Рішення

від 11.04.2022 по справі 925/1677/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року Черкаси справа №925/1677/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС»

про стягнення 31812,31 грн

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС», у якому просить суд відшкодувати шкоду за договором добровільного страхування наземного транспорту CLAU №13075 від 07.12.2018 у розмірі 31812,31 грн, та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок події, яка визнана страховим випадком, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «Mitsubishi L200», державний номер НОМЕР_1 , на суму 31812,31 грн, тому до позивача у силу положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, як до страховика (позивача), перейшло право вимоги до винної особи, що і стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 28.01.2022, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 15.01.2022.

25.01.22 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач із позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що територія, на які розташована база відпочинку «Три ведмеді», відповідно до її цільового призначення, розрахована для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, під розміщення бази відпочинку та човнового причалу. Дана територія не є стоянкою для автомобілів, оскільки чинним законодавством України заборонена діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню даної території використанню її за призначенням. За доводами відповідача, в`їзд автомобілів на територію бази відпочинку «Три ведмеді» заборонено, про що попереджає відповідна табличка перед входом на базу відпочинку, будь-яких місць для стоянки чи паркування транспортних засобів на території немає. Між відповідачем та власником пошкодженого автомобіля не було укладено будь-яких договорів щодо надання рекреаційних послуг чи договору з надання послуг зберігання майна, перебування автомобіля на базі відпочинку «Три ведмеді» не було погоджено з відповідачем, а тому відповідач не може нести відповідальність за збереження транспортного засобу. Відповідач зазначив, що усі дерева, які перебувають на балансі відповідача знаходяться у належному стані, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неналежного утримання відповідачем дерев на території бази відпочинку «Три ведмеді». Власник пошкодженого автомобіля не скористався спеціалізованою стоянкою, що призвело до настання негативних наслідків для його майна. З пояснень водія пошкодженого автомобіля вбачається, що падіння гілки на автомобіль відбулось унаслідок сильного вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів із благоустрою. Відповідач також зазначає, що позивачем зазначено, що пошкодження транспортного засобу відбулось 04.11.2018, тоді як договір добровільного страхування наземного транспорту з власником автомобіля був укладений 07.12.2018, тобто вже після пошкодження транспортного засобу. Про подію, яка сталося, відповідача в той же день не повідомили, за допомогою ніхто не звертався, а тому відповідач має сумніви, що пошкодження транспортного засобу відбулось внаслідок падіння гілки з дерева, яке знаходиться на території бази відпочинку «Три ведмеді».

Відзив прийнятий судом до розгляду.

03.02.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із твердженнями відповідача, які викладені у відзиві та зазначив наступне. На фотографіях, які долучені до позовної заяви, чітко видно декілька інших автомобілів біля будинків на базі відпочинку «Три ведмеді», що повністю спростовує твердження відповідача, що в`їзд на територію бази відпочинку «Три ведмеді» автомобілям заборонений. Крім того, працівниками поліції, які прибули на місце події, на водія пошкодженого транспортного засобу не було складено протоколу про адміністративну відповідальність за порушення законодавства щодо паркування транспортного засобу. Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження його доводів щодо належного утримання зелених насаджень, які перебувають у нього на балансі, зокрема проведення відповідачем, як балансоутримувачем, загальних, часткових чи позачергових оглядів, складання відповідних актів та переліку заходів, необхідних для підготовки об`єктів до експлуатації у літній період. Позивач також зазначив, що ним було допущено технічну помилку у написанні дати настання події, оскільки правильна дата пошкодження транспортного засобу є 04.11.2019. Отже, у відзиві на позов, наведені відповідачем заперечення жодним чином не спростовують ані факту пошкодження транспортного засобу, ані факту невиконання відповідачем розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України та причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа АРМ Спорт» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU №13075 (далі договір). Предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортного засобу, зазначеним у спеціальній частині цього договору (автомобіль марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 (пункт 2.1 договору).

Страховик здійснює страхування на підставі ліцензій на провадження страхової діяльності серії АВ №500238, 500247 виданих Держфінпослуг України 05.01.2010, що діють безстроково (пункт 1.1 договору).

За цим договором страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку і на умовах, визначених цим договором, а страхувальник зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (пункт 1.3 договору).

За цим договором страховими випадками є події, передбачені у спеціальній частині цього договору, що відбулись протягом строку дії цього договору, на території дії цього договору, підтверджені документально, з настанням чого виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування згідно з умовами цього договору (пункт 3.1 договору).

Договір діє у місці (на території), зазначеному у спеціальній частині договору, з урахуванням умов пункту 4.4 цього договору. При цьому страховим ризиком викрадення цей договір діє виключно на території України з урахуванням пункту 4.4 цього договору (пункт 5.1 договору).

Власником автомобіля марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 є Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа АРМ Спорт», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області про результати розгляду звернення ОСОБА_1 04.11.2019 до Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло звернення від ОСОБА_1 про те, що 04.11.2019 близько 09 год 00 хв біля комплексу «Перлина» на базі відпочинку «Три ведмеді» на автомобіль марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 впала гілка від дерева та пошкодила лобове скло. Працівниками поліції було складено схему дорожньо-транспортної пригоди та відібрано пояснення у власника транспортного засобу.

За результатом пошкодження транспортного засобу марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 було складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), у якому було зафіксовано пошкодження панелі даху та лобового скла транспортного засобу.

Згідно зі звітом про результати огляду місця події від 04.11.2019 складеним аварійним комісаром, водій автомобіля марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 заявив, що пошкодження автомобіля відбулось внаслідок падіння гілки с дерева, у зв`язку із сильними поривами вітру.

15.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа АРМ Спорт» звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» із заявою про виплату страхового відшкодування згідно з умовами договору добровільного наземного страхування транспорту CLAU №13075 від 07.12.2018, у зв`язку зі страховим випадком, що стався 04.11.2019 з транспортним засобом марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до рахунку №ВДиС-0059856 від 13.11.2019 вартість товарів та послуг, які були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа АРМ Спорт» становить 34812,31 грн.

29.11.2019 на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту CLAU №13075 від 07.12.2018 на підставі заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про виплату страхового відшкодування, страхового акту №4846 від 20.11.2019 та рахунку №ВДиС-0059856 від 13.11.2019 здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 31812,31 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5518 від 29.11.2019.

Згідно з відповіддю на запит позивача №02-14-020/6 від 15.01.2020 Свидівоцька сільська рада повідомила, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:03:001:0088 перебуває у приватній власності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС» (база «Три ведмеді»), яка розташована на території Свидівоцької сільської ради у межах населеного пункту селища Сокирна по вул. Придніпровській №7. На земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності: насадження (видалення) дерев здійснюється за рішенням самого власника, користувача земельної ділянки, тому балансоутримувачем є власник земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС».

25.02.2020 позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС» вимогу про відшкодування шкоди №15/04/8.05/057-20 від 20.03.2020, у якій просив Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС» здійснити виплату відшкодування шкоди на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» у розмірі 31812,31 грн.

Представник відповідача отримав претензію 25.03.2020, засвідчивши це своїм підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте залишив її без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача, як страховика, про відшкодування збитків, понесених у результаті здійснення виплат із настанням страхової події падіння гілки дерева на транспортний засіб, у відповідності до договору добровільного страхування наземного засобу.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» (далі - Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону, страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з положеннями статті 8 вказаного Закону, страховий ризик певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частини 1 статті 984 Цивільного кодексу України, страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю, встановлюються законом.

Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти); зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів).

Слова «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності (стаття 1 Закону).

Позивачем у цій справі є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», яке є суб`єктом зі спеціальним статусом та відповідає наведеним вище вимогам законодавства щодо можливості здійснення ним страхової діяльності та є належним суб`єктом у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб. визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі. що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться у частині першій статті 990 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 Цивільного кодексу України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України.

Отже, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Як зазначалось вище, позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту на підставі заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про виплату страхового відшкодування, страхового акту №4846 від 20.11.2019 та рахунку №ВДиС-0059856 від 13.11.2019 здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 31812,31 грн.

Отже, до позивача перейшло право вимоги у порядку суброгації на отримання від відповідальної за завдані збитки особи у даному випадку відповідача, компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок падіння на транспортний засіб гілки від дерева на території базі відпочинку «Три ведмеді», що мало місце 04.11.2019.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського суду України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що поведінка відповідача була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП у Черкаській області від 03.12.2019 та відповіді Свидівоцької сільської ради №02-14-020/6 від 15.01.2020, падіння гілки з дерева на автомобіль марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 відбулось на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС», а саме на базі відпочинку «Три ведмеді», яка розташована на території Свидівоцької сільської ради у межах населеного пункту АДРЕСА_1 .

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо заперечення його вини у пошкодженні транспортного засобу, та того, що пошкодження транспортного засобу не пов`язане із неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об`єктів природоохоронного та іншого призначення.

Пунктом 2 статті 3 статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, організацію їх благоустрою.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Згідно з пунктами 1, 4, 7 частини 2 статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Судом встановлено, що на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності відповідача, на якій розташована база відпочинку «Три ведмеді» насадження (видалення) дерев здійснюється за рішенням самого власника (користувача земельної ділянки), а тому балансоутримувачем зелених насаджень є власник земельної ділянки, тобто відповідач.

Крім того, відповідно до розділу 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно з пунктом 5.2 Положення про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 04.08.2008 №240, з метою контролю за станом зелених насаджень міст та селищ міського типу балансоутримувач об`єкта благоустрою зеленого господарства здійснює їх загальні, часткові та позачергові огляди.

Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. Під час загального огляду обстежують усі елементи, а під час часткового - лише окремі елементи об`єктів благоустрою зеленого господарства. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів здійснення ним з метою контролю за станом зелених насаджень, які знаходяться на земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності, загальних, часткових чи позачергових оглядів, що свідчить про неналежне виконанням ним своїх обов`язків як балансоутримувача зелених насаджень.

Щодо посилань відповідача з приводу заборони в`їзду транспортних засобів на територію бази відпочинку «Три ведмеді», то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вбачається з наявних у матеріалах справи фотографій наданих позивачем на території бази відпочинку «Три ведмеді» крім пошкодженого автомобіля присутні й інші транспортні засоби, які розташовані поруч із будинками.

Будь-яких доказів на підтвердження своїх посилань щодо встановлення відповідної таблички щодо заборони в`їзду на територію бази відпочинку «Три ведмеді», відповідачем суду не надано. Крім того, за доводами водія пошкодженого автомобіля він перебував на території бази відпочинку, як відпочивальник та проживав у будиночку бази відпочинку біля якого і сталася страхова пригода.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо укладення договору добровільного страхування наземного транспорту після пошкодження транспортного засобу, а саме 07.12.2018, оскільки у відповіді на відзив позивач сам зазначив, що їм було допущено технічну помилку у написанні дати настання події, та зазначив вірну дату настання події 04 листопада 2019 року.

Отже, суд дійшов висновку, що падіння гілки дерева на автомобіль марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа АРМ Спорт», відбулося внаслідок бездіяльності відповідача як власника земельної ділянки, на якій відбулось падіння гілки дерева, який не забезпечив належне утримання зелених насаджень на належній йому на праві приватної власності території, як балансоутримувач, що є підставою для покладення на нього обов`язку з відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, оскільки у даному випадку у наявності є всі елементи складу цивільного правопорушення.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи не довів відсутність своєї вини і матеріалами справи підтверджується весь склад цивільного правопорушення, а також враховуючи те, що позивачем було виплачено відшкодування власнику автомобіля марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту у розмірі 31812,31 грн, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, то сума сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЮАС» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 31812,31грн шкоди та 2270,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко