Рішення

від 10.04.2022 по справі 914/3223/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2022 Справа № 914/3223/21

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІАН», м. Тернопільдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Компанія Плюс», с. Розворяни, Львівська обл.про:стягнення заборгованостіСуддя Р.В.Крупник Секретар О.О. ШевчукПредставники сторін:від позивача:О.О. Заремба адвокат;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «МАРІАН» до ТОВ «Наша Компанія Плюс» про стягнення 209060,06 грн. боргу, 41812,01 грн. штрафу, 13112,82 грн. пені, 2464,00 грн. 3% річних та 2653,53 грн. втрат від інфляції за договором поставки запасних частин №99/26 від 11.05.2021.

Ухвалою від 01.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.11.2021.

Ухвалою від 01.11.2021 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 22.11.2021 суд продовжив відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву та оголосив перерву до 06.12.2021.

Ухвалою від 06.12.2021 підготовче засідання відкладено на 20.12.2021.

20.12.2021 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, продовжив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 30.12.2021, та оголосив перерву в судовому засіданні до 21.01.2022.

Ухвалою від 21.01.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 14.02.2022.

14.02.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності судді Р.В. Крупника (ЛН №3114514-2007121865-1).

Ухвалою від 16.02.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 04.03.2022.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку із цим, ухвалою від 04.03.2022 розгляд справи по суті відкладено на 11.04.2022.

У судове засідання призначене на 11.04.2022 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання призначене на 11.04.2022 не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

Представником відповідача подано клопотання, у якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Представник вказує, що внаслідок введення на усій території України воєнного стану відповідач втратив зв`язок із попереднім представником у даній справі, який приймав учать у її розгляді і знайомий із матеріалами справи, та був змушений укладати нову угоду із новим представником Кошалковським Климом Володимировичем. У зв`язку із необізнаністю із матеріалами справи, представник просить суд надати йому можливість ознайомитись із такими матеріалами, а також відкласти розгляд справи на іншу дату.

У клопотанні також вказано, що про дату розгляду справи відповідач дізнався лише 08.04.2022 з веб-порталу «Судова влада України», а тому у нього відсутня процесуальна можливість подати заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Самої ухвали про призначення розгляду справи на 11.04.2022 відповідач не отримував. Можливість представника прибути у судове засідання відсутня, у зв`язку із веденням на території України воєнних дій.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 21.01.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 14.02.2022.

Разом з цим, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Р.В. Крупником розгляд справи по суті 14.02.2022 не відбувся, а тому ухвалою від 16.02.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 04.03.2022.

В подальшому, у зв`язку із початком воєнних дій російської федерації на території України та введенням воєнного стану, суд з метою гарантування сторонам можливості реалізувати права, надані їм ГПК України, відклав розгляд справи по суті на 11.04.2022

Таким чином, оскільки через непередбачувані обставини, а саме тимчасова непрацездатність судді, початок війни та введення воєнного стану, суд уже продовжував розгляд справи по суті понад строки визначені ч. 2 ст. 195 ГПК України, однак з дотриманням принципу розумності процесуальних строків, закріпленого п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, то задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи призведе до невиправданого затягування судового процесу, суперечитиме завданню господарського судочинства, порушуватиме уже зазначений вище принцип розумності процесуальних строків, а також принципи змагальності, пропорційності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, суд зазначає, що представником відповідача під час підготовчого провадження неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав та суд неодноразово відкладав підготовчі засідання для того, що б сторонам було надано достатньо часу висловити свою позицію по справі та реалізувати права надані їм чинним процесуальним законодавством.

Доводи представника відповідача про те, що забезпечення його участі у розгляді судом даної справи є вкрай важливим для відповідача з огляду на невизнання позовних вимог, судом відхиляються, оскільки відповідач в процесі розгляду справи уже висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог шляхом подання відзиву на позовну заяву. При цьому, правом на подання заперечень на відповідь на відзив у встановлені строки відповідач не скористався.

Посилання представника відповідача на п. 1. ч. 2 ст. 202 ГПК України як на підставу для відкладення розгляду справи, а також на те, що ухвали про призначення розгляду справи на 11.04.2022 відповідач не отримував, суд визнає безпідставними, оскільки зі змісту клопотання про відкладення розгляду справи вбачається, що про розгляд справи по суті 11.04.2022 відповідач дізнався 08.04.2022 з веб-порталу «Судова влада України», а докази направлення ухвали від 04.03.2022 у матеріалах справи наявні.

Інші підстави для відкладення розгляду справи визначені ч. 2 ст. 202 ГПК України також відсутні.

Зважаючи на викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 11.05.2021 між ТОВ «МАРІАН» (постачальник) та ТОВ «Наша Компанія Плюс» (покупець) укладено Договір поставки запасних частин №99/26 на підставі п.1.1 котрого постачальник зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити, прийняти та оплатити запасні частини (товар). В договорі передбачений обов`язок покупця сплатити вартість поставленого товару протягом 14-ти банківських днів з моменту оформлення видаткових накладних. Позивач на виконання умов Договору, свої зобов`язання протягом травня-червня 2021 виконав в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами наданих послуг та видатковими накладними. З долучених до позовної заяви доказів вбачається факт надання послуг позивачем на загальну суму 316154,08 грн. Наявна заборгованість була погашена частково в сумі 107094,02 грн., що відображено в акті звірки взаєморозрахунків, який підписали обидві сторони.

Враховуючи те, що відповідачем не в повній мірі були оплачені товари та послуги, які позивач надав, останній просить суд стягнути решту суму заборгованості, а також штрафні санкції, збитки внаслідок інфляції та три відсотки річних (всього на загальну суму 269102,42 грн.) в судовому порядку.

У відповіді на відзив позивач також вказав, що згідно виписки по рахунку 11.05.2021 відповідач оплатив позивачу грошові кошти в сумі 25279,99 грн. та 40000,00 грн. (відображені в акті звірки), зазначивши в призначенні платежу інформацію про здійснення оплати за ремонт решет згідно рах. №499 та № 500 від 27.04.2021.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних мотивів. Відповідач вказує, що позивач подав до суду акти надання послуг, згідно із якими останній надавав послуги з ремонту на загальну суму 86319,99 грн. з ПДВ, хоча Договором поставки запасних частин №99/26 не передбачено надання послуг з ремонту. Жодних додаткових угод, якими б передбачалося надання послуг з ремонту сторонами не укладалося, а тому відповідач не зобов`язаний оплачувати вартість послуг, що не передбачені Договором поставки.

Відповідач із посиланням на п. 7.3. Договору поставки також зазначив, що до позовної заяви позивачем не долучено товарно-транспортних накладних та рахунків фактури, а наданий Акт звірки взаєморозрахунків не є зведеним обліковим, а лише технічним документом, за яким бухгалтерії підприємству звіряють бухгалтерський облік операцій, а тому він не є доказом факту здійснення господарської операції.

Жодних доказів, які б підтверджували факт виконання позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачу в електронному вигляді за допомогою системи «М.Е.Dос ІS» належним чином зареєстрованих податкових накладних та документів передбачених п. 7.8. Договору, до позову не долучено.

Оскільки позивач не виконав своїх зобов`язань, передбачених п. 5.7, 5.8. та 7.8. Договору поставки, відповідач вважає, що має повне право затримати оплату товару або оплатити товар частково, що ним і було здійснено. Позивач не довів поставку товару в повному обсязі на суму зазначену в позові.

У відзиві на позовну заяву відповідач також стверджує, що позивачем не доведено поставку товару в обсязі та на суму визначену у позові.

Відповідач визнає факт сплати коштів у розмірі 107094,02 грн. за Договором поставки.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

11.05.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки запасних частин №99/26 (надалі Договір поставки), згідно із яким постачальник зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити, прийняти та оплатити запасні частини (п. 1.1. Договору поставки).

Відповідно до п. 1.2.1. Договору поставки поставка партії товару вартістю до 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ, здійснюється на підставі письмових замовлень покупця та виставлених постачальником рахунків-фактур, в яких вказується асортимент, номенклатура, кількість, ціна, термін оплати та умови поставки. Замовлення можуть подаватися покупцем шляхом надсилання електронною поштою на адресу постачальника зазначену у розділі 14.9. договору.

Ціна на товар встановлюється відповідно з виставленим рахунком-фактурою постачальника, що є додатком до даного договору та зазначається у замовленнях або у специфікаціях згідно п. 1.2. договору (п. 5.1.Договору поставки).

Загальна вартість договору становить суму вартості замовленого і поставленого товару за даним договором, згідно укладених сторонами специфікацій та/або рахунків-фактур та/або підписаних сторонами видаткових накладних на товар в період дії цього договору (п.5.3. Договору поставки).

Оплата товару, поставка якого здійснюється відповідно до п. 1.2.1. відбувається згідно умов рахунку фактури, термін оплати 14 календарних днів з моменту оформлення видаткових накладних (п. 5.5. Договору поставки).

Згідно із п. 5.7. Договору поставки оплата товару здійснюється покупцем після належного виконання постачальником п. 5.8. договору та надання постачальником покупцю документів, зазначених у п. 7.3. цього договору, якщо інший порядок не передбачено в додатках до договору. У разі ненадання цих документів або неналежного/неповного їх надання, покупець має право затримати оплату товару або оплатити товар частково.

Постачальник зобов`язаний своєчасно надати покупцю в електронному вигляді за допомогою системи «М.Е.Dос ІS» податкову (і) накладну (і), належним чином зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до чинних норм податкового законодавства (п. 5.8. Договору поставки).

Пунктом 5.9. Договору поставки передбачено, що у випадку, якщо постачальник не зареєструє у встановленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого у покупця не виникло право на податковий кредит по такій податковій накладній, сума оплати автоматично зменшується на 20%. Таке зменшення суми оплати є заздалегідь погодженим сторонами і не потребує додаткового письмового погодження. Таке зменшення суми здійснюється в частині вартостітовару, на який не видана або не зареєстрована податкова накладна. При виясненні та розблокуванні податкових накладних зареєстрованих постачальником покупець проводить оплату 20% від суми податкової накладної, яка була заблокована в термін 3-х робочих днів з дня розблокування податкової накладної.

У п. 7.3. Договору поставки сторони погодили, що разом з товаром постачальник зобов`язується надати покупцю:

- товарно-транспортну накладну при умові поставки продукції автомобільним транспортом постачальника;

- видаткову накладну, оформлену відповідно до чинного законодавства України;

- рахунок-фактуру у разі поставки товару на умовах відстрочення платежу.

Дата поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної (п. 7.8. Договору поставки).

У випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених договором, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення (п. 10.1. Договору поставки).

У випадку неоплати товару покупцем в термін більше 30-ти календарних днів, зазначений в рахунках фактурах, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 10.6. Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки позивачем надано відповідачу товар на загальну суму 201740,10 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №958 від 11.05.2021, №975 від 13.05.2021, №989 від 15.05.2021, №1025 від 18.05.2021, №1026 від 18.05.2021, №1027 від 18.05.2021, №1060 від 21.05.2021, №1171 від 29.05.2021.

Позивачем нараховано податкові зобов`язання на вказану вище суму грошових коштів, про що свідчать зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні №26 від 11.05.2021, №181 від 29.05.2021, №37 від 13.05.2021, №74 від 18.05.2021, №73 від 18.05.2021, №75 від 18.05.2021, №99 від 21.05.2021, №47 від 15.05.2021.

Судом встановлено, що позивачем також надано відповідачу послуги з ремонту решета на загальну суму 87319,99 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуг №954, №955, №956, №957 від 11.05.2021, №1280 від 09.06.2021.

Згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних №22, №23 №24, №25 від 11.05.2021, №60 від 09.06.2021, позивачем нараховано податкові зобов`язання з ремонту решет на загальну суму 87319,99 грн.

У матеріалах справи наявні також податкові накладні №34 від 12.05.2021 та №29 від 11.05.2021, за якими позивач нараховував податкові зобов`язання з постачання відповідачу товарів на суму 1814,00 грн., та надання послуг з ремонту решет на суму 25279,99 грн. відповідно.

Заключною випискою за період з 11.05.2021 по 11.05.2021 підтверджується, що відповідач перерахував позивачу 25279,99 грн. та 40000,00 грн. в рахунок оплати за ремонт решет згідно рахунку №499 від 27.04.2021 та №500 від 27.04.2021 відповідно.

Зі змісту Акта звірки взаєморозрахунків станом на період: 01.01.2021 26.10.2021, підписаного двома сторонами, вбачається, що відповідач частково виконав свій обов`язок щодо оплати вартості наданих послуг за Договором поставки та Актами наданнях послуг, у cумі 107094,02 грн., у зв`язку із чим загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 209060,06 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за Договором поставки та Актами наданнях послуг позивач звернувся до суду із цим позовом.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України)зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір поставки запасних частин №99/26 від 11.05.2021.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору поставки позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений видатковими накладними товар на загальну суму 201740,10 грн. з ПДВ.

Крім цього, суд зазначає, що у даній справі позивач на підтвердження виникнення між сторонами господарських зобов`язань з надання послуг з ремонту решет, подав до суду Акти надання послуг №954, №955, №956, №957 від 11.05.2021, №1280 від 09.06.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вказані акти містять реквізити сторін, інформацію про дату їх складення, зміст та обсяг господарської операції з надання послуг, вартість наданої послуги, а також підписи і печатки осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, що дає підстави для висновку про їх належність до первинних облікових документів, вимоги до яких встановлені ч. 2 ст. 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 вказаного вище Закону).

Враховуючи підписання та засвідчення печаткою відповідачем Актів надання послуг, які є первинними обліковими документами у розумінні вказаних вище положень Закону та Положення, і зважаючи на те, що такі акти фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин сторін, то між сторонами у даній справі виникли договірні відносини з надання послуг по ремонту решет, а подані позивачем Акти надання послуг є підставою для виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Зважаючи на це, вимога позивача про стягнення заборгованості за Актами надання послуг ґрунтується на невиконанні відповідачем своїх зобов`язань саме за вказаними актами, а не за Договором поставки, а тому доводи відповідача про те, що у даній справі він не зобов`язаний оплачувати вартість послуг, що не передбачені Договором поставки, є безпідставними.

Судом встановлено, що згідно Актів надання послуг №954, №955, №956, №957 від 11.05.2021, №1280 від 09.06.2021 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з ремонту решет на загальну суму 87319,99 грн. з ПДВ.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що позивачем не доведено поставку товару в обсязі та на суму визначену у позові.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що у Акті звірки взаєморозрахунків станом на період: 01.01.2021 26.10.2021 зафіксовано постачання позивачем товарів та надання послуг з ремонту решет на суму 316154,08 грн.

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами надання послуг підтверджується постачання позивачем товарів за Договором та надання послуг з ремонту решет за Актами надання послуг на загальну суму 289060,09 грн.

В свою чергу, здійснення господарських операцій на суму 27093,99 грн. (316154,08 289060,09), яка складається із вартості постачання товару у сумі 1814,00 грн., та послуги з ремонту решет на суму 25279,99 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними№34 від 12.05.2021 та №29 від 11.05.2021, які згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.06.2021 по справі №910/23097/17, можуть бути належним доказом правочину.

При цьому, суд зауважує, що випискою за період з 11.05.2021 по 11.05.2021, Актом звірки взаєморозрахунків станом на період: 01.01.2021 26.10.2021, а також іншими наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт оплати відповідачем вказаної суми грошових коштів.

Позивачем не пред`явлено позовних вимог про стягнення заборгованості за відповідними господарськими операціями, що свідчить про відсутність у даній справі спору щодо 27093,99 грн. вартості поставки товару та наданих послуг з ремонту решет.

Таким чином, доводи відповідача у цій частині є безпідставними, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт надання позивачем послуг з ремонту решет та постачання товарів відповідачу на загальну суму 316154,08 грн.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 5.5. Договору поставки оплата товару, поставка якого здійснюється відповідно до п. 1.2.1. відбувається, згідно умов рахунку фактури, термін оплати 14 календарних днів з моменту оформлення видаткових накладних.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставлених товарів за Договором, у строк встановлений п. 5.5. належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 176460,07 грн.

Доказів повної чи часткової сплати вказаної суми відповідачем до суду подано не було.

Що стосується тверджень відповідача про те, що він має право затримати оплату товару або оплатити товар частково, оскільки позивач не дотримався свого обов`язку щодо надання в електронному вигляді за допомогою системи «М.Е.DосІS» належним чином зареєстрованих податкових накладних, передбаченого п. 5.8. Договору поставки, та не надав документів визначених у п. 7.3. Договору поставки, то суд відхиляє їх як безпідставні, оскільки підписавши Акт звірки взаєморозрахунків станом на період: 01.01.2021 26.10.2021 відповідач визнав як настання строку виконання зобов`язання за Договором, так і отримання документів передбачених умовами цього Договору.

Що стосується заборгованості за Актами надання послуг, то суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У Актах надання послуг строк оплати вартості наданих послуг з ремонту решет не встановлено, а відтак заборгованість за ними виникає після спливу визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України строку. Такий строк починає обраховуватись з дня наступного за днем підписання сторонами Акта звірки взаєморозрахунків станом на період: 01.01.2021 26.10.2021, який у даній справі виступає днем пред`явлення вимоги.

Судом встановлено, що свого обов`язку щодо оплати вартості наданих послуг з ремонту решет, у строк встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 32599,99 грн. за Актом №1280 від 09.06.2021.

Оскільки у Акті звірки взаєморозрахунків відповідач визнає свою заборгованість перед позивачем, а первинними документами підтверджується наявність у нього заборгованості з поставки товару та надання послуг з ремонту решет у загальному розмірі 209060,06 грн. (176460,07 грн. + 32599,99 грн.), вказана сума заборгованості на момент розгляду справи частково/повністю відповідачем не оплачена, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача у цій частині.

Звернувшись до суду із позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості, також просить суд стягнути із відповідача 41812,01 грн. штрафу, 13112,82 грн. пені, 2464,00 грн. 3 % річних, 2653,53 грн. інфляційних втрат.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п. 10.1., 10.6. Договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених договором, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення.

У випадку неоплати товару покупцем в термін більше 30-ти календарних днів, зазначений в рахунках фактурах, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню у розмірі 35292,01 грн. (176460,07 х 0,2), з огляду на те, що штраф повинен розраховуватись виходячи із розміру заборгованості лише за Договором поставки, адже у Актах надання послуг сторони не погодили застосування такої санкції.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені також підлягають частковому задоволенню у розмірі 2295,39 грн., 2111,82 грн. та 11240,32 грн. відповідно.

При здійсненні обрахунків 3% річних та пені за видатковими накладними №989 від 15.05.2021, №975 від 13.05.2021, №1025 від 18.05.2021, №1026 від 18.05.2021, №1027 від 18.05.2021, №1060 від 21.05.2021, №1171 від 29.05.2021 позивачем невірно визначено день виникнення заборгованості, який встановлюється шляхом обрахування чотирнадцяти днів з дня наступного за днем підписання відповідної видаткової накладної та який припадає на п`ятнадцятий день спливу строку обумовленого п. 5.5. Договору поставки. При цьому, останній день оплати за видатковими накладними №989 від 15.05.2021та №1171 від 29.05.2021 припадав на вихідні, а тому у відповідності до положень ч. 5 ст. 254 ЦК України вони переносяться на перший робочий день за відповідним вихідним днем.

Що стосується нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені на суму 32599,99 грн. згідно Акту надання послуг №1280 від 09.06.2021, то у задоволенні таких суд відмовляє, оскільки заборгованість за таким актом, з огляду на відсутність у ньому чітко визначеного строку виконання зобов`язання, виникає після спливу визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України строку, який обраховується з дня підписання Акта звірки взаєморозрахунків станом на період: 01.01.2021 26.10.2021. Підписавши Акт звірки взаєморозрахунків, відповідач фактично визнав свій обов`язок щодо сплати позивачу вартості наданих послуг з ремонту решета за Актом надання послуг №1280 від 09.06.2021 та зобов`язався виконати його у визначений законом строк.

Оскільки позивач здійснює нарахування інфляційних втрат, 3% річних до дати підписання Акту звірки взаєморозрахунків, тобто до дня реального виникнення у відповідача заборгованості за Актом надання послуг №1280 від 09.06.2021, то відповідні позовні вимоги є безпідставним та задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування пені за Актом надання послуг №1280 від 09.06.2021, то воно також є безпідставним, оскільки в силу вимог ст.ст. 627, 539, 551 ЦК України застосування такої штрафної санкції здійснюється у разі, якщо вона передбачена умовами договору.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3900,10 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Компанія Плюс» (80724, Львівська обл., Золочівський р-н., с. Розворяни, вул. Івана Франка, буд. 36; код ЄДРПОУ 40739680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІАН» (46006, м. Тернопіль, вул. Гайова, буд. 54; код ЄДРПОУ 34419320) 209060,06 грн. основної заборгованості, 35292,01 грн. штрафу, 2111,82 грн. 3% річних, 2295,39 грн. інфляційних втрат, 11240,32 грн. пені та 3900,10 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2022.

Суддя Крупник Р.В.