Рішення

від 11.04.2022 по справі 160/18938/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року Справа № 160/18938/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Нікопольська друкарня» Нікопольської міської ради про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовом до Комунального підприємства «Нікопольська друкарня» Нікопольської міської ради, в якому просить суд:

- стягнути з Комунального підприємства «Нікопольська друкарня» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 02466174) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за липень вересень 2021 року 10459,41 грн. (десять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 41 копійка) на р/рUA883054820000025605303013174, відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний був сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у сумі 10459,41 грн., згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень-вересень 2021 року. Проте, зазначену суму зобов`язання не сплачено, тому, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 10459,41 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

До суду повернувся конверт з поштовим вкладенням, надісланий відповідачу разом з ухвалою від 08.11.2021 року, копією позову з додатками, з відміткою пошти: «За закінченням встановленого строку зберігання», датованою 01.04.2022 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Нікопольська друкарня» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 02466174) зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та як платник, що відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Станом на момент судового розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 в сумі 10459,41 грн.

Означена заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості та копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При цьому, розрахунки відповідачем не оскаржувались, а також не подавались заперечення проти сум, що визначені у них, тому, вони вважаються узгодженими.

З огляду на те, що відповідачем не сплачена заборгованість з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІ від 05.11.1991 року громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «а», «б» - «з» цієї статті.

Так, згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - засписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - засписком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

При цьому, означена стаття Закону №1788-ХІ у редакції до 17.02.2000 року, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до п.п.«б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій було змінено шляхом виключення зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

03.10.2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ, яким внесено зміни до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та до п. 1ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Так, відповідно до частини 2 Розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 цього Закону, здійснюється у наступному порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 цього Закону - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) та відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до п.п. 2-8 ч. 2 ст. 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) та ч. 3 ст. 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Абзацом 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції Закону №2148-VІІІ) визначено, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до п.«б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до п.п. 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені в якості об`єкта оподаткування для платників збору, визначених п.п.1 і 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України.

Водночас, у розумінні пунктів 1 і 2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є:

- суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхуваннядля платників збору, визначених п.п.1та 2 ст.1 цього Закону, встановлена на рівні 100% від об`єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст. 2 цього Закону.

З огляду на викладене, ті пенсії на пільгових умовах, які призначались відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року, після набрання ним чинності призначаються відповідно до п. 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року.

Разом з тим, фактичні витрати на виплату і доставку таких пенсій, у відповідності до абз.4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції Закону №2148-VІІІ ), визначені в якості об`єкта оподаткування для суб`єктів підприємницької діяльності, їх об`єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об`єднань громадян, інших юридичних осіб (їх філій), а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (крім тих, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку).

При цьому, імперативною нормою пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.

Пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 встановлено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені упідпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме:

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно допунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.п.п 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Згідно п. 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень`Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Приписами п. 6.5 Інструкції визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.07.2019 року у справі №820/829/17 (адміністративне провадження №К/9901/30649/18).

Отже, зміст наведених норм закону дає підстави для висновку, що підприємства зобов`язані в безумовному порядку відшкодувати витрачені органом Пенсійного фонду кошти, спрямовані на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам цього підприємства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , призначених на пільгових умовах за Списком № 2, призначених на підставі п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає 10459,41 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, які направлялись на адресу відповідача, та сума заборгованості, що визначена в означених розрахунках, відповідачем оскаржені не були.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 10459,41 грн., суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Нікопольська друкарня» Нікопольської міської ради про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Нікопольська друкарня» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 02466174) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за липень вересень 2021 року 10459,41 грн. (десять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 41 копійка) на р/рUA883054820000025605303013174, відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21910427.

Судові витрати у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12.04.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька