Постанова

від 30.03.2022 по справі 500/4178/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/4178/21 пров. № А/857/22032/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Тернопільської обласної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» про стягнення податкового боргу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (суддя першої інстанції Дерех Н.В., м. Тернопіль, повний текст складено 18.10.2021)

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської обласної ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» про стягнення з Тернопільської обласної ради шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу податкову заборгованість Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» в сумі 596412,44 грн в т.ч. по платежах: земельний податок з юридичних осіб в сумі 405307,44 грн, податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в сумі 191105 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління ДПС у Тернопільській області та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що Тернопільська обласна рада згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є засновником ТОКПФ «Тернопільавіаавтотранс». Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 05.07.2021 за вищевказаним підприємством рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в т.ч. по платежах: земельний податок з юридичних осіб в сумі 405307,44 грн (основний платіж - 296851,09 грн, пеня - 108456,35 грн); податок на прибуток підприємства та фінансових установ комунальної власності в сумі 191105 грн (основний платіж - 186681 грн, штрафні санкції - 4424 грн). За доводами податкового органу, вжиті ним заходи щодо погашення податкового боргу підприємства, не дали результату, оскільки інкасові доручення повертались без виконання, виконавчі листи повертались органами Державної виконавчої служби (далі - ДВС) без прийняття, а у підприємства відсутнє рухоме та не рухоме майно, на яке може бути поширено податкову заставу відповідно до положень ПК України. Також відповідно до витягу з рішення №26 від 25.05.2021 Тернопільської обласної ради, постійна комісія з питань бюджету, розглянувши листи Головного управління ДПС у Тернопільській області, вирішила невідкладно вжити усіх необхідних заходів із погашення визначеного в листі ГУ ДПС у Тернопільській області від 25.02.2021 №644|/3/19-00-13-03/4042 податкового боргу та про вжиті заходи або інші шляхи вирішення питання зазначеного в листі інформувати ГУ ДПС у Тернопільській області. Апелянт зауважив, що чинним законодавством передбачено, що у разі несплати комунальним підприємством податкового боргу, а також відсутності у нього майна, яке можливо внести у податкову заставу та відчужити, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. Водночас, передумовою стягнення податкового боргу з коштів органу місцевого самоврядування є звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування з поданням про прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу. Отже, позивачем було додержано встановлений ст. 96 ПК України порядок стягнення податкового боргу і підстав для відмови в позові немає.

У судовому засіданні представник позивача Хвистун Є.М. підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник відповідача Михальчук Ю.О. заперечила щодо доводів апеляційної скарги та пояснила, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаатотранс» зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа і Тернопільська обласна рада згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців є його засновником.

Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 5 липня 2021 року за ТОКП «Фірма «Тернопільавіаатотранс» рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, в тому числі по земельному податку з юридичних осіб в сумі 405307,44 грн, податку на прибуток підприємства та фінансових установ комунальної власності в сумі 191105 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 ст. 95 цього Кодексу встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 96.1.1 виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; 96.1.2 затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; 96.1.3 ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 96.1.4 прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 цієї статті відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

За змістом наведених норм лише дотримання процедури досудових дій, дає право контролюючому органу звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти місцевого самоврядування.

Так, обов`язок контролюючого органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді від такого органу місцевого самоврядування. При цьому лише за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Зокрема, передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування (органу виконавчої влади) у порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

При цьому застосування передбаченої статтею 96 ПК України процедури є допустимим за умови неможливості погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому статтею 95 ПК України, та недостатності суми коштів, отриманих від продажу майна платника для погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття зазначених вище заходів для погашення податкового боргу платника, у тому числі щодо складення акта опису майна у податкову заставу або відсутності такого майна.

Матеріалами справи підтверджено, що на адресу Тернопільської обласної ради надійшли листи Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області від 25 лютого 2021 року № 644/5/19-00-13-03/4042 та від 18 березня 2021 року № 1249/5/19-00-13-13/6245 щодо допущення об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області податкового боргу, зокрема, Тернопільським обласним комунальним підприємством «Фірма «Тернопільавіаавтогранс» у сумі 603,8 тис. гривень.

У відповідь на вказані листи начальнику Головного управління Державної податкової служби України в Тернопільській області повідомлено, що з метою вирішення питання щодо погашення Тернопільським обласним комунальним підприємством «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» наявного податкового боргу питання вноситься на розгляд чергового засідання постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань бюджету.

У подальшому, за результатами розгляду листа постійною комісією Тернопільської обласної ради з питань бюджету передбачається рекомендувати Тернопільській обласній державній адміністрації доручити відповідним структурним підрозділам напрацювати висновки і пропозиції щодо виділення коштів з обласного бюджету на 2021 рік для погашення Тернопільським обласним комунальним підприємством «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» заборгованості, зокрема податкового боргу на суму 603822,34 гривень, і врахування при підготовці та поданні проекту рішення Тернопільської обласної ради Про внесення змін до обласного бюджету на 2021 рік .

25.05.2021 постійна комісія з питань бюджету Тернопільської обласної ради за результатами розгляду листів Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області від 25 лютого 2021 року № 644/5/19-00-13-03/4042 та від 18 березня 2021 року № 1249/5/19-00-13-13/6245 щодо допущення об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області податкового боргу, зокрема, Тернопільським обласним комунальним підприємством «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» у сумі 603, 8 тис. грн, прийняла рішення за № 26, яким рекомендувала керівникам юридичних осіб спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області невідкладно вжити усіх необхідних заходів із погашення податковою боргу допущеного зазначеними об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та інформувати Тернопільську обласну раду та Головне управління Державної податкової служби України у Тернопільській області про вжиті заходи або інші шляхи вирішення питання зазначеного в листах Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області від 25 лютого 2021 року № 644/5/19-00-13- 03/4042 та від 18 березня 2021 року № 1249/5/19-00-13-13/6245.

При цьому, суд зазначає, що відповідальність Комунального підприємства «Фірма Тернопільавіаавтотранс» за своїми зобов`язаннями згідно з положеннями статті 136 ГК України є повною.

Тернопільська обласна рада має право на здійснення контролю за використанням та збереженням належного указаному суб`єкту господарювання майна.

Аналогічний підхід при вирішенні питання можливості реалізації майна, що перебуває у податковій заставі та належить територіальній громаді, викладено і в постанові Верховного Суду від 4 лютого 2020 року (справа №808/2874/16).

У розумінні ст.ст. 87, 95, 96 ПУ України податковому органу кореспондований обов`язок довести, що майно комунального підприємства не підлягає приватизації, та позивачем вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримано всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до власника про стягнення сум податкового боргу Комунального підприємства «Фірми «Тернопільавіаавтотранс».

Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу комунального підприємства з Тернопільської обласної ради Головне управління ДПС у Тернопільській області повинно довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу) дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року (справа №240/4054/19) від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).

При цьому контролюючий орган не вжив заходів щодо виявлення майна та активів підприємства, на які можливо звернути стягнення відповідно до вимог Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586, а здійснив лише перевірку електронних баз даних, за якими було встановлено накладення арешту на рухоме та нерухоме майно органами ДВС.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що інкасові доручення повертались без виконання не у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках підприємства, а, зокрема, у зв`язку з тим, що кошти заарештовані за іншим виконавчим документом та у зв`язку з відсутністю коштів вільних від арешту, накладеного органами ДВС.

При цьому контролюючим органом належним чином не досліджено можливість погашення податкового боргу за рахунок готівки, яка надходить до комунального підприємства.

Контролюючим органом не доведено відсутність у Комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ІІК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу) дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Отже, встановивши, що контролюючим органом не дотримано процедури досудових дій щодо стягнення податкового боргу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність його звернення з цим позовом до суду.

На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 11.04.2022.