Вирок

від 28.03.2022 по справі 201/6827/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/6827/20

Номер провадження 1-кп/201/207/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені 07 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000307 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-15 червня 2004 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік;

-15 листопада 2005 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці;

-21 грудня 2009 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць 1 день;

-16 червня 2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

-11 грудня 2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки;

-03 грудня 2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки;

-16 липня 2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

02 лютого 2020 року приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_4 знаходячись на території паркувального майданчику, який розташований за адресою: м. Дніпро, Селянський узвіз, буд. 3А, де побачив ланцюг приводний з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97 у кількості 2 штук, довжиною 4,5 метри кожен, які визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, підняв ланцюг приводний з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97 у кількості 2 штук, довжиною 4,5 метри кожен та поклав його до багажного відділення свого автомобіля марки «Volkswagen Golf», після чого, разом із викраденим майном, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши ТОВ «Управління механізації Будівництва №1 і К» майнову шкоду у сумі 40227,97 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю і суду показав, що 02.02.2020 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи на території паркувального майданчику, який розташований за адресою: м. Дніпро, Селянський узвіз, буд. 3А, викрав ланцюг приводний у кількості 2 штук довжиною по 4,5 м. кожен, який погрузив у свій автомобіль та з місця вчинення злочину зник. В подальшому розпорядився на власний розсуд. У скоєному щиро розкаявся та просив не призначати йому суворе покарання.

Допитаний усудовому засіданніпредставник потерпілого ОСОБА_5 показав, що 06.02.2020 року він помітив, що з території паркувального майданчику ТОВ «Управління механізації Будівництва №1 і К» зник ланцюг приводний з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97. Вказаний ланцюг складається з двох частин довжиною по 4,5 м кожна. Переглянувши запис з камер відоспостереження ним було встановлено, що ланцюг було викрадено 02.02.2020 року. Після чого він звернувся до поліції. Зазначив, що шкода ТОВ «Управління механізації Будівництва №1 і К» не відшкодована, ланцюг не повернутий. Просив призначити ОСОБА_4 покарання на розсуд суду. Зазначив, що у ТОВ «Управління механізації Будівництва №1 і К» до ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру немає, цивільний позов не заявлений.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 показав, що ним було проведено судову товарознавчу експертизу в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , об`єктом дослідження був ланцюг приводний з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97 у кількості 2 штук довжиною по 4,5 м. кожен, вартість якого станом на 02.02.2020 року складала 40277,97 гривень. Дослідження робив на підставі наданих йому документів, зокрема постанови слідчого, акту інвентаризації.

Під час судового розгляду прокурором ОСОБА_3 в порядку ст. 338 КПК України змінено обвинувачення, при цьому представник потерпілого ОСОБА_5 не виявив бажання підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, про що подав відповідну заяву, а тому, відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Отже, окрім показань обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , експерта ОСОБА_6 , вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами.

Із витягу з кримінального провадження № 12020040650000307 встановлено, що за повідомленням ТОВ «Управління механізації Будівництва №1 і К» до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення.

Із висновку експерта № 2251 від 15.07.2020 року, складеного за результатами проведення судової товарознавчої експертизи встановлено, що вартість ланцюга приводного з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97 у кількості 2 штук довжиною по 4,5 м. кожен, станом на 02.02.2020 року складала 40277,97 гривень.

З акту інвентаризації майна ТОВ «УМБ 1іК» № 1/2020 від 06.02.2020 року та додатку до нього у виді довідки встановлено, що після проведення інвентаризації на підприємстві було виявлено відсутність ланцюга тягового Є10011А-0100-60 (ланцюга приводного з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97) в кількості 2 штук.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження судом було відтворено відеозапис, який міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовано як ОСОБА_4 здійснив крадіжку ланцюга приводного з вигнутою пластиною ПРИ-103,2-650ГОСТ13568-97 у кількості 2 штук.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що на відеозапису зафіксований момент вчинення ним крадіжки ланцюга приводного з вигнутою пластиною з території паркувального майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, проаналізувавши безпосередньо отримані в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , експерта ОСОБА_6 , а також дослідженні під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не доведено, а судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для вставлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.

Отже, з урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов впевненого висновку, що діяння, яке вчинене ОСОБА_4 , дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачений винний у його вчиненні, оскільки він своїми умисними діями вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а тому він підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Насамперед суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення умисних корисливих злочинів, судимості за які у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний корисливий злочин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд насамперед виходить зі ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідків, враховує особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, наведену вище, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, та вважає, що останньому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Під час судового розгляду встановлено, що відносно ОСОБА_4 16 липня 2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська постановлено вирок, згідно якого останньому за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців.

Таким чином, після постановлення вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_4 винен ще і у вчиненні зазначеного у даному вироку кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення наведеного вище вироку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього кодексу.

Отже, за наведених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до правил ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

В рамках даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі і запобіжні заходи, не застосовувалися, а тому суд вважає за необхідне початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 28.03.2022 року.

Разом з цим, відповідно до вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року, ОСОБА_4 перебував під вартою з 23.12.2017 року по 28.12.2018 року включно, відповідно до вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року, ОСОБА_4 перебуває під вартою з 21.04.2020 року, тому призначаючи останньому покарання у виді позбавлення волі, суд зобов`язаний відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк призначеного за вироком суду покарання, тобто з 23.12.2017 року по 28.12.2018 року включно, та з 21.04.2020 року по 28.03.2022 року.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, під час досудового розслідування судовим експертом ОСОБА_6 проведено судово-товарознавчу експертизу № 2251 від 15 липня 2020 року, та відповідно до звіту про фактичні затрати на проведення цієї експертизи вартість виконаних робіт склала 150,00 гривень.

Водночас, виходячи з того, що вищезазначений експерт не є експертом державної установи, судові витрати на проведення вказаної експертизи в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України не можуть бути стягнуті з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- DVD-R диск на якому містяться відеофайли вчинення кримінального правопорушення, який зберігається в матеріалах кримінального провадження необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 337, 338, 349, 368, 370- 374, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, із відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з 28 березня 2022 року, при цьому, відповідно до ст. 72 КК України в строк призначеного останньому остаточного покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 23.12.2017 року по 28.12.2018 року включно, та з 21.04.2020 року по 28.03.2022 року.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-DVD-R диск на якому містяться відеофайли вчинення кримінального правопорушення, який зберігається в матеріалах кримінального провадження необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1