Ухвала

від 12.04.2022 по справі 240/6632/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

13 квітня 2022 року м. Житомир справа № 240/6632/22

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу за вих. №1878/6/07-16-13-07-07 від 07.02.2022 прийнятого заступником начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Степанові Кіяк.

Одночасно з поданням позову, позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Закарпатській області вчиняти будь-які передбачені чинним законодавством дії щодо стягнення коштів платника з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та зупинення дії рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу за вих. №1878/6/07-16-13-07-07 від 07.02.2022, прийнятого заступником начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Степаном Кіяк до ухвалення рішення у справі.

В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову вказано, що рішення ГУ ДПС у Закарпатській області про стягнення коштів платника з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу за вих. №1878/6/07-16-13-07-07 від 07.02.2022 має всі ознаки явної протиправності, порушує права та інтереси позивача, враховуючі те, що у позивача був відсутній факт несплати грошових зобов`язань з акцизного податку, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках за період з 18.06.2019 по 15.09.2021, що були подані до контролюючого органу та були сплачені. Також позивач вказує, що предметом стягнення за оскаржуваним рішенням відповідача є кошти платника податків розміщених на банківських рахунках на загальну суму 261 962,00 грн., які позивач використовує у своїй поточній господарській діяльності і з огляду на пункт 95.5 статті 95 ПК України з врахуванням оскаржуваного рішення про стягнення коштів платника з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу за вих. №1878/6/07-16-13-07-07 від 07.02.2022 буде розбавлений можливості користуватися даними коштами в своїй господарській діяльності. Крім того, позивач вказує, на те, що відсутній механізм повернення безпідставно стягнутих коштів з рахунків платника податків у банках.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду, далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову - це, хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Зупинення дії оскаржуваного рішення полягає в тому, що на час дії цього способу забезпечення позову положення цього акта не застосовуються до правовідносин. Зупинений акт де-юре вважається не існуючим.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності наведених обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Позивач, як у заяві про забезпечення позову, так і в позовній заяві посилається на відсутність факту несплати грошових зобов`язань з акцизного податку, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках за період з 18.06.2019 по 15.09.2021, що були подані до контролюючого органу та були сплачені, тому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову покладаються саме на таке обґрунтування.

Таким чином вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявників щодо ознак протиправності рішення та порушення прав позивачів, при цьому такі ознаки повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза сумнівом.

Суд при застосуванні заходів забезпечення позову на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення відповідача явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про безпідставність прийняття спірного рішення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчитиме про правову позицію суду наперед і застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається лише у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив, зокрема і на учнів навчального закладу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені в заяві обставини про забезпечення позову, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18).

З огляду на викладене, в даному випадку забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення відповідача до набрання законної сили рішенням у справі, суд надасть оцінку діям відповідача без з`ясування всіх обставин справи, що є порушенням норм процесуального права.

Крім того, необхідно вказати, що позивачем не надано жодного доказу щодо того, що до ухвалення судового рішення у адміністративній справі або, що виконання судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, а таке обгрунтування наведене у заяві грунтується лише на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Відмовити приватному підприємству "Укрпалетсистем" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.С. Токарева