Постанова

від 05.04.2022 по справі 918/994/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року Справа № 918/994/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: Стовба М.С. керівник, Данилюк І.В. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 21.12.2021, повне рішення складено 28.12.2021, у справі № 918/994/21

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради

про стягнення 185 258,58 грн

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради про стягнення 185 258,58 грн шкоди, завданої навколишньому середовищу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 відповідач здійснював забір підземних вод з артсвердловини № 2е в обсязі, що перевищує 300 м.куб/добу без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра. Вказане порушення зафіксоване в акті перевірки № 277 від 02.06.2021, в результаті чого державі завдано 185 258,58 грн збитків (шкоди) внаслідок самовільного використання водних ресурсів, розрахунок яких проведено згідно з Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 918/994/21, позов Державної екологічної інспекції Поліського округу - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу 36 652,30 грн - шкоди завданої навколишньому природному середовищу та 549,78 грн - судового збору.

В частині стягнення 148 606,28 грн - відмовлено.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції Поліського округу на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради 5 506,63 грн - понесених витрат за проведення експертизи.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що факт відсутності у відповідача дозволу на спеціальне водокористування у спірному періоді з 01.01.2018 по 31.12.2018 встановлений за результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та засвідчений актом перевірки від 02.06.2021 № 277. Натомість, враховуючи висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 29.11.2021 № 8087, суд дійшов висновку, що позивач невірно визначив об`єм води, що використана відповідачем самовільно без дозвільних документів, відповідно розмір шкоди розрахував невірно. Згідно з висновком експерта за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 об`єм води, використаної самовільно без дозвільних документів, становить 28 034,5 м.куб, розмір збитків, розрахований в порядку п. 9.1 Методики розрахунку збитків № 389, складає 36652,30 грн. Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 36652,30 грн.

Позивач Державна екологічна інспекція Поліського округу, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 918/994/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- Комунальне підприємство «Міськводоканал» Дубровицької міської ради являється первинним водокористувачем, що засвідчено Дозволом на спеціальне водокористування №192/РВ/49-д-18 від 26.09.2018, виданим Державним агенством водних ресурсів України;

- плановою перевіркою, проведеною Державною екологічною інспекцією Поліського округу, встановлено, на підприємстві взагалі відсутній облік кількості води, яка забирається з артсвердловини № 2е за добу, що зафіксовано в акті перевірки № 277 від 02.06.2021, підписаним керівником підприємства без зауважень;

- висновок № 8087 від 29.11.2021 інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз, складено в листопаді 2021 року на підставі даних побічного обліку, який не було передбачено вимогами водного законодавства України на час виявлення порушення, тому судом першої інстанції невірно взято цей висновок до уваги при ухваленні рішення у справі;

- Інспекцією для визначення об`ємів забраної води використано дані Звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (Форма № 7-ГР, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 р. за № 791 /28921), згідно з якою з артсвердловини № 2е за 2018 рік забрано 141700 м3 води. Для встановлення об`ємів забору води за добу: 141700 : 365 (кількість днів в році) = 388,21 м3 на добу;

- оскільки обсяг видобування підземних вод із артсвердловини № 2е за 2018 рік перевищує 300 кубічних метрів на добу, позивач на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розрахував розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради, що становить 185 258,58 грн (З сам = 141700 x 5 x 0,8716 x 0,3).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 918/994/21; розгляд справи призначено на 06.04.2022 об 10:00 год.

16.03.2022 КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1831/22), в якому відповідач, з підстав викладених у ньому, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 918/994/21 - без змін /а.с.145-156/.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 06.04.2022 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення розгляду справи без визначення наступної дати судового засідання у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 25.02.2022 явка представників сторін в судове засідання 06.04.2022 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача (скаржника), оскільки їхня неявка не перешкоджає перегляду справи.

06.04.2022 в судовому засіданні представники КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на неї. Оскаржуване рішення від 21.12.2021 у справі № 918/994/21 вважають законним та обґрунтованим, в задоволенні апеляційної скарги просили відмовити.

До відзиву на апеляційну скаргу відповідач долучив додаткові докази, зокрема: копію супровідного листа № 108/1 від 23.11.2021, адресованого Рівненській геологічній партії, про подання уточнюючого звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (форма 7-ГР); копію звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (уточнююча форма 7-ГР) /а.с.148-154/.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення у відзиві, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом позивачем, і саме на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом до суду першої інстанції. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. судом апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже колегія суддів не приймає до уваги додані до відзиву на апеляційну скаргу нові докази (копію супровідного листа № 108/1 від 23.11.2021, адресованого Рівненській геологічній партії, про подання уточнюючого звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (форма 7-ГР); копію звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (уточнююча форма 7-ГР)) та не надає їм оцінку, оскільки останні існували на момент подання відповідачем відзиву на позовну заяву (06.12.2021), а доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради не надало.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано наказ №121-ОД «Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)», на підставі якого видано направлення № 257 від 13.05.2021 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства «Міськводоканал» Дубровицької міської ради.

20.05.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу направлено на адресу Комунального підприємства «Міськводоканал» Дубровицької міської ради повідомлення (вих. №3-08/1644) про проведення у термін з 20.05.2021 до 02.06.2021 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Основним видом діяльності Комунального підприємства «Міськводоканал» Дубровицької міської ради (код ЄДРПОУ 35708362) є: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний).

У період з 20.05.2021 по 02.06.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено планову перевірку дотримання Комунальним підприємством «Міськводоканал» Дубровицької міської ради вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За результатами вказаної перевірки 02.06.2021 складено акт № 277, згідно з п. 10 опису виявлених порушень вимог законодавства якого КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 здійснювало забір підземних вод з артсвердловини № 2е в обсязі, що перевищує 300 м3/добу без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статтей 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра».

Згідно з довідкою підприємства від 31.05.2021 № 47/2 та формою звітності №7-ГР (підземні води) (річна) за 2018 рік, обсяг забраної води з артсвердловини № 2е у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 141700 м3 /а.с. 28/.

Акт № 277 від 02.06.2021 підписано керівником КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради Стовбою М.О. без зауважень та отримано останнім 02.06.2021 /а.с. 16-23/.

02.06.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано припис № 277 з метою усунення КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, пунктом 10 якого підприємству встановлено вимогу про отримання спеціального дозволу на користування надрами /а.с. 24-25/.

За результатами перевірки, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 389 від 20.07.2009, позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених забором вод з одного водозабору (артсвердловина № 2е) за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), розмір яких становить 185 258,58 грн. При цьому при розрахунку використані дані довідки відповідача щодо обсягу забраної води /а.с. 27/.

Позивачем направлено відповідачу претензію від 23.06.2021 № 3-08/2944 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду в розмірі 185 258,58 грн.

Відмова відповідача добровільно відшкодувати 185 258,58 грн збитків стала підставою для звернення Державної екологічної інспекції Поліського округу до суду з вимогою про її стягнення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково у сумі 36 652,30 грн, посилаючись на висновок інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз № 8087 від 29.11.2021, згідно з яким об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради (більше 300 кубічних метрів на добу) із свердловини № 2е за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 28034,5 м.куб. /а.с.44-49/.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відмовити, а оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 21 Кодексу України про надра).

Згідно з ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначено ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства, а саме у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 використовував надра (підземні води) на артсвердловині № 2е за відсутності спеціального дозволу, необхідного згідно з вимогами ст. 21, 23 Кодексу України про надра.

Факт порушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме:

- актом перевірки N 277 від 02.06.2021,

- приписом N 277 від 02.06.2021.

Дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Судом встановлено, що у діях відповідача КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:

- протиправна поведінка, яка полягає втому, що відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 використовував надра (підземні води) на артсвердловині № 2е за відсутності спеціального дозволу, необхідного згідно з вимогами ст. 23 Кодексу України про надра;

- вина особи, яка полягає у здійсненні господарської діяльності, що призвела до перевищення встановленого ліміту добового забору води за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акт перевірки, припис;

- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Отже не отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.

Щодо розрахунку збитків, заявлених до стягнення з підприємства відповідача.

Екологічною інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду у розмірі 185 258,58 грн.

Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за N 767/16783.

Згідно з пунктом 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою:

Зсам = 5 х W х Тар (грн.), (23)

де W-об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м3;

Тар- розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Згідно з актом № 277 від 02.06.2021 датою виявлення порушення на артсвердловині № 2е є дата складання акту перевірки, тобто 02.06.2021.

Відповідно до п. 9.1 Методики, в редакції, що діяла станом на 02.06.2021, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Інспекція для визначення об`ємів забраної води використала дані Звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (Форма № 7-ГР, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 р.за № 791 /28921), який відповідач надав при проведенні перевірки згідно з супровідним листом вих. № 47/2 від 31.05.2021 /а.с. 28/.

Вказана звітність подається з метою здійснення обліку запасів і ресурсів підземних вод, отримання систематизованої інформації про їх кількість, якість, ступінь геологічної та техніко-економічної вивченості і промислового освоєння, а також відомостей про видобуток і втрати підземних вод для прийняття управлінських рішень щодо забезпеченості економіки країни достовірними та вірогідними їх запасами.

Відповідно до даних Звітного балансу з артсвердловини № 2е за 2018 рік забрано 141700 м3 води /а.с. 28 на звороті/. Тобто об`єм забору води за добу становив 388,21 м.куб. на добу (141700 : 365 (кількість днів в році)), тому у відповідності до ст.23 Кодексу України про надра видобування підземних вод із артсвердловини № 2е повинно було здійснюватися при наявності спеціального дозволу на користування надрами.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що Інспекцією об`єм води, який був забраний з артсвердловини № 2е, визначено вірно.

Розрахунок розміру збитків, який додано позивачем до позовної заяви, містить посилання на встановлення факту забору води із артсвердловини № 2е в кількості 141700 м3 за 2018 рік. Відповідно розмір збитків становить: З сам= 141700 x 5 x 0,8716 x 0,3 = 185258,58 грн.

Таким чином, за результатами дослідження наявних у справі доказів та з урахуванням положень Методики, апеляційний суд погоджується з обґрунтованістю та правомірністю визначення Державною екологічною інспекцією Поліського округу суми збитків, що завдані навколишньому природному середовищу у спірних правовідносинах, в розмірі 185 258,58 грн.

Колегія суддів не бере до уваги висновок інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз № 8087 від 29.11.2021, згідно з яким об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради (більше 300 кубічних метрів на добу) із свердловини № 2е за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 28034,5 м.куб., зважаючи на таке.

Згідно з п.7 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об`єму підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 р. N 963, водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод (далі - засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.

Відповідачем не заперечується, що артсвердловина № 2е засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод не облаштована.

Згідно з п.6 розділу «опис виявлених порушень» акту перевірки № 277 від 02.06.2021, підписаним керівником підприємства без зауважень, перевіркою встановлено порушення п. 7 ст. 44 Водного кодексу України, а саме виявлено порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з підземних горизонтів, а саме не ведеться облік забраної води окремо по кожній діючій свердловині подобово, відсутні водолічильники на діючих свердловинах № 1е, № 2е, № 3.

Тобто на підприємстві на час проведення перевірки був відсутній облік обліку кількості води, як прямими так і побічними методами, що забирається з артсвердловини № 2е за добу.

Згідно з висновком експерта № 8087 від 29.11.2021, експерт висновок про об`єм використаної води з артсвердловини № 2е за 2018 рік зробив на підставі Журналів обліку водоспоживання побічними методами по свердловині № 2е за формою ПОД-12 та ПОД-11, наданих КП «Міськводоканал» Дубровицької міської ради.

Одночасно експерт вказує, що до 28 березня 2016 року первинний облік з використання води проводився за формами журналів: ПОД-11 «Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням»; ПОД-12 «Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами»; ПОД-13 «Журнал обліку якості зворотних вод, що скидаються», затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264, який втратив чинність.

Отже колегія суддів вважає, що висновок інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз № 8087 від 29.11.2021, проведено на підставі даних побічного обліку, який не передбачено вимогами законодавства України, а тому не береться до уваги при ухваленні рішення у справі.

Відповідно до част.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у даній справі необхідно скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи і ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу позивача та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, тому судовий сбір, сплачений позивачем за подання позову та апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню відповідачем, витрати відповідача на проведення експертизи залишаються за ним.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 918/994/21 - задоволити.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 918/994/21 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (34100, Рівненська область, Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Комунальна, будинок 7, код ЄДРПОУ 35708362) на спеціальний рахунок місцевого бюджету UA758999980333159331000017511 ГУК у Рівненська область/Дубровицька міська тг/24062100, код ЄДРПОУ 38012494, шкоду, завдану навколишньому природному середивищу в сумі 185 258 (сто вісімдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн 58 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (34100, Рівненська область, Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Комунальна, будинок 7, код ЄДРПОУ 35708362) на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А, код ЄДРПОУ 42163803) 2 778 грн 88 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (34100, Рівненська область, Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Комунальна, будинок 7, код ЄДРПОУ 35708362) на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А, код ЄДРПОУ 42163803) 4 168 грн 32 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №918/994/21 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "11" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.