Постанова

від 23.02.2022 по справі 925/1547/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 925/1547/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, О. Р. Кібенко,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021

у складі колегії суддів: І. А. Іоннікова - головуючий, Т. І. Разіна, К. В. Тарасенко

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна»

до комунального некомерційного підприємства «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Черкаська міська рада

про стягнення 485 711, 25 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (далі - ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна», позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до комунального некомерційного підприємства «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», відповідач) про стягнення 485 711,25 грн боргу за надані послуги гемодіалізу для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю протягом 2017 - 2018 років.

Позовні вимоги обґрунтовані наданням позивачем медичних послуг за періоди з 25.11.2017 по 10.12.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018, з 27.12.2018 по 31.12.2018 за відсутності договорів та неоплатою цих послуг відповідачем.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №925/1547/20 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з комунального некомерційного підприємства «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико - санітарної допомоги» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» 485 711,25 грн боргу за надані послуги гемодіалізу для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю протягом 2017 - 2018 років та 7 285,67 грн судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» у спірні періоди продовжував надавати одні й ті самі послуги тим же пацієнтам та за однаковою ціною, як і за договорами, укладеними між сторонами, оскільки відповідач не відкликав та не перенаправляв пацієнтів в інші медичні заклади. Тим самим відповідач постійно підтверджував своє замовлення на продовження лікування пацієнтів.

Суд зазначає, що правовідносини сторін щодо надання позивачем медичних послуг безперервно тривали кілька років з охопленням бездоговірних та договірних періодів.

Обов`язок ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» надавати хворим нефрологічного профілю, які є мешканцями м. Черкаси, лікування методом гемодіалізу в усі спірні періоди, які не оформлені письмовими договорами, ґрунтується на обов`язку позивача, як закладу охорони здоров`я, передбаченого ст. ст. 5, 16, 37, 52 Основ законодавства України про охорону здоров`я та його публічному зобов`язанні перед хворими згідно з Обласною програмою.

Крім того, суд першої інстанції вказує на п. 10.1 договору № 10 від 10.02.2020, укладеного між сторонами, в якому сторони передбачили, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між замовником та виконавцем, що виникли до його укладення, у тому числі щодо фактично наданих виконавцем до моменту укладення договору відповідних послуг.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №925/1547/20 задоволено апеляційну скаргу комунального некомерційного підприємства «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №925/1547/20.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» на користь КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10 928,50 грн.

Постанова мотивована тим, що позивачем надавались послуги направленим відповідачем пацієнтам - процедура гемодіалізу, поза межами дії, укладених з відповідачем договорів про надання послуг згідно з приписами Закону України «Про публічні закупівлі».

КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» визначений відповідальним виконавцем програми, втім будучи розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня у відносинах із замовлення медичних послуг, який не формує, не виділяє, не розподіляє, не затверджує бюджетні призначення на такі цілі, може виступати замовником вказаних послуг виключно в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, з укладенням відповідного договору згідно положень Закону України «Про публічні закупівлі».

У відповідача обов`язок по оплаті послуг, наданих у спірні періоди, не виник на підставі договорів за №№ 1, 16, 15, які повністю виконані сторонами виходячи із їх істотних умов (ціна договору, кількість обумовлених процедур, вартість однієї процедури), а оформлення відносин у спрощений спосіб не відповідає приписам Закону України «Про публічні закупівлі».

Оскільки відповідач не є ні відповідальним виконавцем в розумінні обласної програми «Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю», ні будь-якою іншою особою, на яку покладався обов`язок зі здійснення розрахунку за спірні послуги за вказаною програмою, та приймаючи до уваги, що відповідач не є суб`єктом, у якого обов`язок із фінансування зазначених послуг виникає безпосередньо із загальних та спеціальних норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/11847/19.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №925/1547/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021.

З касаційної скарги вбачається, що вона подається на підставі п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вказує на те, що апеляційним господарським судом не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №925/1833/15, щодо якого відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, від якої, на думку скаржника, необхідно відступити.

Підставою для відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, позивач вказує на наявність іншої позиції Верховного Суду щодо питання стягнення боргу за фактично надані послуги, викладеної в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №925/1833/15.

Також позивач вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки існує дві правові позиції Верховного Суду, які протирічать одна одній, обидві позиції є чинними та від них не було відступлено. ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» зазначає, що розгляд даної справи забезпечить формування єдиної судової практики щодо стягнення заборгованості з державних та комунальних підприємств за фактично надані послуги, за відсутності оформленого письмового договору.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Черкаська міська рада просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача.

Черкаська міська рада вказує на те, що позивачем не обґрунтовано, на якій підставі виникло господарське зобов`язання відповідача сплатити відповідну суму на користь позивача.

У додаткових поясненнях ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» наголошує на необхідності врахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20 при вирішенні цієї справи № 925/1547/20, яка є подібною до справи № 925/1546/20.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Рішенням Черкаської обласної ради №34-5/VI від 19.09.2014 була затверджена обласна програма «Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2014-2017 роки». Дію, якої за рішенням Черкаської обласної ради №19-14/VII від 22.12.2017 було продовжено до 31.12.2019, а рішенням Черкаської обласної ради №34-53/VII від 20.12.2019 було продовжено до 31.12.2020.

Рішенням Черкаської міської ради №2-1569 від 15.09.2015 затверджено Міську програму «Забезпечення амбулаторного лікування хворих нефрологічного профілю мешканців міста Черкаси у 2015 році» та список осіб, що потребують такого лікування у медичному закладі позивача.

24 липня 2017 року між комунальним некомерційним підприємством «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (платник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (постачальник) укладено договір №1 (договір №1), за умовами якого постачальник зобов`язався надати, а платник зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичне лікування амбулаторне в клініках методом діалізу) (далі - послуги), за ціною на послуги в обсязі 268 сеансів діалізу.

Відповідно до п. 5.2 договору послуги надаються постачальником у медичному центрі ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна».

На виконання договору № 1 позивачем надано 268 процедур гемодіалізу, за ціною однієї 2 392,80 грн, загальною вартістю - 641 270,40 грн, відповідач прийняв та оплатив їх.

Після завершення дії договору №1 протягом періоду з 25.11.2017 по 10.12.2017 (спірний період №1) за спірний період №1 позивачем надано пацієнтам 32 процедури гемодіалізу, за ціною однією 2 392,80 грн, загальною вартістю - 76 569,60 грн, відповідач зазначені послуги не оплатив.

11 грудня 2017 року між комунальним некомерційним підприємством «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (платник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (постачальник) укладено договір про надання медичних послуг №16 (договір №16), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.12.2017, постачальник зобов`язався надати, а платник зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичне лікування амбулаторне в клініках методом діалізу) (далі - послуги), за ціною на послуги в обсязі 45 сеансів діалізу.

Позивачем надано 45 процедур гемодіалізу, за ціною однієї - 2 392,80 грн, загальною вартістю - 107 676,00 грн, а відповідач прийняв та оплатив їх.

Після завершення договору №16 позивачем протягом 01.01.2018 по 31.03.2018 (спірний період №2) за спірний період №2 позивачем надано направленим пацієнтам 161 процедуру гемодіалізу, за ціною однією 2 449,95 грн, загальною вартістю - 394 441,95 грн, відповідачем не оплачено їх.

02 квітня 2018 року між комунальним некомерційним підприємством «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (платник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (постачальник) укладено договір про надання медичних послуг №15 (договір №15) за умовами якого постачальник зобов`язався надати, а платник зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичне лікування амбулаторне в клініках методом діалізу) (далі - послуги), за ціною на послуги в обсязі 461 сеансів діалізу.

На виконання договору №15 позивачем надано 461 процедур гемодіалізу, за ціною однієї - 2 449,95 грн, загальною вартістю - 1 129 426,95 грн, відповідач прийняв та оплатив їх.

Додатковою угодою до договору №15 сторони вирішили продовжити дію вказаного договору №15 на строк, достатній для проведення тендерної процедури на початку 2019.

Позивач вказує, що у період закінчення договору №15 до початку дії пролонгації за додатковою угодою до договору №15 відповідач не розрахувався з позивачем за 6 процедур гемодіалізу, наданих за період з 27.12.2018 по 31.12.2018 (спірний період №3), за ціною 2 449,95 грн, загальною вартістю - 14 699,70 грн.

10 лютого 2020 року між комунальним некомерційним підприємством «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (платник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (виконавець) укладено договір про надання медичних послуг №10 (договір №10), за умовами якого, виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичне лікування амбулаторне в клініках методом діалізу, в тому числі в режимі он-лайн гемодіафільтрації) з лікування хворих, які направляються замовником, у кількості 260 процедур, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю надані медичні послуги згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2020. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між замовником і виконавцем, що виникли до його укладення, у тому числі щодо фактично наданих виконавцем до моменту укладення договору відповідних послуг.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з несплатою відповідачем наданих позивачем медичних послуг за три вказані вище спірні періоди, які склали заборгованість у загальному розмірі 485 711,25 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Частиною 1 ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.1, 3, 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

За приписами ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об`єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель; відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (п.18 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст.10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а держава гарантує громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я.

Основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Відповідно до ст. 5 Основ законодавства про охорону здоров`я державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Статтею 7 Основ законодавства про охорону здоров`я держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 8 Основ законодавства про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист.

За змістом ст. 18 Основ законодавства про охорону здоров`я фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров`я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Частиною 3 ст.18 Основ законодавства про охорону здоров`я передбачено, що медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення. Особливості укладення договорів про медичне обслуговування населення визначаються законом.

За приписами ст.ст. 35-2, 35-3 Основ законодавства про охорону здоров`я вторинна (спеціалізована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, що забезпечують надання такої допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної чи вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги або закладу охорони здоров`я, який забезпечує надання первинної, вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, у тому числі й іншої спеціалізації.

За приписами ст. 38 Основ законодавства про охорону здоров`я кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров`я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Рішенням Черкаської обласної ради №34-5/VI від 19.09.2014 була затверджена обласна програма «Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2014-2017 роки». Дію, якої за рішенням Черкаської обласної ради №19-14/VII від 22.12.2017 було продовжено до 31.12.2019, а рішенням Черкаської обласної ради №34-53/VII від 20.12.2019 було продовжено до 31.12.2020.

Метою обласної програми є комплексне вирішення проблеми профілактики, діагностики та лікування хронічної ниркової недостатності.

Фінансування Програми здійснюватиметься у межах асигнувань, передбачених на охорону здоров`я в місцевих бюджетах, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Закупівля послуг з лікування хворих на ниркову недостатність методом гемодіалізу в медичних закладах різних форм власності здійснюється за необхідності, за рахунок коштів бюджетів районів, міст, сіл, селищ, відповідно до діючого законодавства в межах затверджених асигнувань.

Рішенням Черкаської міської ради від 15.09.2015 № 2-1569 затверджено міську програму «Забезпечення амбулаторного лікування хворих нефрологічного профілю мешканців міста Черкаси у 2015 році».

Метою цієї Програми є забезпечення амбулаторного лікування хворих нефрологічного профілю мешканців міста Черкаси стандартним лікуванням методом гемодіалізу, який безпосередньо проводиться на базі ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна», відповідно та в порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель». Програма містить список осіб, що потребують амбулаторного лікування в ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна».

Для виконання завдань Програми пунктом 6.2 Програми передбачено необхідні заходи, а саме: виділення коштів з загального фонду міського бюджету на оплату послуг гемодіалізу; укладання договору з ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» на надання послуг гемодіалізу мешканцям м. Черкаси відповідно та в порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель»; надання послуг гемодіалізу ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» мешканцям м. Черкаси згідно з укладеним договором; оплата послуг гемодіалізу згідно актів наданих послуг.

ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» було залучено до виконання вказаних вище обласної та міської програм як постачальника послуг, у зв`язку з необхідністю забезпечення прав та гарантій пацієнтів у сфері охорони здоров`я, зокрема, надання медичної допомоги хворим на хронічну хворобу нірок, за відсутності конкуренції на відповідному ринку надання медичних послуг пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю у місті Черкаси, внаслідок чого договори про закупівлю мали укладатись з ним, за відсутності при цьому альтернативи, на підставі ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі».

У справі, що переглядається, спірним є питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» заборгованості за послуги, які надавалися позивачем поза межами дії укладених з відповідачем договорів про надання медичних послуг.

Враховуючи статус відповідача, порядок фінансування послуг шляхом бюджетних асигнувань, положення міської програми щодо співпраці сторін в межах положень Закону України «Про публічні закупівлі», умови укладених договорів про надання послуг, на договірні правовідносини сторін про надання медичних послуг поширюються норми Закону України «Про публічні закупівлі» та, зокрема, ст. 35 цього Закону, яка передбачає укладення таких договорів за наслідками переговорної процедури.

Разом з тим, після закінчення дії договорів, які були укладені сторонами з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі», дія такого Закону не поширювалася на спірні правовідносини у спірні періоди (без укладених договорів), оскільки відповідач не продовжував правовідносини сторін відповідно до процедур та положень вказаного Закону.

Аналогічна правова позиція щодо не розповсюдження положень Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини сторін у спірні (позадоговірні) періоди викладена Верховним Судом у постанові від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, з позицією якого погодилась і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20.

Обов`язок надання позивачем хворим нефрологічного профілю, які є мешканцями м. Черкаси, процедур гемодіалізу у спірні періоди, ґрунтується на обов`язках ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна», як закладу охорони здоров`я, передбачених наведеними положеннями Основ законодавства України про охорону здоров`я, та на його публічному зобов`язанні перед хворими на ниркову недостатність, які отримують медичну допомогу у медичному центрі позивача на виконання, затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 19.09.2014 №34-5/VІ, обласної програми «Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю» на 2014-2017 роки», продовженої рішенням Черкаської обласної ради від 22.12.2017 №19-14/VІІ до 31.12.2019 і рішенням Черкаської обласної ради від 20.12.2019 №34-53/VІІ - до 31.12.2020.

З положень обласної та міської програм вбачається, що позивач був залучений як виконавець (постачальник послуг) на відповідному ринку послуг у м. Черкаси. Програмами було визначено провідну роль ТОВ «Фрезеніус Україна» в забезпеченні надання спеціалізованих медичних послуг пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю.

Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами було укладено договори № 1 від 24.07.2017, № 16 від 11.12.2017, № 15 від 02.04.2018, на підставі яких ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» надавалися послуги гемодіалізу, які прийняті та оплачені КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». В періоди з 25.11.2017 по 10.12.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018, з 27.12.2018 по 31.12.2018, за відсутності підписаних договорів, ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» надавалися послуги гемодіалізу одним і тим же пацієнтам направленим відповідачем, що і в періоди охоплені договорами.

КП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», як постійний учасник вказаної Програми у м. Черкаси, направляло пацієнтів до клініки ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» для надання їм високоспеціалізованої допомоги (послуг гемодіалізу), у тому числі у спірні періоди.

Суду не надано доказів скасування списку пацієнтів чи перенаправлення цих пацієнтів на лікування до інших альтернативних закладів охорони здоров`я для надання останнім послуг гемодіалізу та доказів повідомлення відповідачем позивача про це. Відповідачем не надано доказів і звернення до позивача про припинення надання таких послуг. Крім того, відсутні докази вживання відповідачем дій щодо виключення своєї участі у Програмі з надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю. Відсутні докази скасування рішень про затвердження Програм.

Тобто позивач у спірні періоди виконував ті ж зобов`язання (надання медичних послуг, а саме лікування методом гемодіалізу, направленим від відповідача пацієнтам), які були взяті ним, відповідно до укладених договорів та обласної і міської програм за умов відсутності обставин для припинення таких зобов`язань, а відповідач у спірні періоди за мовчазною згодою погоджував такі послуги.

Позивач у позові зазначає, що після завершення дії договору № 1 від 24.07.2017 відповідачем не забезпечено вчасного проведення наступної процедури закупівлі для належного оформлення відносин, тому наступний договір укладено лише 11.12.2017.

Після завершення дії договору № 16 від 11.12.2017 відповідачем помилково було обрано процедуру відкритих торгів, а не переговорну процедуру, як це допускається за умови відсутності конкуренції згідно зі ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого, відкриті торги відмінялись через відсутність необхідної кількості учасників, тому наступний договір було підписано лише 02.04.2018.

Укладаючи договір № 15 від 02.04.2018, відповідач відмовився врахувати пропозицію позивача щодо застосування ст. 631 Цивільного кодексу України до умов зазначеного договору, до відносин сторін, які виникли до його укладення, у тому числі фактично наданих послуг. В подальшому додатковою угодою сторонами вирішено продовжити дію вказаного договору на строк, достатній для проведення тендерної процедури до початку 2019 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі.

Крім того, укладаючи договір № 10 від 10.02.2020, сторони в п. 10.1 передбачили, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між замовником і виконавцем, що виникли до його укладення, у тому числі щодо фактично наданих виконавцем до моменту укладення договору відповідних послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що після закінчення строків укладених сторонами договорів відповідач надалі через деякий час (спірні періоди) укладав з позивачем нові договори щодо надання медичних послуг, таким чином не розриваючи з позивачем відносин з надання направленим пацієнтам послуг гемодіалізу.

У листі від 23.03.2020 Інститут нефрології Національної академії медичних наук України зазначив, що направлення на гемодіаліз здійснюється після вже проведених ним обстежень, консультацій, госпіталізації та при встановленому діагнозі «Хронічна хвороба нирок» (ХХН) 5-ої стадії, тобто незворотна втрата функції нирок. Процедури амбулаторного гемодіалізу з таким діагнозом призначаються пожиттєво; припинення надання лікування методом гемодіалізу призводить до швидкої смерті пацієнта. Ненадання закладом охорони здоров`я відповідної допомоги можливо лише за умови узгодженого переведення в інший лікувальний заклад, в якому є можливість надавати таке лікування, всі інші випадки можна розцінювати як ненадання медичної допомоги. Направлення на гемодіаліз є безстроковим, подальше спостереження і лікування пацієнта відбувається в обраному закладі охорони здоров`я.

Позивач зазначає, що він, як заклад охорони здоров`я, не міг зупинити надання послуг гемодіалізу, тому пацієнти продовжували безперервно і безоплатно для них одержувати життєво необхідні процедури, внаслідок чого позивач вимушений був надавати пацієнтам послуги гемодіалізу в періоди не охоплені конкретним договором.

Відповідач зазначеного вище не спростував.

З огляду на зазначене, відповідачу було відомо про строки обласної програми в цій сфері охорони здоров`я, про характер медичних послуг (специфіку послуг гемодіалізу - безперервність, пожиттєвість), які впливають на зміст правовідносин, про необхідність продовження відносин з позивачем, про що свідчить подальше послідовне укладення договорів після позадоговірних періодів. Однак відповідач допускав бездіяльність щодо належного виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання процедур вказаного Закону, що мало б наслідком укладення відповідних договорів закупівлі. Внаслідок чого, мають місце періоди не охоплені договорами, під час яких позивачем надавалися направленим відповідачем пацієнтам послуги гемодіалізу.

Відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20 тощо).

Верховний Суд констатує, що поведінка відповідача не відповідає засадам добросовісності та послідовності, та передбачуваності. Позивач, надаючи одні й ті самі послуги, одним тим самим пацієнтам, які скеровані відповідачем та з його відома, добросовісно розраховував на оплату наданих медичних послуг.

Враховуючи високу вартість процедури діалізу для пацієнта та важливість її регулярного і якісного одержання для забезпечення життя пацієнтів, такий спосіб лікування ниркової недостатності був покладений на державу та мав реалізовуватися через державні та комунальні заклади охорони здоров`я. Місцеві органи охорони здоров`я зобов`язалися сприяти реалізації та забезпеченню такого права пацієнта, фактично права на життя.

Відмовляючись оплачувати послуги, відповідач порушує базові конституційні цінності, права людини та пацієнта, який маючи право на безкоштовну медичну допомогу буде вимушений за власний рахунок оплачувати відповідні послуги, за наявності при цьому спеціальної програми.

Господарські відносини позивача і відповідача поєднані з публічним обов`язком та гарантіями держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування (які є учасниками обласної та міської програм) гарантувати і забезпечувати пацієнтів послугами високоспеціалізованої медичної допомоги. Відмова відповідача оплачувати фактично надані послуги суперечить меті та положенням обласної та міської програм.

З огляду на зазначене та враховуючи, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, з огляду на специфіку медичних послуг методом гемодіалізу, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність оплати відповідачем медичних послуг, наданих позивачем пацієнтам, протягом періодів, які не охоплювалися підписаними між сторонами договорами.

Посилання суду першої інстанції на те, що п. 10.1 договору № 10 від 10.02.2020 розповсюджується на всі періоди між укладеними договорами є безпідставними, оскільки зазначений пункт може розповсюджуватися лише на період між договором № 10 від 10.02.2020 та попереднім договором, однак наведене не вплинуло на правомірність висновків місцевого господарського суду про задоволення позову, з урахуванням зазначених вище підстав.

Апеляційний господарський суд наведеного вище не врахував та в оскаржуваній постанові не спростував висновків суду першої інстанції про необхідність оплати відповідачем фактично наданих позивачем протягом спірних періодів медичних послуг хворим нефрологічного профілю.

Суд апеляційної інстанції не дослідив та не спростував обставин справи, що відповідач фактично допускав бездіяльність щодо належного виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання процедур вказаного Закону, після закінчення дії договорів до переукладення, що в протилежному випадку мало б наслідком укладення відповідних договорів про надання медичних послуг хворим на ниркову недостатність, які є життєво необхідними для таких хворих.

Крім того, дійшовши у цій справі висновку, що закупівля послуг з лікування хворих на ниркову недостатність методом гемодіалізу в медичних закладах здійснюється у будь-якому випадку у межах затверджених асигнувань, апеляційний суд не застосовав при розгляді справи, зокрема практику Європейського суду з прав людини як джерело права згідно з ч. 4 ст.11 ГПК України.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в рішеннях зазначав, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 посилається на правову позицію про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, викладену в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 зауважила, що починаючи з 30.01.2018 в Україні діє Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Цим Законом визначено, що програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами. Програма медичних гарантій реалізується за принципом, що пацієнт отримав чіткий перелік медичних послуг, які можна отримати безоплатно, а також можливість обирати лікування у кращих, на його погляд, закладах охорони здоров`я, враховуючи не лише територіальну близькість закладу, а й якість медичних послуг. Все це завдяки принципу універсального охоплення медичними послугами, що покладено в основу Програми медичних гарантій. До впровадження принципу універсального охоплення закликає ВООЗ. Цей принцип означає, що цивілізовані країни мають прагнути, щоб кожен їхній громадянин мав доступ до необхідних медичних послуг та ліків і не зазнавав при цьому фінансових труднощів через оплату лікування.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Лікування хворих позивачем проводиться зазвичай на підставі договору, який позивач укладає з уповноваженим суб`єктом, що здійснює оплату за надані послуги за рахунок бюджетних коштів. При цьому послуги гемодіалізу є безкоштовними для пацієнтів. Лікування хворих на ниркову недостатність V стадії здійснюється виключно за рахунок бюджетних коштів.

Верховний Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у комунального некомерційного підприємства «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» обов`язку з оплати наданих позивачем послуг гемодіалізу направленим пацієнтам у спірний період не відповідає фактичним обставинам справи, конституційному праву людини на медичну допомогу, конституційним гарантіям реалізації прав громадян у сфері охорони здоров`я, положенням Основ законодавства України про охорону здоров`я, принципам справедливості, добросовісності і розумності та суперечить положенням обласної та міської програм щодо надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю.

Аналогічна правова позиція щодо застосування наведених вище положень Основ законодавства України про охорону здоров`я у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 925/1833/15, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20.

Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що апеляційним господарським судом не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №925/1833/15, щодо якого відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, від якої, на думку скаржника, необхідно відступити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Верховний Суд не вбачає підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.03.2021 справі № 910/11847/19, оскільки у справі, що розглядається, та у справі № 910/11847/19, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У справі №910/11847/19 Верховний Суд в першу чергу досліджував питання щодо можливості поширення дії укладеного договору на період, що існував до моменту укладення договору. Позивач у зазначеній справі посилався на необхідність застосування ст. 631 ЦК України.

У цій справі, що розглядається, встановлена бездіяльність відповідача: щодо проведення закупівлі послуг (невчасне проведення процедури закупівлі, помилкове обрання процедури відкритих торгів), щодо неврегулювання в договорах, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» норм стосовно продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, що призвело до укладання наступних договір з проміжком часу, в період якого позивач, як заклад охорони здоров`я, не міг зупинити надання послуг гемодіалізу, тому пацієнти продовжували безперервно і безоплатно для них одержувати життєво необхідні процедури, внаслідок чого позивач вимушений був надавати пацієнтам послуги гемодіалізу в періоди не охоплені конкретним договором.

Крім того, сторонами укладено додаткову угоду до договору 15 від 02.04.2018, відповідно до якої сторони керуючись положеннями ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» вирішили продовжити дію договору на строк, достатній для проведення тендерної процедури на початок 2019 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми визначеної в договорі.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

8. Судові витрати

Оскільки касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, то витрати зі сплати судового збору за подання касаційної відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають розподілу та покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №925/1547/20 скасувати.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №925/1547/20 залишити в силі.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (код 21367489, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (код 33737695, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) 14 572,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя О. Р. Кібенко