Ухвала

від 10.04.2022 по справі 914/853/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.04.2022 Справа № 914/853/19

Господарський суд Львівської області у складі судді М. М. Синчука, за участю секретаря судового засідання Кравчук І.В., розглянувши матеріали скарги: Фізичної особи - підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича на дії державного виконавця (вх. № 592/22 від 16.02.2022 року)

у справі № 914/853/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Масленнікова Олександра Сергійовича , м. Харків,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича , м. Львів,

про: стягнення 289351,56 грн.

Представники учасників справи:

Заявник (стягувач): Гай О.О. - представник;

Боржник: не з`явився;

Орган ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Фізичної особи - підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича на дії державного виконавця (вх. № 592/22 від 16.02.2022 року), в якій заявник просить суд: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. щодо винесення повідомлення від 03.02.2022р. про повернення виконавчого документа №914/853/19 від 05.04.2021р. стягувану без прийняття до виконання; скасувати повідомлення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. від 03.02.2022р. про повернення виконавчого документа №914/853/19 від 05.04.2021р. стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіну Я.М. (або іншу посадову особу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) усунути порушення (поновити порушене право заявника - фізичної особи-підприємця Мар`ясова O.A. ) у спосіб прийняття до виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/853/19 від 05.04.2021р. та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2022 прийнято скаргу Фізичної особи - підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича на дії державного виконавця до розгляду; розгляд скарги призначено на 14.03.2022.

Ухвалою суду від 14.03.2022 розгляд скарги відкладено на 11.04.2022.

У судове засідання 11.04.2022 представник заявника з`явився, надав пояснення, доводи наведені у скарзі на дії ДВС підтримує в повному обсязі.

У судове засідання 11.04.2022 представники боржника та органу ДВС не з`явились.

Позиція заявника.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. наказ господарського суду Львівської області від 05.04.2021р. у справі №914/853/19 повернуто стягувачу без виконання, з причини відсутності у виконавчому документі дати народження боржника, що не надає державному виконавцю технічної можливості винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Однак, заявник вказує, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" вимога про зазначення у виконавчому документі дати народження боржника стосується лише фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців. які є суб`єктами господарювання.

У господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь як суб`єкти господарської діяльності, а не як фізичні особи лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В наказі Господарського суду Львівської області від 05.04.2021р. боржником вказано фізичну особу-підприємця Масленнікова Олександра Сергійовича , тому вимоги п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зазначення дати народження боржника - фізичної особи не застосовуються до даного виконавчого документа, а тому, як вказує заявник, відсутність у наказі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.

Заперечення органу ДВС.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечень та будь яких пояснень щодо скарги не подав.

Обставини, встановлені судом.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2020 у справі №914/853/19 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 стягнуто з фізичної особи - підприємця Масленнікова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи- підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_2 ) 21 366,42 гри. витрат на професійну правничу допомогу.

П`ятого квітня 2021 на виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2020 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 Господарський суд Львівської області видав у справі №914/853/19 наказ.

Третього лютого 2022 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіною Я.М. винесено повідомлення №15235 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, як зазначив державний виконавець, з причин відсутності у виконавчому документі дати народження боржника, що не надає державному виконавцю технічної можливості винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Позиція суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава, забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1,2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічне положення закріплено і в ст.326 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 ГПК України).

Процедура примусового виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження здійснюється на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За змістом ч.1,2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки та ін.

Статтею 26 Закону Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Зазначені норми законодавства свідчать, що державний виконавець зобов`язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі проведення виконавчих дій.

Разом з тим, державний виконавець при проведенні виконавчих дій щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2020р. та постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021р. діяв не у межах та не у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до фактичного невиконання рішення суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця Масленнікова Олександра Сергійовича . на користь Фізичної особи-підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича належних коштів.

Стягувачем у виконавчому провадженні згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Виходячи з зазначеної норм законодавства, Фізична особа-підприємць Мар`ясов Олексій Анатолійовича по вказаному виконавчому документу є стягувачем, а відтак, стороною виконавчого провадження.

Право сторони виконавчого провадження на оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення визначено ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи. іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Згідо до положень пункту 6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Водночас, вимоги до виконавчого документу передбачені ч. 1 статті 4 Закону, серед яких, зокрема (п. 3): повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Виходячи з наведених положень Закону, дата народження має бути зазначена у виконавчому документі лише в тих справах, де боржником виступає фізична особа.

Тому відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народженця боржника - Фізичної особи-підприємця не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Боржником за наказом про примусове виконання рішення від 05.04.2021 року №914/853/19 є Масленніков Олександр Сергійович , який має статус фізичної особи-підприємця, тобто у наказі про примусове виконання рішення суду від 05.04.2021 року у справі № 914/853/19 зазначені всі ідентифікуючі дані, визначені Законом.

Наявність у Масленнікова Олександра Сергійовича статусу фізичної особи-підприємця свідчить про здійснення ним підприємницької діяльності як окремим суб`єктом господарювання, відомості про якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За таких обставин вимоги державного виконавця щодо зазначення даних, що ідентифікують боржника у виконавчому документі є безпідставними, а виданий, у справі, наказ про примусове виконання рішення суду містить необхідну інформацію про боржника, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд вважає, що дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Дмухіної Яни Миколаївної щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа №914/853/19 стягувачу без прийняття до виконання з підстав, що вказані у повідомленні, не можуть вважатися правомірними та такими, що відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги і доводи скаржника в частині визнання неправомірними дій та скасування повідомлення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дмухіної Яни Миколаївної №15235 від 03.02.2022 про повернення виконавчого документа №914/853/19 стягувачу без прийняття до виконання.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дмухіної Яни Миколаївної відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 05.04.2021, суд зазначає, що задоволення вказаної вимоги буде свідчити про перебирання на себе функції органу державної виконавчої служби, яка не покладена на суд законом.

Так, як було роз`яснено у пункті 9.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Оскільки обов`язок державного виконавця з виконання рішення суду встановлений безпосередньо нормами Закону України «Про виконавче провадження», то у суду відсутні підстави для зобов`язання державного виконавця вчиняти відповідні дії, а скарга в цій частині вимог не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу Фізичної особи - підприємця Мар`ясова Олексія Анатолійовича на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. - задовольнити частково.

2.Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

3.Скасувати повідомлення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. від 03.02.2022р. № 15235 про повернення виконавчого документа №914/853/19 від 05.04.2021р.

4. В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний теккст ухвали виготовлено 13.04.2022.

Суддя Синчук М.М.