Рішення

від 06.04.2022 по справі 392/121/22

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/121/22

Провадження № 2/392/325/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/122/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Тимченко Сергій Віталійович до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Тимченко С.В. звернувся до суду з позовом до відповідача Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями, які розташовано в АДРЕСА_1 .

При житті, на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , склала заповіт, посвідчений Смолінською селищною радою Маловисківського району, реєстровий номер №656, яким заповіла позивачам по ј частці вище вказаного будинку.

Окрім позивачів, спадкоємцями померлої за заповітом являється неповнолітні діти позивачів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент відкриття спадщини і на даний час вказані особи є неповнолітніми, тому вони вважаються такими, що автоматично прийняли спадщину. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину чи претендували на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , немає.

Після смерті ОСОБА_3 , позивачі здійснили її поховання та всі панахидні процедури за власний рахунок та вступили у фактичне володіння спадковим майном, забрали оригінали документів на спадкове майно та доглядають спадковий будинок, обробляють присадибну земельну ділянку.

25.01.2022 року позивачі звернулися до державного нотаріуса Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області з проханням видачі свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус відмовила їм в цьому, посилаючись на пропуск встановленого Законом строку і необхідності його поновлення лише в судовому порядку.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07.02.2022 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Тимченко С.В. в судове засідання не з`явився подав заяву, зареєстровану судом 28.03.2022 року за вх. № 2105 про розгляд справи без його участі та участі позивачів, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, від сільського голови Мазури М. подано заяву, зареєстровану судом 31.03.2022 року за вх. № 2218, про розгляд справи у відсутність представника Смолінської селищної ради за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що цивільний позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.04.2021 року Смолінською селищною радою(а.с.15).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , актовий запис № 14 та після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с.14).

На випадок своєї смерті померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповіт та зробила заповітне розпорядження на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , заповіла в рівних частинах: ј ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 та належну їй земельну ділянку кадастровий номер 3523180900:02:000:9028, площею 5.45 га розташовану на території Березівської сільської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області, згідно Державного Акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЗ №426147, виданого розпорядженням Маловисківської районної адміністрації від 03.12.2008р. №705-р заповіла в рівних частинах: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16).

Крім того, на випадок своєї смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповіт та зробила заповітне розпорядження на 2/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,9837 га, яка знаходиться на території Докучаєвської сільської ради, Устинівського району, Кіровоградської області, заповіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.04.2010 року посвідченого державним нотаріусом Маловисківської районної державної нотаріальної контори, Кіровоградської області на підставі ст.1261 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_10 , 1949 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є його дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташованого наземельній ділянці площею 2360,7 кв.м. (а.с.19).

З довідки ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», вбачається, що право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину /2-193/ 26.04.2010 Маловисківська районна державна нотаріальна контора (а.с.20).

Відповідно до Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 (а.с.21-23).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі наявна інформація про реєстрацію спадкової справи за № 69028582 від 25.01.2022 року, згідно якого спадкодавцем є ОСОБА_3 (а.с.25).

Згідно копії спадкової справи Маловисківської районної державної нотаріальної контори №21/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , разом із померлою проживала ОСОБА_11 , та із заявою про прийняття спадщини вона не зверталася (а.с.38-47).

Відповідно до ч 1 ст. 31 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року (зі змінами та доповненнями), для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення негосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації права власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Крім цього, відповідно до п. 42 Постанови КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до довідки Смолінської селищної ради №106 від 05.10.2021 року, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка народилася в селі Паліївка, Маловисківського району, Кіровоградської області, рахується 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться в смт Смоліне, Новоукраїнського району Кіровоградської області та рахується будинок АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 з 13 травня 2015 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті спадкодавця за вищевказаною адресою була зареєстрована та проживала зовиця померлої (сестра чоловіка) - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з 01.10.2010 року.

Заповіт від імені ОСОБА_3 в Смолінській селищній раді, Маловисківського району Кіровоградської області був посвідчений 15.01.2018 року, реєстр №23, який по даний час не змінено і не скасовано.

Заповіт від імені ОСОБА_3 в Смолінській селищній раді, Маловисківського району Кіровоградської області був посвідчений 31.08.2018 року, реєстр №656, який по даний час не змінено та не скасовано (а.с.18).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається із матеріалів справи та згідно довідки виданої Смолінською селищною радою №106 від 05.10.2021 року, на час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала зовиця померлої (сестра чоловіка) ОСОБА_11 , яка не зверталася із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в абз.6 п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. У житі державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 р. зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.01.2022 року, №92/02-31 державним нотаріусом Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, Ліпінською С.Г. відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , через те, що пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також відсутнє проживання та реєстрація разом зі спадкоємцем за однією адресою на день її смерті (а.с.24).

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, він не скористався правом на прийняття спадщини через поважні причини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно також враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Тому, суд вважає причину пропуску позивачами строку на прийняття спадщини поважною, оскільки останні є спадкоємцями, які не реалізували належне їм право на прийняття спадщини, пропустивши визначений законом строк через необізнаність спадкоємців на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Отже факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Тому суд прийшов до висновку про необхідність забезпечення права позивачів на спадкування, враховуючи відсутність при цьому порушень прав третіх осіб чи інтересів держави та враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність поважних причин на час завершення строку прийняття спадщини, суд вважає за доцільне встановити позивачам додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяць з моменту набрання рішення законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 258-259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , терміном три місяці з моменту вступу рішення у законну силу.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , терміном три місяці з моменту вступу рішення у законну силу.

Судові витрати залишити фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

- позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач - Смолінська селищна рада Новоукраїнський район Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 05378818 місцезнаходження: вул. Козакова, 39, смт Смоліне, Новоукраїнський район, Кіровоградська область.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова