Рішення

від 07.04.2022 по справі 346/1007/22

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/1007/22

Провадження № 2/346/782/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді П`ятковського В.І.

секретаря Матушевської Г.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Підгайчиківської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, звернувшись в суд із даним позовом, посилається на те, що його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя належалана праві особистої власності земельна ділянка пл. 1.429 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що в книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі зроблено відповідний запис за № 010430503063, кадастровий номер 2623282400:02:001:0014.

Зазначає, що прийняла спадщину після смерті матері, інших спадкоємців, які б претендували на частку у спадковому майні немає.

З метою оформлення права на спадщину за законом звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Шевчук Д.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, у видачі свідоцтва йому відмовлено, у зв`язку із розбіжністю даних у державному акті, в базі Державного земельного кадастру та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Просить суд визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку, яка на праві власності належала її матері.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Чопей М.М. подав суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити в його відсутності, щодо задоволення вимог позовної заяви не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/04-13 передбачено, що «при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами».

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу позивачка є дочкою ОСОБА_2 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 006073 від 23 вересня 2004 року ОСОБА_2 належало на праві особистої власності земельна ділянка пл. 1.429 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що в книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі зроблено відповідний запис за № 010430503063, кадастровий номер 2623282400:02:001:0014 (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Загайпіль Коломийського району Івано-Франківської області померла ОСОБА_2 , про що 22 червня 2015 року складено відповідний актовий запис за № 14 (а.с. 40).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку пл. 1.429 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в АДРЕСА_1 , яку прийняла її дочка, позивач по справі.

Згідно з довідками Підгайчикіської сільської ради від 17 грудня 2021 року вбачається, що померлій належала вказана земельна ділянка та на момент її смерті у спадковому будинку були зареєстровані: ОСОБА_1 - дочка; ОСОБА_4 - онука; ОСОБА_5 - онука (а.с. 15,16).

31 серпня 2021 року позивач звернулася до начальника Міськрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломия Головного управління Держеокадастру в Івано-Франківській області з заявою про допущену помилку у присвоєнні однакових кадастрових номерів двом різним земельним ділянкам (а.с. 19).

Відповіддю вказаного управління позивачу повідомлено, що дана земельна ділянка буде зареєстрована в Державному земельному кадастрі з іншим кадастровим номером, та надано інформацію, що кадастровий номер 2623282400:02:001:0014 являється невірним у зв`язку із чим земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 2623282400:02:001:0154. Також було виявлено різницю в площах між Державним актом ІФ 006073 від 23 вересня 2004 року пл. 1.4290 га. та фактичним промірам по тахеометричній зйомці щодо користування земельною ділянкою пл. 1,4294 га.(а.с.20,21).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про землю НВ-2612581562021 від 16 листопада 2021 року право власності на земельну ділянку пл. 1.4294, яка зареєстрована за кадастровим номером 2623282400:02:001:0154 та розташована в Загайпільській сільській раді Коломийського району Івано-Франківської області зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с. 22-24).

З метою оформлення спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Шевчук Д.В., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із розбіжністю даних у державному акті, в базі Державного земельного кадастру та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 25).

Згідно вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Виходячи з того, що позивач як спадкоємець по закону претендує на спадкове майно матері і це право не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, однак, вона не взмозі оформити власність через те, що наявні зазначені розбіжності, а відповідач не заперечив проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем, про що подав відповідну письмову заяву, суд вважає за можливе визнати за нею право власності на земельну ділянку шляхом задоволення позову.

На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 200 ч. 3, 247 ч. 2, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителькою АДРЕСА_1 - право власності на земельну ділянку площею 1.4294 га., яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером: 2623282400:02:001:0154 та яка на праві власності належала її матері ОСОБА_2 на підставі державного акта ІФ № 006073 від 23 вересня 2004 року виданому розпорядженням Коломийської РДП від 18 серпня 2004 року № 371.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2022 року.

Суддя П`ятковський В. І.