Рішення

від 29.03.2022 по справі 902/1318/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2022 р.Cправа № 902/1318/21

за позовом:Вінницької міської ради 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)

до:Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40)

про стягнення 336133,39 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників сторін:

позивача: Сторчак Т.В.

відповідача: Федотенко Т.Г., Пащенко Л.М.

В С Т А Н О В И В :

30.12.2021 р. Вінницька міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу про стягнення 336133,39 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1318/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 31.12.2022 р. відкрито провадження у справі № 902/1318/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.01.2022 р.

За наслідками розгляду справи 21.01.2022 р. суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на 24.02.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи 24.02.2022 р. суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 24.02.2022 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 24.03.2022 р.

На визначену дату судом 24.03.2022 р. в судове засідання з`явились представники позивача та представники відповідача.

За наслідками розгляду справи 24.03.2022 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 30.03.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, детально дослідивши докази надані сторонами встановив наступні обставини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем використовується земельна ділянка комунальної власності площею 0,1538 га, що розташована за адресою: вул. Пушкіна, 40, 42 у м. Вінниця, за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на неї (оренди, власності) та без сплати місцевого податку. Внаслідок неправомірних дій позивачем було нараховано збитки у розмірі несплаченої орендної плати в розмірі 640 179,43 грн, які станом на день розгляду справи в суді сплачено частково, а саме борг становить 322 097,64 грн, що і стало підставою позову. 10.02.2022р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позвних вимг в частині стягненян пені, а саме, просив стягнути крім суми боргу, суму пені в розмірі 13 337,64 грн.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву ( (вх. № канц. 01-34/505/22 від 18.01.2022 р.), в якому з поміж іншого зазначено, що останнім визнається сума боргу в розмірі 322 097,64 грн та заперечується про нараховану пеню, а саме вказує, що при розрахунку пені неправильно визначені дні прострочення. 24.03.2022р. на адресу суду надійшло клопотання від відповідача від 23.03.2022р. №03/23-1 про розстрочення на 1 рік зі сплатою щомісячно рівних сум, починаючи з наступного місяця після часу визначеної відстрочки оплати боргу, обгрунтовуючи тим, що відповідач є неприбутковою організацією та існує лише завдяки пасивним доходам від оренди приміщень та благодійних спонсорських внесків. Як зазначає відповідач орендарі в даний час тимчасово зїхали. На даний час відповідачем організовано притулок для людей та їхніх домашніх улюбленців, які тікають від війни, а також в даних приміщеннях проводиться щотижневі курси надання первинної медичної допомоги як для спеціалістів так і для цивільних осіб.

Із наявних документів в матеріалах справи судом встановлено наступне: відповідно до ст. ст. 12, 83, 189, 206 Земельного кодексу України, ст.19 Закону України «Про землеустрій», ст. ст. 12, 20 Закону України «Про охорону земель» ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підп. 1 п. «б» ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про департамент земельних ресурсів міської ради та Тимчасового порядку проведення обстежень земель Вінницької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 28.08.2020 №2378 (зі змінами), на підставі доручення від 23.04.2021 року за вх. №01-01-24440, проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна,40,42. За результатами перевірки складено акт №42 від 06.05.2021 року.

Судом встановлено, що за результатами перевірки встановлено, що відповідач використовує частково огороджену парканом земельну ділянку комунальної власності площею 0,1538 га, за відсутності зареєстрованого у встановленому порядку відповідного речового права на неї (оренди, власності), із земель житлової та громадської забудови, для обслуговування власного нерухомого майна та стоянки транспортних засобів.

У відповідності до пункту 8 Акту про визначення розміру збитків, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 492 від 27.02.2020 року, сума збитків становить: 682 092, 88 грн - 12 662,19 грн (сплата за землю за 2017 рік) 14 625,63 грн (сплата за землю за 2018 рік) - 14 625,63 грн (сплата за землю за 2019 рік) = 640 179, 43 грн.

Судом встановлено, що розмір збитків, заподіяних Вінницькій міській об`єднаній територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, нараховані у вигляді: недоотриманої орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1095 днів (період з 19.02.2017р. по 19.02.2020р.), для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), і становлять 682 092,88 грн, на підставі розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 19.02.2020 року.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №2853 від 23.12.2020 року вирішено надати Громадській організації «Вінницький туристсько - спортивний союз» розстрочення зі сплати збитків відповідно до Акту про визначення розміру збитків, затвердженому рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.02.2020 р. №492, шляхом їх сплати в термін до 01.12.2021 року, рівними частинами, не рідше ніж один раз у місяць від дати внесення першого платежу, який вноситься в 30-ти денний термін після прийняття даного рішення, шляхом укладення договору про розстрочення сплати збитків, за умови здійснення заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40,42 в термін до 01.03.2021 року.

В подальшому між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 14.02.2021 року, в особі заступника міського голови Матусяка Сергія Володимировича, який діє на підставі рішення Вінницької міської ради від 01.02.2013 року №1156, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2020 року №2853 та Громадською організацією «Вінницький туристсько-спортивний союз» (ЄДРПОУ13314881, місцезнаходження зареєстровано за адресою: 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пушкіна,40) в особі президента Громадської організації Пащенко Лариси Миколаївни, яка діє на підставі Статуту укладено договір про відшкодування збитків заподіяних Громадською організацією «Вінницький туристсько-спортивний союз» Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, тимчасовим використанням земельної ділянки площею 0,1538 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40,42, без оформлення речового права із розстроченням сплати таких збитків (надалі - договір).

Умовами договору погоджено, що підставою для відшкодування збитків є Акт про визначення розміру збитків від 19.02.2020 року Комісії по визначенню відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.02.2020 р. №492 (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору, загальний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню становить 640 179, 43 грн.

Відповідно до п.3.1 договору збитки сплачуються ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» на рахунок Вінницької міської ради шляхом їх сплати в термін до 01.12.2021 року рівними частинами не рідше ніж один раз у місяць від дати внесення першого платежу, який вноситься в 30-ти денний термін після прийняття рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2020 року №2853 про надання розстрочення зі сплати збитків, згідно з Графіком, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.3.2 ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» зобов`язується в повному обсязі відшкодувати збитки визначені пунктом 2.2. цього договору в термін до 01.12.2021 року.

Відповідно до п.4.2 Договору за несвоєчасне виконання умов Договору, ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» сплачується неустойка (пеня), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує з матеріалів справи станом на 01.12.2021 року ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» сплачено борг частково, внаслідок чого заборгованість по сплаті коштів станом на день розгляду справи в суді становить 322 097, 64 грн.

З метою досудового о врегулювання спору на адресу на адресу ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» направлено вимогу від 07.05.2021 року вих №37-00-010-31851 про необхідність погашення заборгованості за договором та претензію про погашення в добровільному порядку заборгованості по договору від 14.01.2021 року в розмірі 334 639,04 грн та пені в розмірі 7 902,36 грн, вих. №01-00-011-69539 від 20.10.2021 року.

ГО «Вінницький туристсько - спортивний союз» на адресу виконавчого комітету Вінницької міської ради було надано відповідь вих. №11/25-1 від 25.11.2021 року, вх. №37-23-30422 від 21.05.2021 року та клопотання № 11/30 від 30.11.2021 року (вх.№01-23-78434) щодо продовження терміну зі сплати збитків по договору від 14.01.2021 року строком на 3 місяці - до 01.03.2022 року.

При цьому, судом встановлено, що 30.04.2021 року вих.№04/30-1 (вх.№01-23-26301) ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» звернулась до Вінницької міської ради із клопотанням щодо розстрочення виплати залишку збитків у розмірі 503 783,23 грн, строком на 24 місяці (рівними частинами по 20 990,97 грн щомісячно). Для розгляду цього клопотання, на адресу ГО «Вінницький туристсько- спортивний союз» направлено запрошення прийняти участь у засіданні Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, яке відбулось 09.06.2021 року.

Судом встановлено, що під час засідання Комісії, яке відбулось за участю керівника ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» - Пащенко Л.М., вирішено відмовити їй у наданні розстрочення для сплати залишку збитків та наголошено на необхідності погашення заборгованості, яка утворилась у зв`язку із порушенням графіку сплати.

Про відмову у наданні розстрочення збитків та необхідність погашення заборгованості, яка утворилась зазначено в п.4 та 4.1. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 17.06.2021 року №1504.

Як слідує з матеріалів справи на момент подачі позову на адресу Вінницької міської ради надійшло повторне клопотання від ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» вих№11/30-1 від 30.11.2021 року (вх.№01-23-78434) щодо розстрочення сплати для сплати залишку збитків до 01.03.2021 року.

Водночас, із доказів наявних в матеріалах справи судом встановлено, що ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» зверталась до виконавчих органів Вінницької міської ради із клопотаннями від 18.02.2020 року вх.№01-23-9593, від 21.02.2020 року вх.№37-23-10626 та від 08.02.2021 року за вх.№37-23-7058 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки «для громадських потреб» чи «для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій».

У відповідях від 26.03.2020 року вих.№01-00-013-16162 та від 09.03.2021 року вих.№37-00-010-13342, ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що земельні ділянки під розміщення будівлі туристичного комплексу та ресторану (нерухомість, яка перебуває у власності громадської організації) слід кваліфікувати до наступного цільового призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Відтак, для винесення порушеного питання на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради та сесії Вінницької міської ради необхідно звернутись із відповідним клопотанням та графічними матеріалами щодо відведення комунальної ділянки для використання за вказаним вище цільовим призначенням.

Несплата коштів визначених позивачем стало підставою звернення з позовом.

З огляду на встановлене суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач використовує частково огороджену парканом земельну ділянку комунальної власності площею 0,1538 га, за відсутності зареєстрованого у встановленому порядку відповідного речового права на неї (оренди, власності), із земель житлової та громадської забудови, для обслуговування власного нерухомого майна та стоянки транспортних засобів, що підтверджено актом № 42 від 06.05.2021 р.

У відповідності до пункту 8 Акту про визначення розміру збитків, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 492 від 27.02.2020 року, сума збитків становить 640 179, 43 грн.

Як встановлено судом між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 14.02.2021 року, в особі заступника міського голови Матусяка Сергія Володимировича, який діє на підставі рішення Вінницької міської ради від 01.02.2013 року №1156, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2020 року №2853 та Громадською організацією «Вінницький туристсько-спортивний союз» (ЄДРПОУ13314881, місцезнаходження зареєстровано за адресою: 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пушкіна,40) в особі президента Громадської організації Пащенко Лариси Миколаївни, яка діє на підставі Статуту укладено договір про відшкодування збитків заподіяних Громадською організацією «Вінницький туристсько-спортивний союз» Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, тимчасовим використанням земельної ділянки площею 0,1538 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40,42, без оформлення речового права із розстроченням сплати таких збитків (надалі - Договір).

Відповідно до п.2.2. договору, загальний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню становить 640 179 грн 43 коп.

Відповідно до п.3.1 договору збитки сплачуються ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» на рахунок Вінницької міської ради шляхом їх сплати в термін до 01.101.12 року (згідно із погодженим графіком) рівними частинами не рідше ніж один раз у місяць від дати внесення першого платежу, який вноситься в 30-ти денний термін після прийняття рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від

Судом встановлено, що станом на 01.12.2021 року заборгованість по сплаті коштів складає 322 097, 64 грн, яка станом на день розгляду справ в суді залишена не сплаченою та яка визнається відповідачем в повному обсязі про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Тлумачення терміну «неодержаний доход» в місцевому Порядку №184 доповнено (розширено), також «орендною платою, яку б міг отримати власник земельної ділянки при належному та своєчасному оформленні договору оренди земельної ділянки особою, яка її використовує».

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею157 ЗК України та Порядком.

Частиною 1 ст.222 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до частин 1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України визначають, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1, ч. 4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін

Згідно ч. 1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу У країни порушенням зобов' язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, Що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. З ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зіст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з положеннями п. 4.2. договору за несвоєчасне виконання умов Договору, ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» сплачується неустойка( пеня), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Так, у відповідності до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 19 Конституції України та п.З ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути визнання права, зміна правовідношення тощо.

Відповідно до ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та виступають від її імені та в її інтересах.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч. ч. 1 і 2 ст.187 ГК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість щодо стягнення 322 097,64 заборгованості та 13 778,64 грн пені за період з 14.04.2021 р. по 01.12.2021 р.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі поданих сторонами доказів суд дійшов висновку про доведеність вимог Вінницької міської ради.

Дослідивши у судовому засіданні клопотання відповідача від 24.03.2022р. про розстрочення на 1 рік борг зі сплатою щомісячно рівних сум, починаючи з наступного місяця після часу визначеної відстрочки оплати боргу, судом встановлено, що заявником мотивовано подане клопотання неможливістю останнього виконати рішення суду, враховуючи те, що наразі відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а сума, яку необхідно сплатити є досить великою і фактично відсутня на рахунках відповідача.

При цьому, виконання рішення призведе до зупинки господарської діяльності, неплатоспроможності підприємства.

Крім того, у клопотання від 23.03.2022 року №03/23-1 представник відповідача посилався на введення в Україні воєнного стану, як додаткову підставу розстрочення виконання рішення на один рік.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно п. 1, 3 ч. ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тиким чином, розстрочення виконання судового рішення на один рік створить істотний дисбаланс у відносинах сторін, не відповідатиме істотному ступеню вини відповідача у виникненні спірних правовідносин.

Таким чином, суд вважає завищеним запропонований відповідачем термін розстрочення виконання судового рішення на максимально допустимий строк, визначений ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме, введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

Дані обставини, на переконання суду доводять обгрунтованість вимог відповідача щодо існування виключних обставин, котрі впливають на своєчасне виконання судового рішення.

Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Приймаючи до уваги характер спору, ступінь вини відповідача у виникненні заборгованості, враховуючи дійсне існування виняткових надзвичайних обставин в Україні внаслідок введення воєнного стану, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача (з урахуванням розміру задоволених позовних вимог) та розстрочити виконання судового рішення строком на чотири місяці.

Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати на відшкодування сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40, код ЄДРПОУ 13314881) на користь Вінницької міської ради 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617) 322 097,64 грн заборгованості, 13 778,64 грн пені, 5 038,15 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами наступним чином:

суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.04.2022

суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.05.2022

суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.06.2022

суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.07.2022

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 квітня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)

3 - відповідачу (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40)