ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16607/20
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року по справі №160/16607/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АПП ТРЕЙД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АПП ТРЕЙД задоволено.
Відповідач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду подав апеляційну скаргу.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху огляду на наступне.
1. Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної норми, скаржником до апеляційної скарги документ про сплату судового збору не долучено.
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 рік становить 2102 грн.
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році, який містить вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2590,17 грн. та нараховано пеню у розмірі 390,17 грн. Отже, позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 2980,34 грн., що становить ціну позову.
Отже, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
(на рівні мінімального розміру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020).
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у відповідності до п.п.2, п.3, ч.2, ст.4 Закону України Про судовий збір становить 3153,00грн. (2102*150%).
2. Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 25.02.2021 за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області подана засобами поштового зв`язку 18.02.2022, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржником разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що він вже неодноразово звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами на рішення суду у даній справі, проте ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021, від 25.01.2022, від 15.02.2022 останні були повернуті скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Скаржник зазначає, що Управління є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, однак на даний час відсутні кошти на фінансування, зокрема, кошти на сплату судового збору. Зауважує, що звертається повторно з апеляційною скаргою у найкоротший строк з моменту повернення попередньо поданої скарги.
Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже неодноразово реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2021 повернув скаргу скаржнику. Вдруге своє право відповідач реалізував 14.12.2021, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 скаргу знов було повернуто заявнику з огляду на невиконання вимог ухвали суду щодо сплати судового збору. 02.02.2022 відповідач подав апеляційну скаргу втретє, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 її також було повернуто заявнику з огляду на невиконання вимог ухвали суду. 18.02.2022 відповідач подав апеляційну скаргу в четвертий раз.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
В даному випадку апеляційна скарга подана відповідачем вчетверте, подана після спливу більше одинадцяти місяців з дня ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення. Як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторних зверненнях, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою вчетверте не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередніх апеляційних скарг, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Щодо посилань скаржника на відсутність коштів на сплату судового збору як на підставу поновлення пропущеного строку, то суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.
У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду:
- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;
- документу про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн., сплаченого за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.169, ч.2 , ч.3 ст.298 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року по справі №160/16607/20.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року по справі №160/16607/20 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили 12.04.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачЯ.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103929547 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні