Постанова

від 10.04.2022 по справі 908/947/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2022 року м.Дніпро Справа № 908/947/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2021 року (повний текст рішення складено 19.10.2021 року) у справі №908/947/21 (суддя Колодій Н.А.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА ДЕФЕНД", (69071, м. Запоріжжя, вул.Верещагіна, буд. 80)

відповідача-2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 81 564,21 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2021 року у справі №908/947/21 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА ДЕФЕНД" (69071 м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 80, код ЄДРПОУ 35595975) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027 м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором Б/Н від 31.01.2018 року, а саме: 28 688,29 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 52 875,92грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 2 270,00 грн. сплаченого судового збору.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА ДЕФЕНД" (69071 м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 80, код ЄДРПОУ 35595975) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027 м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором Б/Н від 31.01.2018, а саме: 28 688,29 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 52 875,92 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 2 270,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення обґрунтовано наступними доводами:

- 31.01.2018 року між ТОВ "ОПТИМА ДЕФЕНД" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено Договір, який за своєю правовою природою є Договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.;

- в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30.01.2018 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № POR 1517297597928 (Договір поруки);

- свої зобов`язання позивач виконав належним чином, надавши позивачу грошові кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку;

- відповідач -1 свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконав, в зв`язку з чим сума заборгованості складає 28688.29 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 52875.92 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісіїю;

- позивачем до матеріалів справи надано виписки про рух коштів щодо утворення заборгованості за Договором, укладеним між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та відповідачем- 1; контррозрахунок відповідачів в матеріалах справи відсутній;

- твердження відповідача-1 про сплив строків позовної давності суд не приймає до уваги, оскільки, пунктом 3.2.1.5.7. терміни позовної давності щодо вимоги, зокрема, про стягнення кредиту встановлюються сторонами тривалістю 5 років, пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що порука припиняється через 15 років, в зв`язку з чим, сторонами було змінено строк позовної давності встановлений в ст. 257 ЦК України, адже, згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач-2 ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач не надав суду підтвердження погодження сторонами розміру і порядку одержання процентів. Заява-анкета (1), яка є додатком до позову, містить дані про:

- кредитний ліміт в 60000 грн;

- розмір відсотків процентів (комісії) за користування кредитом 2% на місяць від початкового розміру кредиту, 4% (проценти за користування кредитом) від суми заборгованості у разі порушення строку погашення;

- строк кредиту 12 місяців з моменту видачі коштів;

- момент видачі коштів - 04.04.2017 року, і передбачає першу дату погашення до 04.05.2017 року. Ця анкета не містить жодного підпису відповідача.

Дані цієї анкети суперечать даним іншого додатку до позову: Анкети-заяви (2) про приєднання до УіП послуги "КУБ" (файлу), що містить таку інформацію (щодо дат підписання та видачі коштів із накладенням електронно-цифрового підпису, не містить даних про кредитний ліміт, розмір відсотків, строк договору, взагалі жодних даних кредитного договору.

То ж, ці анкети є різними, невідповідними одна одній (з різницею більш, ніж в 1 рік). Анкета-заява (2) не містить даних про приєднання до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ".

Підтвердження погодження сторонами розміру і порядку одержання процентів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не надав.

16.02.2018 року відповідач-1 здійснив сплату за кредитом в сумі 300 000 гривень. 15.07.2020 року відбулась остання сплата за кредитом відповідачем-1. Ця сума в 5 разів перевищує кредитний ліміт (тіло кредиту), вказаний в анкеті-заяві (1).

В Розрахунку суми заборгованості за кредитним договором (додатку до позову) зазначено, що заборгованість за тілом кредиту - 0.00 грн., за простроченими процентами - 28 688 грн.29 коп., за простроченою комісією - 52 875 грн.92 коп.

Розрахунок позивача не відповідає вимогам ст.534 Цивільного кодексу України, якою встановлено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням: в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу - основна сума боргу.

Щодо комісії - 52 875 грн.92 коп., розмір якої майже дорівнює тілу кредиту, скаржник вказує, що умови кредитного договору, за якими передбачено сплату банку винагороди за послуги, що супроводжують кредит є нікчемними; сплата комісії банку за дії, які він вчиняє на власну користь, суперечить принципу добросовісності, є несправедливою, дискримінаційною, спрямованою на погіршення становища отримувача кредиту, тобто незаконною.

Також вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з відповідача-2 на підставі договору поруки є такими, що подані до суду після спливу 6-місячного строку позовної давності.

Вважає всі позовні вимоги позивача до обох відповідачів хибними, незаконними, такими, що не відповідають засадам справедливості і моралі.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач та відповідач-1 відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2018 року ТОВ "ОПТИМА ДЕФЕНД" (далі відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http://privatbank.ua.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання с договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 31.01.2018 року між відповідачем-1 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № б/н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є багатостороннім правочином.

Форми правочину визначені ст. 205 ЦК України. Так, правочин може вчинятись як в усній, так і в письмовій формі, а сторони мають право самостійно визначати форму правочину, якщо законом не встановлена обов`язкова форма для певних видів правочинів.

Правочини між юридичними особами, згідно зі ст. 208 ЦК, належить вчиняти в письмовій формі.

Вимоги щодо письмової форми встановлено в ст. 207 ЦК, а саме: зміст правочину має бути зафіксовано в одному чи декількох документах (у тому числі в електронних) які підписані сторонами (скріплення печаткою - за домовленістю сторін).

З матеріалів справи вбачається, що Банком надано до суду копію електронного документа(Анкета-заява) та роздрукований звіт про перевірку цього документа.

Вказаний документ сформовано відповідачем-1 і заперечень щодо укладання договору з позивачем відповідач-1 не надавав. Натомість, зазначав про повернення Банку 300 000,00 грн.

Отже, доводи апелянта про неукладеність договору є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, падати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені ним Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://pm atmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати її здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі ІІриват-24 або у сервісі Папка 24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.Доводи апелянта щодо погодження з Банком кредитного ліміту 60 000,00 грн. є безпідставними, оскільки відповідно до п.1.2 казаної Анкети-заяви розмір кредиту визначається Банком і вказується в профайлі позичальника на сайті: kub.pb.ua.

16.02.2018 року, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 300 000.00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

Отже, на підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач надав суду належні та допустимі докази, які апелянтом не спростовано, зокрема: копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", копію витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", виписку по відповідному рахунку, яка підтверджує перерахування кредитних коштів на поточний рахунок боржника 2600.

Виписка по рахунку відповідача-1 містить інформацію про рух коштів відповідача-1, а саме про всі проведені операції і є первинним бухгалтерським документом.

Виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, і зміст її вірно був досліджений судом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2.. а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1.. 3.2.8.5.14.. 3.2.8.6.2.. а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позиковою рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1.. 3.2.8.2.. 3.2.8.3.. 3.2.8.3.1. нього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, шо сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

Відповідно до частин 1. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або у триматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ІІК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 559 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Слід зауважити, що як відповідач-1, так і скаржник - відповідач-2 наголошують на поверненні ТОВ "ОПТИМА ДЕФЕНД" Банку 300 000,00 грн. Однак ці кошти є тілом кредиту. В той час, як позивач вимагав стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії (а.с.26).

Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Колегія суддів зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів Відповідача і всі проведені операції. Виписка є первинним бухгалтерським документом.

З матеріалів справи не вбачається, а апелянтом не спростовується, що по заявленим позивачем сумам відповідачем-1 проведена оплата.

Відповідачами не доведено відсутність заборгованості, зокрема щодо сплати зазначених в позові сум, та, відповідно, виконання умов договору належним чином. Тому вимоги позовної заяви правомірно задоволено судом в повному обсязі.

Надана виписка по рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Відсутність в матеріалах справи оригіналів кредитного договору не є підставою для відмови в позові за наявності його копії та інших доказів, які свідчать про укладення кредитного договору і часткове його виконання. Інше має бути спростовано особою, яка не виконує умови договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.02.2018 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 ( відповідач-2) було укладено договір поруки № POR1517297597928 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 за виконання зобов`язань відповідача-1. які випливають з Договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В підтвердження підписання відновідачем-2 договору поруки Банком надано до суду копію електронного документа (анкета-заява) та роздрукований звіт про перевірку цього документа (а.с.116-118).

При укладенні кредитного договору та відповідного договору поруки, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними як обов`язкові умови договору.

Згідно ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука віднесена до зобов`язально-правових засобів забезпечення виконання зобов`язань, що спонукають боржника до належного виконання зобов`язань до нього чи до третіх осіб, що вступили заздалегідь у договір зобов`язальної вимоги. Порука є додатковим зобов`язанням, що виникає на підставі договору, за яким до зобов`язання основного боржника приєднується зобов`язання іншої особи, що за нього ручається. Вона покликана забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання.

Відповідно ст. 553 ЦК України договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов`язків боржника.

Договір поруки водночас є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов`язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов`язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов`язаний провести таке виконання.

Із законодавчого положення "поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник", випливає обов`язок поручителя надати таке ж виконання, до якого зобов`язаний основний боржник. Таким чином, законодавець фактично поставив знак рівності між зобов`язанням боржника за основним договором та зобов`язанням поручителя за договором поруки - за змістом вони є тотожними.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й позичальник.

Колегія суддів зауважує, що оскільки є доведеним обсяг відповідальності відповідача-1 перед Банком, то відповідно, вимоги позивача щодо солідарного стягнення належної на користь позивача суми з обох відповідачів також є обґрунтованим та вірним.

При укладенні як кредитного договору, так і договору поруки, сторонами було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, узгоджені і прийняті ними.

Підписанням даного Договору Поручитель підтвердив, що він ознайомлений з кредитним договором / договором поруки до його укладення і згоден з його умовами, зобов`язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті: pb.ua.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою", боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 Договору поруки).

Відповідно до н 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, то порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення нього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1", цей договір припиняє свою дію.

Кредитором було пред`явлено вимогу до поручителя, що підтверджується реєстром відправки вимоги в межах 15 річного строку.

Виходячи з зазначених обставин справи, слід вважати, що у зв`язку з пред`явленням вимоги ло поручителя строк припинення поруки повинен визначатися з дня пред`явлення такої вимоги.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачами не заявлено вимоги щодо припинення договору поруки, а лише надано заперечення щодо позову Банку. Порука вважається дійсною ло моменту, коли судом не буде встановлено факт припинення договору.

Стосовно строку дії договору, то відповідно до п 3.2.8.11. Умов договору, договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Щодо строків позовної давності, то доводи апелянта також є безпідставними, оскільки суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, оскільки, пунктом 3.2.1.5.7. терміни позовної давності щодо вимоги, зокрема, про стягнення кредиту встановлюються сторонами тривалістю 5 років, а пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що порука припиняється через 15 років. Отже, сторонами було змінено строк позовної давності, встановлений в ст. 257 ЦК України, що узгоджується з ч. 1 ст. 259 ЦК України.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника. Відповідач-2 висновки оскаржуваного рішення не спростував. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд слід покласти на апелянта відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення судом двічі зазначено про стягнення заявлених позивачем сум заборгованості, що є неправомірним, оскільки відповідно до резолютивної частини рішення видається наказ господарського суду.

Отже, резолютивну частину оскаржуваного рішення слід змінити, виключивши з неї пункт 3.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2021 року у справі №908/947/21 змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення абзац третій наступного змісту: Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА ДЕФЕНД" (69071 м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 80, код ЄДРПОУ 35595975) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027 м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованысть за кредитним договором Б/Н від 31.01.2018 в розмірі 28688 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 29 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 52875 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн. 92 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 2270 (дві двісті сімдесят) грн. 00 копійок сплаченого судового збору.

В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко