Постанова

від 11.04.2022 по справі 925/911/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2022 р. Справа№ 925/911/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Попікової О.В.

Гаврилюка О.М.

без виклику сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 (повний текст складено 14.12.2021)

у справі №925/911/21 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Токаря Назара Мирославовича

про стягнення 90 612,81 грн заборгованості та нарахувань,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Обласне комунальне підприємство "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Токаря Назара Мирославовича (надалі - відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 90 612,81 грн, з яких 3 360,84 грн штрафних санкцій, 84 251,97 грн заборгованості за договором від 06.03.2018 №2 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності, обтяжень та інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 08.07.2021 заборгованість за договором оренди від 06.03.20218 №2 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності, у розмірі 90 612,81 грн Фізичною особою-підприємцем Токарем Н.М. не сплачена, а ухилення відповідача від сплати заборгованості за договором оренди спонукали позивача до захисту порушеного права шляхом звернення до суду для примусового її стягнення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що договірні відносини оренди комунального майна між сторонами були припинені з 16.12.2020 і вимоги позивача про стягнення заборгованості по оренді майна та комунальних послугах - не є обґрунтованими по періодах прострочення та доведеними у належний спосіб та належними доказами.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 06.01.2022 Обласне комунальне підприємство "Готельний комплекс "Дніпро" (відповідно до дати звернення до засобів поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/911/21 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022 апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/911/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Попікова О.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/911/21. Призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 отримано Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" 27.01.2022 (відправлення вручено: за довіреністю), що підтверджується витягом з сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html за штрих-кодом № 04116 3657849 5. Відповідач, Токарь Назар Мирославович ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 отримав 28.01.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення штрих-код № 04116 3657850 9. Відзив надав.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року стро-ком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Росій-ської Федерації проти України.

Постанову прийнято з врахуванням вказаних обставин, протягом розумного строку розгляду.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт обґрунтовує скаргу тим, що за період з 01.01.2020 по 16.12.2020 (дату закінчення договору) вiдповiдач мав два зобов`язання за умовами договору та угоди, проте обов`язок, який виник за умовами договору оренди, сплачував частково, а витрати по комунальних платежах взагалі останній не сплачував.

Скаржник зазначає, що за період з 01.01.2021 року по 25.05.2021 року заборгованість по сплаті орендної плати складає 47 747,39 грн, у зв`язку з простроченням зобов`язання відповідачу були нараховані санкцiї, якi складали 6 360,84 грн. Згідно відомості розрахунку з ФОП Токар Н.М. за період 01.01.2020 року по 25.05.2021 року відповідач допустив порушення зобов`язання без поважних на то причин.

Скаржник вказує, що судом не досліджено акт приймання-передачі до договору оренди №2 від 06.03.2018 року, а саме судом не встановлено, що факт передачі приміщення відбувся лише 25.05.2021 року, а тому відповідач ніяким чином не передавав приміщення на дату закінчення договору - 16.12.2020 року.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

14.02.2022 (згідно відтиску печатки Укрпошти) відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційну скаргу в строк, встановлений судом апеляційної інстанції. У відзиві відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та залишити без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021.

Відповідач обґрунтовує відзив тим, що в порушення пункту 7.2. договору, орендодавець 11.03.2020, 14.04.2020, 05.05.2020 не допустив орендаря до використання орендованого приміщення у відповідності до умов договору, що підтверджується відповідними актами. Підстава не допуску через карантинні обмеження у зв`язку із поширенням вірусу Covid-19. Вказані обставини підтверджуються також заявою свідка ОСОБА_2 (а.с.111).

Відповідач указує, що починаючи з 17.12.2020 більше не використовував приміщення згідно договору та відбув з м. Черкаси у м. Львів за місцем свого постійного проживання.

25.05.2021 вiдповiдач надав позивачу нарочно акт приймання-передачі до договору оренди № 2 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності від 06 березня 2018 року (щодо повернення майна). Другого примірника акту не отримав.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

06.03.2018 між Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради та фізичною особою-підприємцем Токарем Назаром Мирославовичем укладено договір №2 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до обласної комунальної власності (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно), на першому поверсі загальною площею 79,82 кв.м, в т.ч. приміщення під стоматологічний кабінет площею 44,8 кв.м, та приміщення спільного користування 15,1 кв.м, приміщення під рентген кабінет площею 14,9 кв.м та приміщення спільного користування 5,02 кв.м, розміщене за адресою: 18002, м.Черкаси, вул.Верхня Горова,13. Вартість приміщення під стоматологічний кабінет визначена згідно з висновком про ринкову вартість об`єкт оцінки 21.08.2017 та актуалізацією про оцінку майна за незалежною оцінкою ТОВ "Земельне бюро" від 16.01.2018 і становить 338 181 грн (триста тридцять вісім тисячі сто вісімдесят одна грн) без ПДВ. Вартість приміщення під рентген кабінет визначена згідно з висновком про ринкову вартість об`єкт оцінки №0095/он-18 від 07.02.2018 р. і становить 120 129 грн (сто двадцять тисяч сто двадцять дев`ять гривень) без ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання під стоматологічний кабінет.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 2.4 обов`язок щодо складення акта приймання-передачі майна покладається на орендодавця.

Відповідно до 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду індивідуально визначеного нерухомого майна обласної комунальної власності, затвердженої рішенням обласної ради і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2018 6 837,37 (шість тисяч вісімсот тридцять сім грн 37 коп), а з ПДВ - 8 204,84 грн (вісім тисяч двісті чотири грн 84 коп) в т.ч. ПДВ - 20% - 1 367,47 грн (п.3.1).

Згідно п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4 договору при продовжені терміну дії договору орендна плата за базовий місяць становить з урахуванням індексу інфляції за весь попередній період дії договору, з дня проведення експертної оцінки.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно до п. 3.9 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції.

Орендар зобов`язується: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Відшкодовувати витрати на утримання орендованого майна. Протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з орендарем договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п.5.2).

У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фактичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п.5.11.

Відповідно до п. 6.1. договору орендар має право: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Згідно п. 7.1. договору орендодавець зобов`язується: передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватись орендованим майном на умовах цього договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.9.1);

Відповідно до п. 9.2. договору орендодавець не відповідає за зобов`язаннями орендаря, орендар не відповідає за зобов`язаннями орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором. Орендар відповідає за своїми зобов`язаннями і за зобов`язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов`язаннями не може бути звернене на орендоване комунальне майно.

Згідно п. 9.6 договору у разі звільнення орендарем об`єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта про передачу об`єкта оренди в належному стані, орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв`язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує орендодавцю орендну плату за весь період користування.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на два роки і вісім місяців, що діє з 16 квітня 2018 по 16 грудня 2020 включно.

Відповідно до п. 11.9 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно п. 11.10 договору, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря орендну плату за користування майном за час прострочення.

На виконання умов договору сторонами складено акт приймання-передачі приміщень від 16.04.2018, а також укладено угоду на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 16.04.2018 (надалі - угода), за умовами якої: балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт приміщення, що знаходиться на першому поверсі будівлі ОКП "ГК "Дніпро" ЧОР за адресою: 18002, м.Черкаси, вул.Верхня Горова,13 (надалі - приміщення), загальною площею 79,82 кв.м, в т.ч. приміщення під стоматологічний кабінет площею 44,8 кв.м та приміщення спільного користування площею 15,1 кв.м, а також приміщення під рентген кабінет площею 14,9 кв.м, та приміщення спільного користування площею 5,02 кв.м, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на обслуговування, експлуатацію: охорона об`єкту, повірка вузла обліку газу, послуги спостереження за пожежною автоматикою, техобслуговування пожежної сигналізації, прибирання приміщення, прибирання прибудинкової території, вивіз сміття, дезінсекція, ремонт приміщення і місць спільного користування, податок на землю, екологічний податок, рентну плату за спеціальне використання води, та інших витратах пропорційно до загальної площі, якщо інше не випливає з характеру послуг наданих балансоутримувачем за цією Угодою. Крім того орендар компенсує балансоутримувачу споживання комунальних послуг: опалення - пропорційно загальній площі, водопостачання, водовідведення та підігрів води - пропорційно кількості споживачів, електроенергія - пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Відповідно до абз. 3 п. 2.1.1. угоди комунальні та інші послуги балансоутримувача, орендар сплачує за 6 місяців, одним платежем, до 25.12.2018, а в подальшому щомісячно.

Згідно п.2.1.4. угоди балансоутримувач зобов`язується забезпечити: надання орендарю кожного місяця, наступного за звітним, після отримання балансоутримувачем рахунків від постачальних організацій: - акту виконаних робіт (наданих послуг), згідно додатків до угоди на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю; - рахунку на оплату компенсації витрат на утримання приміщення, комунальні та інші послуги.

Пунктом п. 2.2.3. угоди передбачено, що орендар зобов`язується: протягом трьох робочих днів після отримання рахунку та акту наданих послуг, вносити оплату на рахунок балансоутримувача, за обслуговування та утримання приміщення, комунальні послуги, а також за ремонт відповідно до відновної вартості приміщення. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.1 угоди вона укладена строком на термін дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл та селища району №2 від 06.03.2018.

17.09.2020 Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради на адресу фізичної особи-підприємця Токаря Н.М. направлено лист-повідомлення №176 про закінчення 17.12.2020 строку дії договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до обласної комунальної власності від 06.03.2018 №2, та необхідність повернення орендованого майна відповідно до п. 5.12 договору (а.с.17).

18.11.2020 Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради на адресу фізичної особи-підприємця Токаря Н.М. направлено лист-повідомлення №197 про припинення 16.12.2020 строку дії договору від 06.03.2018 №2 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до обласної комунальної власності - з вимогою звільнення займаного приміщення та підписання акту приймання-передачі приміщення.

18.11.2020 Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради на адресу фізичної особи-підприємця Токаря Н.М. направлено претензію №198 про сплату заборгованості по орендній платі та витратах на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договорами, згідно з якою загальний розмір заборгованості відповідача становить 32 329,53 грн, в тому числі:

- заборгованість по орендній платі за договором від 06.03.2018 №2 станом на 01.11.2020 становила 29122,14 грн (в тому числі: за квітень - 15234,26 грн, за травень - 4616,82 грн, за вересень - 9271,06 грн);

- заборгованість по відшкодуванню оплати комунальних послуг за угодою від 16.04.2018 станом на 01.11.2020 становила 3 207,39 грн (в тому числі: за березень - 1 090,20 грн, липень - 783,06 грн, серпень - 721,06 грн, вересень - 613,07 грн).

25.02.2021 між Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради (у особі завідуючого господарством Бараненко Л.Ю.) та фізичною особою-підприємцем Токарем Н.М. (особисто) з огляду на закінчення строку дії договору оренди від 06.03.2018 №2 та на виконання його п.11.9 складено акт приймання-передачі майна (56 найменувань із зазначенням інвентарних номерів та кількості).

26.03.2021 фізичною особою-підприємцем Токарем Н.М. на адресу Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради направлено заяву з проханням надіслати на його адресу (м. Львів, вул. Залізнична, буд. 21, кв. 8) акт приймання-передачі (повернення) майна. Вказана вимога мотивована тим, що він, як орендар, 16.12.2020 з огляду на припинення дії договору оренди від 06.03.2018 №2 звільнив орендоване приміщення та не використовував його з 17.12.2020, однак акту приймання-передачі орендованого майна станом на 26.03.2021 не отримав.

13.05.2021 Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради на адресу фізичної особи-підприємця Токаря Н.М. направлено відповідь №59 про те, що відповідно до п.11.9 договору майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, обов`язок складання якого покладено на орендаря; акт приймання-передачі безпосередньо орендарем не складався та, відповідно, сторонами не підписувався, отже орендарем обов`язку щодо повернення майна орендодавцю не виконано; що вказані обставини є підставою для нарахування орендарю відповідно до п.11.10 договору орендної плати за користування майном за час прострочення виконання обов`язку його повернення, яка станом на 11.05.2021 становить 76 133,03 грн; що з метою досудового вирішення спору орендар повинен у найкоротший строк скласти та направити до орендодавця акт приймання-передачі майна, а також сплатити заборгованість з орендної плати (а.с.24).

20.05.2021 фізичною особою-підприємцем Токарем Н.М. складено і направлено, а 25.05.2021 Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради отримано та підписано акт приймання-передачі майна до договору від 06.03.2018 №2, згідно з яким: "орендар передав, а орендодавець прийняв 16 грудня 2020 року майно, а саме: нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 79,82 кв.м в т.ч. приміщення під стоматологічний кабінет площею 44,8 кв.м, та приміщення спільного користування 15,1 кв.м, приміщення під рентген кабінет площею 14,9 кв.м та приміщення спільного користування 5,02 кв.м, розміщене за адресою: 18002, м.Черкаси, вул.Верхня Горова,13. Об`єкт оренди (майно) передане повністю. Стан майна відповідає вимогам договору оренди №2 індивідуально визначеного майна, що належить до обласної комунальної власності від 03.06.2018. Орендар передав, а орендодавець прийняв 16 грудня 2020 року".

27.05.2021 Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради на адресу фізичної особи-підприємця Токаря Н.М. разом із супровідним листом №62 направлено: підписаний орендодавцем примірник акту приймання-передачі майна; відомість розрахунків з ФОП Токар Н.М. за період з 01.01.2020 до 25.05.2021; рахунок-фактуру від 25.05.2021 №СФ-0000289 на сплату заборгованості у загальному розмірі 90 807,45 грн (в тому числі: 77 206,62 грн - заборгованості з орендної плати; 7045,35 грн - витрат на утримання орендованого приміщення; 6 555,50 грн - штрафних санкцій /пені, 3% річних, інфляційних втрат).

При цьому в самому тексті листа позивач вказує, що направляє документи для оплати орендної плати за травень 2021 року. Копії, примірника рахунку-фактури №СФ-0000289 від 25.05.2021 - позивачем не надано.

Згідно з даними сайту ПАТ "Укрпошта" http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ поштове відправлення на ім`я одержувача фізичної особи-підприємця Токар Н.М. за штрих-кодом №18002 1077706 7 було повернуто поштою відправнику з відміткою "За закінченням встановленого терміну зберігання".

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до приписів ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач є самостійною юридичною особою комунальної форми власності, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ.

Відповідач на момент спірних відносин був суб`єктом господарювання без створення юридичної особи, з внесенням даних в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Токаря Назара Мирославовича наявні записи: від 01.03.2018 №20260000000041753 про проведення державної реєстрації та включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця та від 30.06.2021 №2000260060001041753 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням.

Проте, необхідно зазначити, що до 15.12.2017 фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав.

З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема, пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, необхідно було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

З аналізу наведеного убачається, що припинення підприємницької діяльності позивача до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо обставин виконання договору оренди № 2 від 06.03.2018, укладеного ФОП Токаря Назара Мирославовича, як суб`єктом господарської діяльності. Тобто стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі її підприємницької діяльності не змінює її правовий статус у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі 904/1083/18, від 13 лютого 2019 року у справі 910/8729/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 грудня 2019 у справі 921/367/19.

Між сторонами виникли та до 16.12.2021 існували змішані господарські відносини оренди комунального майна та надання, передачі і споживання комунальних послуг - на підставі договору оренди майна №2 від 06.03.2018 та похідного договору - угода на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 16.04.2018 (як додаток №7 до основного договору оренди, а.с. 14-16).

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди), орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Частиною 1 та 2 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача станом на день припинення дії договору (16.12.2020) заборгованість відповідача становить 36 049,53 грн, з яких:

- 24 810,13 грн заборгованості по орендній платі за договором від 06.03.2018 №2 (в тому числі: за квітень 2020 року - 15 234,26 грн, за травень 2020 року - 4 616,82 грн, за грудень 2020 року - 4 959,05 грн);

- 6 315,02 грн заборгованість по відшкодуванню оплати комунальних послуг за угодою від 16.04.2018 (в тому числі: за березень 2020 року - 1 090,20 грн, липень 2020 року - 783,06 грн, серпень 2020 року - 721,06 грн, вересень 2020 року - 613,07 грн, жовтень 2020 року - 900,48 грн, листопад 2020 року - 1428,14 грн, грудень 2020 року - 779,01 грн);

- 2 708,19 грн - пені (в тому числі: за квітень 2020 року - 1 951,26 грн, травень 2020 року - 533,16 грн, грудень 2020 року - 223,77 грн);

- 641,00 грн - 3 % річних (в тому числі: за квітень 2020 року - 462,00 грн, травень 2020 року - 128,00 грн, грудень 2020 року - 51,00 грн);

- 1 575,19 грн - інфляційних втрат (в тому числі за квітень 2020 року - 1 113,03 грн, травень 2020 року - 327,42 грн, грудень 2020 року - 134,74 грн).

Відповідач конррозрахунку не надав, вказаний розмір заборгованості не спростував.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову в цій частині виходив з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Пунктом 14 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 строк карантину продовжено до 24.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 строк карантину продовжено до 11.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 строк карантину продовжено до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (з наступними змінами) з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території, зокрема, Черкаської області, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Таким чином, з огляду на установлення з 12.03.2020 на всій території України (зокрема на території Черкаської області) карантину, орендоване фізичною особою-підприємцем Токарем Н.М. згідно з договором від 06.03.2018 №2 індивідуально визначене майно, що належить до обласної комунальної власності, у період з 12.03.2020 до 22.05.2020 не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони на державному рівні.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, оскільки приміщення обласного комунального підприємства «Готельний комплекс «Дніпро» не відносився до переліку закладів, де було заборонено вхід та роботу, починаючи з 12.03.2020 року по дату запровадження карантину за зонами. Згідно постанови КМУ №611 від 15.07.2020 року «Деякі питання кинесплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» власник Обласне комунальне підприємство «Готельний комплекс «Дніпро» не мав права звільняти відповідача від сплати орендної плати на період карантину, оскільки відповідач не входив до переліку осіб, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном є підставою для звільнення.

Акти від 11.03.2020, 14.04.2020, 05.05.2020 щодо недопуску орендаря до використання орендованого приміщення, судом апеляційної інстанції не приймаються, як допустимі докази по справі, оскільки складені в односторонньому порядку, підписані не встановленими особами, доказів направлення вказаних актів позивачу матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав повноцінний доступ до орендованого приміщення, належних та допустимих доказів протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, доведеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 36 049,53 грн, з яких 24 810,13 грн заборгованості по орендній платі за договором від 06.03.2018 №2, 6 315,02 грн заборгованість по відшкодуванню оплати комунальних послуг за угодою від 16.04.2018, 2 708,19 грн - пені, 641,00 грн - 3 % річних, 1 575,19 грн - інфляційних втрат.

В свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за період прострочення складання акту приймання-передачі майна з 17.12.2020 до 25.05.2021, які складаються з:

- 52 396,49 грн заборгованості по орендній платі за договором від 06.03.2018 №2 (в тому числі: за грудень 2020 року (з 17.12.2020 до 31.12.2020) - 4 649,10 грн, за січень 2021 року - 9 733,06 грн, за лютий 2021 року - 8 777,15 грн, березень 2021 року - 11 050,75 грн, квітень 2021 року - 10 067,49 грн, травень 2021 року (до 25.05.2021 включно) - 8 118,94 грн);

- 730,33 грн заборгованість по відшкодуванню оплати комунальних послуг за угодою від 16.04.2018 (в тому числі: за грудень 2020 року - 730,33 грн);

- 942,69 грн пені (в тому числі: за грудень 2020 року - 209,78 грн, січень 2021 року - 340,00 грн, лютий 2021 року - 221,95 грн, березень 2021 року - 154,41 грн, квітень 2021 року - 16,55 грн);

- 202,00 грн - 3 % річних (в тому числі: за грудень 2020 року - 47,00 грн, січень 2021 року - 74,00 грн, лютий 2021 року - 47,00 грн, березень 2021 року - 31,00 грн, квітень 2021 року - 3,00 грн);

- 291,77 грн інфляційних втрат (в тому числі: за грудень 2020 року - 126,31 грн, січень 2021 року - 165,46 грн).

За умовами договору у разі припинення дії договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (п.11.8), та вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов`язок складення якого покладається на орендаря (п.11.9).

У позовній заяві позивач вказує, що: відповідачем обов`язку складення акту приймання-передачі майна у строки, визначені п.11.8 договору, - не виконано; акт приймання-передачі складено сторонами лише 25.05.2021, що є підставою вимагати від відповідача сплати орендної плати за користування майном за весь час прострочення з 17.12.2020 до 25.05.2021.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, строк дії договору від 06.03.2018 №2 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності, - закінчився 16.12.2020, з поверненням орендодавцю орендованого майна згідно акту.

Вказана обставина підтверджується актом приймання-передачі від 25.05.2021 (до договору №2 від 06.03.2018). Так сторонами в акті встановлено, що об`єкт оренди (майно) передано повністю. Стан майна відповідає вимогам договору оренди №2 індивідуально визначеного майна, що належить до обласної комунальної власності від 03.06.2018. Орендар передав, а орендодавець прийняв 16 грудня 2020 року". Вказаний акт підписано обома сторонами.

До того ж, матеріали справи містять заяву свідка ( ОСОБА_3 ), посвідчену приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва І.Ю. Свідком зазначено, що 16 грудня 2020 року здійснював прийом пацієнтів разом із лікарем стоматологом Токарем Назаром Мирославовичем за адресою: АДРЕСА_1 . Після закінчення робочого дня, лiкар стоматолог Токар Назар Мирославович повідомив мене, що за даною адресою прийому громадян здiйснюватись більше не буде, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди та показав мені підписаний з його сторони Акт приймання передачi про повернення майна згідно Договору оренди № 2 вiд 06.03.2018 року. В цей же день ФОП Токар Назар Мирославович передав орендоване приміщення та ключi вiд нього, разом із підписаним актом приймання-передачі повноважній особі Обласного комунального підприємства «Готельний комплекс «Дніпро». Будь-яких зауважень до Токара Назара Мирославовича не було, повідомили, що акт надішлють поштою. 17 грудня 2020 року у зв`язку із необхідністю надання невідкладної стоматологічної допомоги, разом iз лікарем Токаром Назаром Мирославовичем з`явились до стоматологічного кабінету за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, буд.13, де біля входу нас чекав пацієнт, проте доступу до кабінету вже не було, кабінет був закритий та опечатаний Обласним комунальним підприємством «Готельний комплекс «Дніпро», про що складено акт.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17.

Північний апеляційний господарський суд враховує, що на момент ухвалення даної постанови чинною є норма статті 79 ГПК України щодо вірогідності доказів, згідно з якою наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За загальним правилом норми процесуального права застосовуються в редакції чинній, на момент ухвалення рішення.

Система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому, як сторона користується стандартами доказування виступає, її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмету доказування по справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об`єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності. Однак, якщо сторона з тих чи інших причин не доводить певну важливу для розгляду справи обставину, то суд, оцінюючи докази "за внутрішнім переконанням" вирішує, чи мав місце певний факт, що підлягаю доказуванню, чи він є просто надуманим.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини,зокрема, рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) "Дж. К. та Інші проти Швеції" (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18.

Факт повернення майна за договором оформлений саме актом приймання-передачі від 25.05.2021.

Отже, за умови наявних та досліджених судом апеляційної інстанції доказів, зокрема: акту приймання-передачі від 25.05.2021 (до договору №2 від 06.03.2018) та заяви свідка, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про більшу вірогідність ("баланс вірогідностей") факту передачі позивачу майна 16.12.2020. А тому нарахування скаржником орендної плати за період прострочення складання акту приймання-передачі майна з 17.12.2020 до 25.05.2021 відхиляються як необґрунтовані.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за період прострочення, відповідно складеного акту приймання-передачі майна з 17.12.2020 до 25.05.2021, в розмірі 54 563,28 грн.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 36 049,53 грн, з яких 24 810,13 грн заборгованості по орендній платі за договором від 06.03.2018 №2, 6 315,02 грн заборгованість по відшкодуванню оплати комунальних послуг за угодою від 16.04.2018, 2 708,19 грн - пені, 641,00 грн - 3 % річних, 1 575,19 грн - інфляційних втрат, оскільки суд першої інстанції, частково вірно встановивши обставини справи, дійшов помилкового висновку про наявність підстав щодо відмови в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Таким чином, на підставі ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги у даній справі та часткового скасування рішення суду першої інстанції про відмови у стягненні заборгованості в розмірі 36 049,53 грн, з ухваленням у вказаній частині нового рішення - про задовлення позовних вимог у вказаній частині. В іншій частині рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (про стягненні заборгованості в розмірі 54 563,28 грн) залишити - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у порядку ст. 129 ГПК України. За розгляд справи в суді першої інстанції з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 903,10 грн судового збору, а в суді апеляційної інстанції - з відповідача на користь позивача - 1 354,65 грн.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі №925/911/21 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі №925/911/21 скасувати в частині відмови про стягненні заборгованості в розмірі 36 049,53 грн, з ухваленням нового рішення у вказаній частині - про задоволення позову в цій частині та з новим розподілом судових витрат.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Токаря Назара Мирославовича ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро" (18002, м. Черкаси, вул. Верхня Горова, буд. 13, ЄДРПОУ 14183754) заборгованість у розмірі 36 049,53 (тридцять шість тисяч сорок дев`ять гривень 53 коп.) грн.

У решті рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі №925/911/21 - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

3. Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Токаря Назара Мирославовича ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро" (18002, м. Черкаси, вул. Верхня Горова, буд. 13, ЄДРПОУ 14183754) 2 257,75 ( дві тисячі двісті п`ятдесят сім гривень 75 коп.) витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Видачу відповідних наказів доручити суду першої інстанції.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.В. Попікова

О.М. Гаврилюк