Рішення

від 05.04.2022 по справі 510/2283/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2283/21

Провадження № 2/510/604/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.04.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання, які призначалися на 10.03.2022р., 06.04.2022 р., будучи належним чином сповіщений, не явився, про причину неявки суд не сповістив, був попереджений, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у його відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзиву на позов не надав.

Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу без її участі.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Позивачка проти заочного розгляду справи не заперечувала.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження позивачки; копія довідки виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 19.10.2021р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день її смерті; копія заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020р. про прийняття спадщини; копія заяви ОСОБА_2 від 13.02.2020р. про відмову від спадщини на користь позивачки (доньки); копія державного акту серії ЯБ №908081 від 03.05.2006р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 2,64 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на Ѕ частину земельної ділянки із кадастровим номером 5124180500:01:001:0281 - власник - ОСОБА_4 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.11.2021р. ; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 02.03.2022р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (дата заведення спадкової справи - 13.02.2020р.).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка та відповідач ОСОБА_3 у справі являються дітьми ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_2 - був її чоловіком. За життя ОСОБА_4 належало майно:

на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09.12.2014р. - Ѕ частина земельної ділянки площею 2,64 га, розташованої на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯБ №908081 від 03.05.2006р. на право власності на земельну ділянку, оформленого на ім`я ОСОБА_8 .

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядилася належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить її заява від 13.02.2020р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Відповідач ОСОБА_2 (чоловік померлої) також звернувся до нотаріуса із заявою, якою відмовився від своєї частки у спадщині після смерті ОСОБА_4 на користь позивачки. Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в неї відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач ОСОБА_3 після смерті матері за оформленням прийняття спадщини не звертався, щодо прийняття спадщини на належну йому частку позивачка будь-яких вимог не висувала, на належну братові 1/3 частину спадкової земельної ділянки із Ѕ земельної ділянки, що належала померлій матері, - не претендує.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, про що 02.11.2021р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на відповідні частини земельної ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач ОСОБА_2 на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою, відповідач ОСОБА_2 - із заявою про відмову від своєї частки у спадщині на користь позивачки. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_4 у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкову Ѕ частину земельної ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у подачі нею заяви про прийняття спадщини, її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на Ѕ частину земельної ділянки, розпорядження щодо її цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, прийняла її за законом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на 2/3 частини земельної ділянки з Ѕ частини земельної ділянки, що належала її матері, з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-2/3 частини земельної ділянки з Ѕ частини земельної ділянки площею 2,64 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0281, розташованої на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯБ №908081 від 03.05.2006р. на право власності на земельну ділянку, оформленого на ім`я ОСОБА_8 ,

що належала на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09.12.2014р. ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Вячеслав ДУДНИК