Рішення

від 12.04.2022 по справі 160/4005/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року Справа № 160/4005/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуднормер" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідробуднормер» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3751152/44114463 від 03.02.2022 року про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем до контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення та документи, які були достатніми для прийняття рішення про врахування таблиці платника податку на додану вартість, які податковий орган не перевірив, не взяв до уваги та прийняв спірне рішення. Разом з тим, позивач зазначає, що в оскаржуваному рішення не зазначено, яка саме податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій наявна в контролюючого органу, відсутнє посилання на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою та на підстави, за яких така операція визнана ризиковою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11 квітня 2022 року до суду надійшов відзив на адміністративний позову, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування правової позиції зазначає, що ТОВ «ГІДРОБУДНОРМЕР» подано на реєстрацію таблицю даних платника податку на додану вартість від 01.02.2022 реєстраційний номер 9014823345. Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації, комісією з питань зупинення, реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Комісія) розглянуто надану ТОВ ГІДРОБУДНОРМЕР» таблицю даних платника податків від 01.02.2022 реєстраційний номер 9014823345 та встановлено наступне. ТОВ «ГІРОБУДНОРМЕР» подано Таблицю даних платника податку із зазначенням кодів згідно з КВЕД: 43.99 (ІНШІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ, Н.В.І.У.) та кодами товарів згідно з УКТЗЕД. Відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації, Комісією прийнято Рішення від 03.02.2022 №3751152/44114463 про неврахування таблиці даних платника податку від 01.02.2022 реєстраційний номер 9014823345 на підставі «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійсненну платником податку ризикових операцій». Відповідно до даних Єдиного реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) Комісією встановлено, ще ТОВ «ГІДРОБУДНОРМЕР» здійснювало придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств, які включені де переліку ризикових СГ, а саме: ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВІВАСТРОЛ" (код 43242550, рішення від 04.02.2020 №6470), ТОВТЕРМЕС ОЙЛ" (код 43327471. рішення від 17.08.20 № 22138), ТОВ "ДОМАШНЯ ЕЛЕКТРОНІКА ПЛЮС" (код 42610237, рішення від 31.12.2021 № 42702 додатково повідомляємо, що СГ виключено із переліку ризикових СГ рішення від 22.02.2022 №7440) та інші. Також зазначили, що в разі неврахування таблиці даних платника податків, платник має право подати її повторно.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуднормер» направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 03.02.2021 року № №3751152/44114463 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, з підстави наявності в контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Не погоджуючись із рішенням про неврахування таблиці комісією, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до розділу Таблиця даних платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P <м ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Спірне рішення від 03.02.20222 року № 3751152/44114463 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість вмотивовано наявністю в контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Відповідно до пункту 19 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42Кодексу (додаток 7).

За правилами пункту 20 Порядку №1165, якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15цього Порядку.

Аналіз норм Порядку №1165 свідчить про те, що контролюючий орган може прийняти рішення про неврахування Таблиці даних у випадку: у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі.

У такому випадку рішення про неврахування Таблиці даних приймається за формою додатку 7.

Оскаржуване рішення від 03.02.2022 року №3751152/44114463 прийняте за формою додатку 6, тобто неврахування Таблиці даних є первинним.

Тобто, посилання контролюючого органу в оскаржуваному рішенні на таку підставу як: наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, не була та не могла бути правовою підставою для неврахування Таблиці даних.

Вказаний висновок викладений у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (справа № 160/4237/21).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Отже, відповідач прийняв оскаржуване рішення про неврахування Таблиці даних з підстав, не передбачених нормами Порядку №1165, а тому спірне рішення не відповідає критерію «обґрунтованості».

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, оскільки виданий суб`єктом владних повноважень з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Головною рисою актів індивідуальної дії є їх конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційним Судом України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначено, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, відповідачем до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження зазначеної у відзиві податкової інформації щодо здійснення ризикових операції, отже оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

За змістом ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2481,00 грн. згідно платіжного доручення від 15 лютого 2022 року № 62 за вимогу немайнового характеру, відносно якої прийнято рішення про задоволення позову, підлягає стягненню з ГУ ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір вирішено на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 10000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Рішенням у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (п. 269) Європейський суд з прав людини зауважує, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Аналіз наведених висновків процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказана позиція кореспондується з викладеною у постанові Верховного суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до укладеного між позивачем та адвокатом договору №11/02/2022 про надання професійної правової (правничої) допомоги від 11.02.2022 р. гонорар адвоката за надання правової (правничої) допомоги за цим договором є фіксованим та складає 10 000,00 (десять тисяч гривень) грн., який сплачуються Клієнтом (позивачем) протягом 10 (десяти) робочих днів з дати набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3751152/44114463 від 03.02.2022 року про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість, (п.3.1. Договору).

Касаційний адміністративний суд висловив позицію, що якщо розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним, детальний опис робіт не потрібен (постанова від 28.12.2020 у справі №640/18402/19)

Так, згідно п.1 ч. 3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу між сторонами витрати на правничу допомогу адвоката, які сплачені або підлягають сплаті, а відповідно ч.7 ст.1.39 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, позивач має право на відшкодування судових витрат, які він має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Аналогічні висновки висловив Верховний у постанові від 21.01.2021 р. у справі №280/2635/20 та додатковій постанові від 18.08.2021 року у справі №300/3178/20.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг. При цьому, суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.

З огляду на викладене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 77, 132, 139, 143, 243-246, 250, 263, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуднормер» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнати протиправними та скасувати рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість 03.02.20222 року №3751152/44114463.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуднормер» (ЄДРПОУ-44114463) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев