УХВАЛА
04 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 906/1544/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Авто Інтернешнл" та додані до неї матеріали
на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022
та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.10.2021
у справі №906/1544/20
за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Авто Інтернешнл"
про стягнення 116 493,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.10.2021 у справі №906/1544/20.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.10.21 у справі №906/1544/20 позов Державної екологічної інспекції Поліського округу задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Житомир Авто Інтернешенл" на користь держави 116 493 грн збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування за відсутності спеціального дозволу.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 06.10.21 у справі №906/1544/20 залишено без змін.
Перевіривши касаційну скаргу ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення у сумі 116 493,00 грн, а оскільки зазначена сума є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України справа № 906/1544/20 є малозначною.
Відповідно частин 1 та 2 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до вимог підпунктів "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Разом з тим, визначені підпунктами "а"-"г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України випадки для відкриття касаційного провадження є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип «правової визначеності».
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність та не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути рішення, ухвалені судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконним.
Касаційна скарга ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, а суд з власної ініціативи таких підстав не вбачає.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а»-«г» п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Відтак, з урахуванням наведеного та відсутністю аргументів та доводів скаржника на підтвердження наявності підстав, що підпадають під дію підпунктів "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.10.2021 у справі №906/1544/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.10.2021 у справі №906/1544/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.
Судді- Жуков С.В.
Огороднік К.М.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 103937817 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткаченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні