Ухвала

від 17.06.2010 по справі 5/424-28/71а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "17" червня 2010 р.                               м. Київ                                        К-16916/07

  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

 Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі  Гончарук І.Ю.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газрпромислового управління «Львівгазвидобування»

на постанову господарського суду Львівської області від 29 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2007 року

у справі  №   5/424-28/71А(22а-749/07)

за позовом    Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Львівгазвидобування»(надалі –ДП «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Львівгазвидобування»)

до Державної податкової інспекції у м.Львові (надалі –ДПІ у м.Львові)

за участі  прокуратури м.Львова

про   визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

  У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом у якому поставлено питання про визнання неправомірними дій відповідача по розподілу коштів, сплачених позивачем до бюджету по узгодженим податковим зобов’язанням, в рахунок погашення податкового боргу і пені; зобов’язати відповідача відобразити у даних карток особових рахунків позивача сплату податкових зобов’язань зі збору за ГРР за І-ІІІ квартали 2006 року; скасувати повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001051531/0/21498 від 15.12.2006 року та №0001061531/0/21499 від 15.12.2006 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що чинним законодавством не передбачено право податкового органу змінювати цільове призначення коштів, у тому числі зі сплати податкових зобов’язань, перерахованих підприємством до державного бюджету. Крім того, відповідачем не правомірно було зроблено розподіл сплачених позивачем сум як погашення податкового боргу з урахуванням пені. Нарахування пені на суму узгоджених та своєчасно сплачених податкових зобов’язань є порушенням вимог податкового законодавства.

Постановою господарського суду Львівської області від 29 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного  суду від 30 липня 2007 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу або не визначає її окремо в платіжному документі, податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми, що спрямовується на погашення такого податкового боргу та суми, що спрямовується на погашення пені та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Крім того, відповідно до чинного законодавства, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного виникнення з різними податками –в рівних пропорціях.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДП «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Львівгазвидобування»звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Львівської області від 29 березня 2007 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2007 року та просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено перевірку ГПУ «Львівгазвидобування», щодо своєчасності розрахунків з бюджетом згідно податкового повідомлення-рішення №0000872320 від 22.03.2006 року, про що складено акт №78/15-3.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати збору за геологорозвідувальні роботи по терміну сплати 10.04.2006 року, які фактично сплачені 21.08.2006 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001051531/0/21498 від 15.12.2006 року, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у сумі 1253,53грн. за затримку на 133 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Крім того, податковим органом було проведено перевірку на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом позивача за І квартал 2006 року, про що складено акт №79/15-3 від 14.12.2006 року.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати збору за геологорозвідувальні роботи по терміну сплати 22.05.2006 року, які фактично сплачені 21.08.2006 року, 21.09.2006 року, 20.11.2006 року.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001061531/0/21499 від 15.12.2006 року, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у сумі 2356656,56грн. за затримку на 182 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Також, податковим органом було направлено позивачу повідомлення №113020004823934/16079 від 21.09.2006 року, яким позивача було повідомлено, що згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до питомої ваги пені у загальній сумі податкового боргу за станом на день сплати здійснено розподіл сплаченої 21.09.2006 року згідно з платіжним документом від 21.09.2006 року №42 суми податкового боргу за платежем (29117,45 грн. - сплачена сума податкового боргу, розподіл суми на погашення: податкового боргу (крім пені)- 28322,47грн., пені-794,98грн.). Сума податкового боргу, що залишилася несплаченою за станом на 21.09.2006 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем збір за геологорозвідувальні роботи: сума податкового боргу (крім пені)- 4688751,23грн., пеня 132687,68грн.

Крім того, податковим органом було направлено позивачу повідомлення №113020004882237/1952 від 31.01.2007 року, яким позивача було повідомлено, що згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до питомої ваги пені у загальній сумі податкового боргу за станом на день сплати здійснено розподіл сплаченої 31.01.2007 року згідно з платіжним документом від 31.01.2007 року №382 суми податкового боргу за платежем (1589400,00грн. - сплачена сума податкового боргу, розподіл суми на погашення: податкового боргу (крім пені)- 1531087,52грн., пені-58312,48грн.). Сума податкового боргу, що залишилася несплаченою за станом на 31.01.2007 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем збір за геологорозвідувальні роботи: сума податкового боргу (крім пені)- 3221114,15грн., пеня 161971,53 грн.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено порядок сплати зобов’язань платників податків, зокрема п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов’язань.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суди попередніх інстанцій цілком правильно звернули увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійсно, передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п.п.16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Однак, слід зазначити, що позивачем у додатках до касаційної скарги надано Договір про реструктуризацію №38 від 10.08.2006 року, укладений між ДПІ у м.Львові та ДП «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Львівгазвидобування»відповідно до рішення ДПІ у м.Львові від 10.08.2006 року №1/24-0/25560533/13513, з якого вбачається, що ДПІ у м.Львові надає позивачу реструктуризацію сплати податкового боргу на загальну суму 24188810,74 терміном на 10 років з 10.08.2006 року по 10.08.2016 року з відстрочкою погашення заборгованості на перші два роки дії даного договору згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Підпунктом 19.3.7 пункту 19.3 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до абзацу «в»п.п.9.1.2 ст. 9, п.п.10.2.1 п.10.2, п.10.3 ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», визначено наступні механізми погашення зафіксованого на розрахункову дату податкового боргу:

- списання заборгованості із сум пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих, але не сплачених відповідно до законодавства України на суми податкових зобов'язань, що входять до складу податкового боргу, зафіксованого на розрахункову дату;

- реструктуризація основного податкового боргу.

Отже, встановлений Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»порядок погашення податкового боргу (фіксація на розрахункову дату кожним з учасників, списання та реструктуризація) виключає застосування передбаченого п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правила погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов’язань.

За змістом частин 4, 5 статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

На думку колегії Вищого адміністративного суду України, докази, на які послалися суди в ухвалених ними рішеннях, є обов'язковими, але не вичерпними.

Судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи, не було досліджено Договір про реструктуризацію №38 від 10.08.2006 року, укладений між ДПІ у м.Львові та ДП «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Львівгазвидобування».

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Між тим, ст. 220 КАС України визначені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, де, зокрема, передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231,  Кодексу адміністративного судочинства України, -

  ухвалив:

  Касаційну скаргу   Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Львівгазвидобування»–задовольнити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 29 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2007 року –скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.