послугою, які зумовлюють сплату позичальником коштів за це.

У постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати і обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-2071 цс 16 ВСУ сформовано правовий висновок, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у постанові від 27.12.2018 року в справі № 695/3474/17 зазначив, що банк, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не вказав за які саме послуги, що надаються позивачеві, сплачується комісія. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію фактично за обслуговування кредиту банком, що є незаконним, не відповідає вимогам справедливості і суперечить положенням частини першої ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів».

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд при розгляді справи № 695/761/17 (постанова ВС від 11.03.2020 року).

Кредитодавцю забороняється встановлювати у кредитному договорі будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні Закону.

Умова кредитного договору є нікчемною, якщо вона передбачає плату за дії, які не є послугою.

Таким чином, умови кредитного договору в частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту є недійсними, про що зазначає Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 551/424/16-ц.

З огляду на викладене, враховуючи висновки Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, надаючи оцінку на відповідність критерію справедливості умов кредитного договору про сплату комісії та винагороди за надання фінансового інструменту, необхідності замовлення цих послуг позичальником і реальності надання таких послуг з боку кредитної установи позичальнику, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, саме визнати частково недійсним з моменту укладення пункт 4.7 кредитного договору №356257 від 10.08.2019 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 , зокрема наступні положення вказаного пункту кредитного договору: «У разі продовження Позичальником строку користування кредитом, Позичальник оплачує комісію за продовження строку користування кредитом»; пункт 5.1 кредитного договору №356257 від 10.08.2019 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 , зокрема наступні положення вказаного пункту кредитного договору: «За подовження строку користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитору комісію. Розмір комісії вказується в Особистому кабінеті Позичальника на Сайті кредитора і залежить від кількості днів, на які Позичальник хоче подовжити строк користування кредитом, а саме: Кількість календарних днів для подовження, розмір комісії за подовження строку користування кредитом %: 7 (Сім) - 12% від суми кредиту, 15 (П`ятнадцять) - 20% від суми кредиту, 30 (Тридцять) - 30% від суми кредиту. У разі, якщо комісія за подовження строку користування кредитом не була оплачена Позичальником в повному розмірі, то вважається, що Позичальник прострочив строк повернення кредиту»; пункт 5.2 кредитного договору №356257 від 10.08.2019 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 , зокрема наступні положення вказаного пункту кредитного договору: «Факт оплати Позичальником комісії за подовження строку користування кредитом, згідно п. 5.1 цього договору є підставою для продовження строку користування кредитом…та з моменту оплати комісії».

У задоволені решти позовних вимог слід відмовити.

В силу вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 908 грн. судового збору та 6 000 грн. понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним з моменту укладення пункт 4.7 кредитного договору №356257 від 10.08.2019 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 , зокрема наступні положення вказаного пункту кредитного договору: «У разі продовження Позичальником строку користування кредитом, Позичальник оплачує комісію за продовження строку користування кредитом».

Визнати частково недійсним з моменту укладення пункт 5.1 кредитного договору №356257 від 10.08.2019 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 , зокрема наступні положення вказаного пункту кредитного договору: «За подовження строку користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитору комісію. Розмір комісії вказується в Особистому кабінеті Позичальника на Сайті кредитора і залежить від кількості днів, на які Позичальник хоче подовжити строк користування кредитом, а саме: Кількість календарних днів для подовження, розмір комісії за подовження строку користування кредитом %: 7 (Сім) - 12% від суми кредиту, 15 (П`ятнадцять) - 20% від суми кредиту, 30 (Тридцять) - 30% від суми кредиту. У разі, якщо комісія за подовження строку користування кредитом не була оплачена Позичальником в повному розмірі, то вважається, що Позичальник прострочив строк повернення кредиту».

Визнати частково недійсним з моменту укладення пункт 5.2 кредитного договору №356257 від 10.08.2019 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» та ОСОБА_1 , зокрема наступні положення вказаного пункту кредитного договору: «Факт оплати Позичальником комісії за подовження строку користування кредитом, згідно п. 5.1 цього договору є підставою для продовження строку користування кредитом…та з моменту оплати комісії».

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» в користь ОСОБА_1 6000 (Шість тисяч) гривень понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб» в доход держави 908 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119-А, офіс 31, код ЄДРПОУ 41484702.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич