Рішення

від 11.04.2022 по справі 420/24053/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24053/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування рішень №8419 від 21.09.2021 року, №9747 від 11.11.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 01 грудня 2021 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

-скасувати рішення Головного Управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21 вересня 2021 року №8419 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

-скасувати рішення Головного Управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11 листопада 2021 року №9747 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

-вирішити питання про судові витрати.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення ГУ ДПС в Одеській області не містять ні юридичних, ні фактичних мотивів кваліфікації позивача як ризикового платника податків.

Позиція Головного управління ДПС в Одеській області обґрунтовується наступним

ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» та зазначає, що позивачем надано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості та після опрацювання повідомлення відповідачем було винесено рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» від 11.11.2021 року №9747.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

20 грудня 2021 року від ГУДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №ЕП/36723/21).

21 грудня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №ЕП/36912/21).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування рішень №8419 від 21.09.2021 року, №9747 від 11.11.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Станом на 12 квітня 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 19051862), основним видом діяльності якого є: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Місцезнаходження юридичної особи: вул. Ушакова, буд.5, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700.

21 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеської області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №8419.

Підставою прийняття такого рішення визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зміст якого був продубльований у графі «Податкова інформація»: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в подані на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування». У подальшому позивачем було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості №2 від 04 листопада 2021 року, а саме: договір оренди; акт прийняття-передачі нерухомого майна від 01 вересня 2021 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27 вересня 2021 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку №10; податкову накладну №1 від 27 вересня 2021 року; повідомлення за формою №20-ОПП.

11 листопада 2021 року ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №9747, в якому зазначено, що: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.11.2021 року №2» прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою вказаного висновку було зазначено: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відповідність ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» критеріям ризиковості платника податку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення Комісією контролюючого органу товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на спірні рішення №8419 від 21.09.2021 року та №9747 від 11.11.2021 року суд встановив, що вони не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» відповідач вказав, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в подані на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем у рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Вказана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №640/11321/20 від 05.01.2021 року.

Також, враховуючи відсутність в оскаржуваних рішеннях про відповідність ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, яка слугувала підставою для їх прийняття, суд зазначає, що контролюючий орган мав право витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, однак, не зробив цього.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію не приймається судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання своїх договірних зобов`язань саме позивачем.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Враховуючи не доведення податковим органом правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків, оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №8419 від 21.09.2021 року та №9747 від 11.11.2021 року про відповідність ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.

Оскільки рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків є протиправними та підлягають скасуванню, у суду наявні підстави для зобов`язання відповідача виключити ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, вiд 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та iншi проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер плдiз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Харватії», п. 74).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навiвши обгрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, вiд 1 липня 2003 року).

Рішенням ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) встановлено було наступне:

1. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права,

2. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси

3. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

4. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

5. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.

6. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішенняу справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» в загальній сумі 4540,00 грн., що сплачені згідно квитанції №19 від 26.11.2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування рішень №8419 від 21.09.2021 року, №9747 від 11.11.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21 вересня 2021 року №8419 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11 листопада 2021 року №9747 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» суму сплаченого судового збору в розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» (вул. Ушакова, буд.5, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 19051862).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов