Постанова

від 07.06.2007 по справі а18/107-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А18/107-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" червня 2007 р.                                                             Справа №     А18/107-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  1)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі  Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Обслуговуючого кооперативу "Бобрицькі сади"

до  Бобрицької сільської ради

за участю третьої особи - Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників  «Ярове»

про      визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

За участю представників:

Позивач -  Бойко Р.В.

Відповідач -  Мещеряк  О.Ю.

3-я особа - Лисицін О.Б.

Суть спору:

  Обслуговуючий кооператив «Бобрицькі сади»(далі –позивач) звернувся з адміністративним позовом до Бобрицької сільської ради  (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту передачі земель загального користування, що знаходяться в селі Бобриця в оренду ГО ТІЗ «Ярове», рішення Бобрицької сільської ради № 129 від 21.12.2006 року «Про розгляд листа ГО ТІЗ «Ярове», рішення Бобрицької сільської ради від 02.03.2007 року «Про надання ГО ТІЗ «Ярове»дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 80,0 га в межах села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області». Також позивач просить суд зобов'язати відповідача належним чином розглянути по суті клопотання Обслуговуючого кооперативу «Бобрицькі сади»№ 19/71 від 19.02.2007 року. До участі у вирішенні спору  було залучено   Громадську організацію Товариство індивідуальних забудовників  «Ярове»в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

  Провадження в адміністративній справі було відкрите відповідно до ухвали від 12.03.2007 року  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено попереднє судове засідання на  30.03.2007 року.

 В судовому засіданні  30.03.2007 року було постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 19.04.2007 року.

  Розгляд справи відкладався  в судових засіданнях  19.04.2007 року,  08.05.2007 року, 16.05.2007 року та 24.05.2007 року у зв'язку з необхідністю  з'ясування обставин справи та витребування додаткових доказів.

 Крім того, в судовому засіданні 16.05.2007 року  суд розглянув клопотання  представника позивача про продовження  терміну розгляду спору, оскільки  відповідач  в засідання суду не з'явився,  документи, необхідні для вирішення спору, які відсутні  у позивача, не надав.  За наслідками розгляду клопотання позивача, суд в порядку ст. 102 КАС України дійшов висновку про  необхідність  продовження  процесуального строку вирішення спору.

 Позивач надав до канцелярії суду 06.06.2007 року уточнення позовних вимог, в яких  уточнив вимогу  про визнання протиправним та скасування  рішення Бобрицької сільської ради від 02.03.2007 року «Про надання ГО ТІЗ «Ярове»дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 80,0 га в межах села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області». Оскільки на момент  звернення з позовом  позивач не мав  детальної інформації щодо спірного рішення і зазначив  ймовірні його реквізити,  в ході розгляду спору було з'ясовано  факт прийняття такого рішення  13.04.2007 року за № 165 «Про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 80,0 га, що знаходиться в селі Бобриця ТІЗ «Ярове»,  з метою приведення позовних вимог у відповідність до фактичних обставин, позивач уточнив  третю позовну вимогу  щодо реквізитів  спірного рішення.

 В судовому засіданні 07.06.2007 року позивач  позовні вимоги підтримав  з врахуванням уточнень. В обґрунтування позову зазначив, що рішення відповідача прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, Земельного кодексу України. Крім цього, позивач вказує, що Бобрицька сільська рада протиправно не розглянула клопотання Обслуговуючого кооперативу «Бобрицькі сади»№ 19/71 від 19.02.2007 року. Порушення власних прав оскаржуваними рішеннями позивач пояснює неможливістю подання заявки про надання йому в користування земельної ділянки, яка в наступному була виділена ГО ТІЗ «Ярове».

Відповідач в поданому відзиві проти заявленого позову заперечує, вказуючи, що зазначені рішення прийняті з дотриманням положень чинного законодавства України, що підтверджується відсутністю протестів органів прокуратури на рішення в цілому. Внесений протест прокурора Києво-Святошинського району на частину рішення задоволено, а отже оскаржувані рішення в іншій частині, на думку відповідача, є законними. Також, зазначається, що оскаржувані рішення стосуються ГО ТІЗ «Ярове», а тому виключно вказана особа має право звернутися до суду з позовом про скасування таких рішень.

Третя особа  на стороні відповідача - ГО ТІЗ «Ярове»в своїх запереченнях  зазначила, що позовні вимоги не можуть ґрунтуватись на припущеннях,  вважає, що   відповідач  обґрунтовано відмовив  в задоволенні клопотання   позивача, оскільки на спірну земельну ділянку  вже було надане погодження на розробку  проектної документації ГО ТІЗ «Ярове», тому позивач не мав відповідного права, яке могло бути порушене.

          В судовому засіданні  07.06.2007 року  було оголошено вступну та резолютивну частину  постанови у відповідності до  п. 4 ст.  167 КАС України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши надані ними докази, суд

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Бобрицької сільської ради від 13.01.2005 року № 312 «Про надання дозволу на розробку проекту передачі земель загального користування, що знаходяться в селі Бобриця в оренду ГО ТІЗ «Ярове»було надано ГО ТІЗ «Ярове»попереднє погодження на розміщення на земельній ділянці розміром 80,0 га в селі Бобриця (п.1), надано ГО ТІЗ «Ярове»дозвіл на складання проекту відводу землі загального користування, що знаходиться в селі Бобриця, в довгострокове користування терміном на 49 років (п.2), доручено ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»розробити проект відводу землі загального користування в довгострокову оренду терміном на 49 років та подати його на розгляд обласному управлінню земельних ресурсів у строк, передбачений договором, для здійснення державної землевпорядної експертизи (п.3), голові правління Мороз І.С. доручено погодити з відповідним районними службами всі питання по розміщенню ГО ТІЗ «Ярове»(п.4).

 Відповідно до рішення Бобрицької сільської ради № 14/3 від 30.05.2006 року під час розгляду протесту прокуратури Києво-Святошинського району від 24.02.2006 року №Д-19 п.2 рішення № 312 від 13.01.2005 року скасовано. Оскільки, положення п.п. 3 та 4 рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року випливають із  скасованого  пункту,  вони  втрачають зміст.

Судом встановлено, що позивач двічі 14.12.2006 року та 19.02.2007 року звертався з клопотаннями № 27-061 та №19/71 до Бобрицької сільської ради про надання йому земельної ділянки площею 50,0 га в с. Бобриця. Земельна ділянка, клопотання про виділення якої заявляв позивач,  входить до   зазначеної у спірному рішенні  від 13.01.2005 року № 312 земельної ділянки  розміром 80,0 га, погодження  на виділення в користування якої надане  ГО ТІЗ «Ярове».

 Позивач оскаржує  відмову  відповідача  в  наданні попереднього погодження на  виділення земельної ділянки в користування.  Як вбачається з позовних матеріалів та пояснень сторін,  відповідач відмовив у  наданні попереднього погодження   виділення позивачу земельної ділянки площею 50,0 га в с. Бобриця,  посилаючись на  спірне рішення  від 13.01.2005 року № 312  про надання попереднього погодження  на розміщення на земельній ділянці розміром 80,0 га ГО ТІЗ «Ярове».

   Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки рішення від 13.01.2005 року № 312, на яке посилається відповідач,  прийняте з порушенням  чинного законодавства, про що свідчать внесені  Києво-Святошинською районною прокуратурою протести.   Оскільки протести  були задоволені  в частині надання ГО ТІЗ «Ярове»дозволу на складання проекту відводу землі загального користування, що знаходиться в селі Бобриця, в довгострокове користування терміном на 49 років (п.2), доручення ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»розробити проект відводу землі загального користування в довгострокову оренду терміном на 49 років та подати його на розгляд обласному управлінню земельних ресурсів у строк, передбачений договором, для здійснення державної землевпорядної експертизи (п.3), доручення голові правління Мороз І.С. погодити з відповідним районними службами всі питання по розміщенню ГО ТІЗ «Ярове»(п.4),  викладені в протестах прокуратури обставини  свідчать про порушення порядку прийняття рішення, безпідставність та протиправність  задоволення   клопотання ГО ТІЗ «Ярове»№ 3 від 20.12.2004 року, яке  подане   без дотримання вимог ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України за відсутності документів, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування  земельної ділянки.

  Як вбачається з листа відповідача від 27.02.2007 року  № 25  про  розгляд заяви позивача,  рішення від 13.01.2005 року № 312  «Про надання дозволу на розробку проекту передачі земель загального користування, що знаходяться в селі Бобриця в оренду ГО ТІЗ «Ярове» чинне в частині надання ГО ТІЗ «Ярове»попереднього погодження на розміщення на земельній ділянці розміром 80,0 га в селі Бобриця (п.1), що на думку сільської ради  є обґрунтованою  та достатньою підставою  відмови позивачеві  в задоволенні клопотання про  надання землі в оренду.

  Позивач вважає, що рішення від 13.01.2005 року № 312  не може  бути правомірною підставою  для відмови, оскільки має очевидні ознаки протиправності, що потребує  офіційного встановлення  в ході розгляду спору.  У зв'язку з викладеним позивач ставить вимогу про визнання рішення від 13.01.2005 року № 312   протиправним та скасування.

  Відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Згідно з ч. 1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

  Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 3, 4  ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради.  До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу.

  Положення ч. 15 ст. 151 Земельного кодексу України передбачають, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

  Відповідно до ч. 7 ст. 151 Земельного кодексу України відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

  Тобто, прийняттю рішення про погодження місця розташування об'єкта повинно передувати отримання висновків органів державної влади зазначених в ч. 7 ст. 151 Земельного кодексу України та  затвердження   таких матеріалів попереднього погодження сільською радою.

  Порядок вибору земельної ділянки, визначений порядком вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 року.

  З матеріалів справи вбачається, що прийняттю Бобрицькою сільською радою рішення № 312 від 13.01.2005 року не передувало отримання висновків органів державної влади, які визначені ч.7 ст. 151 Земельного кодексу України.

  Крім того, із оскаржуваного рішення вбачається, що ГО ТІЗ «Ярове»надане попереднє погодження на земельну ділянку, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення і, на даний момент, перебуває у землях запасу сільської ради, розміром 80,0 га в с. Бобриця для потреб інших, ніж визначені ст. 22 Земельного кодексу України.

   Таким чином, рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року прийнято з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки.

  Відповідно до п. «а»ч.1 ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

  Відповідно до рішення Бобрицької сільської ради № 14/3 від 30.05.2006 року під час розгляду протесту прокуратури Києво-Святошинського району від 24.02.2006 року №Д-19 п.2 рішення № 312 від 13.01.2005 року скасовано.

  Зміст п.п. 3 та 4 рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року свідчить про те, що ці норми випливають із п.1 та 2, тобто є пов'язані із зазначеними пунктами .

  Як вбачається з протесту прокуратури Києво-Святошинського району від 24.02.2006 року №Д-19,  вимога про скасування  рішення № 312 від 13.01.2005 року про надання дозволу на розробку проекту відводу  землі загального користування ґрунтується на  відсутності   затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування  об'єкту. Однак,  зазначені обставини  протесту прокурора не досліджувались відповідачем  при розгляді  та прийнятті  рішення № 14/3 від 30.05.2006 року.

 Задовольнивши протест прокуратури, відповідач фактично визнав безпідставність надання   дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, оскільки матеріали попереднього погодження місця розташування  об'єкта  не були затверджені  у визначеному порядку.

 Оскільки, відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України погодження  питань, пов'язаних із вилученням земельних ділянок  відбувається шляхом  отримання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта,  які    мають обґрунтовуватись  доцільністю місця розташування об'єкта,  розмірами  земельної ділянки, умовами її вилучення із власниками чи землекористувачами,  органами земельних  ресурсів природоохоронними і санітарно епідеміологічними органами, містобудування,  архітектури  охорони культурної спадщини, після чого подаються  на розгляд  відповідної ради для надання погодження,  визнана  відповідачем  відсутність   необхідних погоджень зазначених наглядових органів,  свідчить також і  про  безпідставність  надання  попереднього погодження в  п. 1 спірного рішення № 312 від 13.01.2005 року.  

 Таким чином,   п. 1 спірного рішення № 312 від 13.01.2005 року не опротестовувався прокуратурою, однак,  є протиправним  з тих же підстав, що і скасований п.2  рішення про надання дозволу на розробку проекту відводу  землі, оскільки  матеріали попереднього погодження  не  узгоджені з відповідним службами та не затверджені в установленому  порядку.

 За таких обставин, рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року прийнято з порушенням вимог ст.ст. 123, 124, ч.ч. 7, 15 ст. 151 Земельного кодексу України, Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 року, ст.ст. 6, 19 Конституції України, що свідчить про його протиправність.

  Судом були досліджені посилання на відсутність у позивача права  звертатись з вимогою про скасування рішення № 312 від 13.01.2005 року та встановлено, що  на момент його звернення  до  відповідача  спірне положення рішення,  протиправність якого була відома  відповідачу, не було скасоване і  стало підставою для відмови  в задоволенні   заяви про  надання земельної ділянки в оренду.  Тому  при  дослідженні вимоги про протиправність відмови мають досліджуватись підстави такої відмови, їх  законність та обґрунтованість.

  Протиправні дії відповідача   по   винесенню рішення № 312 від 13.01.2005 року про надання попереднього погодження та  свідоме ухилення від  скасування  незаконного рішення,   призвели до  утримання земельної ділянки  в невизначеному статусі  протягом тривалого часу  та необґрунтованого позбавлення  інших  осіб, в тому числі і позивача, права  на  отримання землі в користування.

 З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту передачі земель загального користування, що знаходяться в селі Бобриця в оренду ГО ТІЗ «Ярове»є незаконним, перешкоджає позивачеві у здійсненні права на  отримання землі в користування,  тому підлягає скасуванню.

  Крім того, про  неспроможність  рішення  № 312  від 13.01.2005 року  породжувати будь-які правові наслідки  свідчить заява ГО ТІЗ «Ярове»від 02.11.2006 року про  надання дозволу на збір технічної документації  для  розміщення на спірній земельній ділянці, тобто повторне звернення з  приводу погодження місця розташування стосовно  одної і тієї ж  земельної ділянки. Після  чого, відповідно до рішення № 129  від 21.12.2006 року відповідачем було рекомендовано  доопрацювати матеріали попереднього погодження  та повторно звернутись до Бобрицької   сільської ради.  Зазначене рішення Ради свідчить про    відсутність погодження місця розташування ГО ТІЗ «Ярове»станом на  21.12.2006 року.  

 Вищезазначені заява та рішення додатково підтверджують, що на момент звернення позивача  про  надання землі у користування  спірна ділянка  була вільна   від будь-яких погоджень  та обмежень.

 Що стосується вимоги  про визнання протиправним та скасування рішення Бобрицької сільської ради №129 від 21.12.2006 року, яким рекомендовано правлінню ГО ТІЗ «Ярове»доопрацювати матеріали попереднього погодження місця розташування вказаної земельної ділянки,  суд вважає, що   прийняття  такого рішення  не передбачено  нормами Земельного кодексу України, крім того,  його зміст  стосується питання погодження місця  розташування щодо спірної земельної ділянки, в той час, як  позивачеві  було  безпідставно відмовлено  в розгляді аналогічної заяви.

  Крім того, рішенням Бобрицької сільської ради № 165 від 13.04.2007 року «Про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 80,0 га, що знаходиться в селі Бобриця ТІЗ «Ярове»затверджено матеріали попереднього погодження та надано ГО ТІЗ «Ярове»дозвіл на складання  проекту  відведення земельної ділянки.  При цьому в задоволенні клопотання позивача було  необґрунтовано  відмовлено з підстав,    протиправність яких встановлена в ході розгляду спору.

  Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі»особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

   Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

  У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

  Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.

  За таких обставин,  суд дійшов висновку, що  прийняття рішень №129 від 21.12.2006 року та  № 165 від 13.04.2007 року  свідчить про упередженість  відповідача та сприяння ГО ТІЗ «Ярове»у вирішенні питання  щодо  користування землею, що  є порушенням  права  позивача на оренду землі на конкурсних засадах.  Зазначені рішення   прийняті незаконно  з порушенням принципів місцевого самоврядування та  порядку надання землі в користування, тому з метою відновлення порушеного права позивача  підлягають скасуванню.

          Оскільки,  відмова в розгляді клопотання позивача № 19/71 від  19.02.2007 року, викладена в листі  відповідача № 25 від 27.02.2007 року є необґрунтованою,  вимога про зобов'язання  відповідача  розглянути таке  клопотання про  надання землі в оренду правомірна  з огляду на ст. ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України та   ст.16 Закону України «Про оренду землі», тому підлягає задоволенню.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах  про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини,  суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень, позивачем обґрунтовано порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, судом встановлено  ознаки протиправності   спірних рішень та дій відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

         Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до ст. 94 КАС України підлягає на користь позивача з місцевого бюджету с. Бобриця,   Києво-Святошинського району, Київської області

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 71, 94, 156 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.        Позов задовольнити повністю.

2.       Визнати протиправним та скасувати рішення Бобрицької сільської ради № 312 від 13.01.2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту передачі земель загального користування, що знаходяться в селі Бобриця в оренду ГО ТІЗ «Ярове».

3.          Визнати протиправним та скасувати рішення Бобрицької сільської ради № 129 від 21.12.2006 року «Про розгляд листа ГО ТІЗ «Ярове».

4.          Визнати протиправним та скасувати рішення Бобрицької сільської ради № 165 від 13.04.2007 р. «Про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 80,0 га, що знаходиться в селі Бобриця ТІЗ «Ярове».

5.          Зобов'язати Бобрицьку сільську раду (Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вул. Шкільна, 17, код в ЄДРПОУ 23566916) розглянути клопотання Обслуговуючого кооперативу «Бобрицькі сади»№19/71 від 19.02.2007 року у відповідності до  встановленого законодавством порядку  надання земельних ділянок  в  оренду.

6.     Стягнути з місцевого бюджету  с. Бобриця,   Києво-Святошинського району, Київської області на користь Обслуговуючого кооперативу «Бобрицькі сади»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Садова, 36, код в ЄДРПОУ 34778893) 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Суддя                                                                                          Кошик А. Ю.

           Дата складання постанови в повному обсязі 14.06.2007 року

           Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.