Рішення

від 05.04.2022 по справі 380/14445/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14445/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2022 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Львові справу за позовом фермерського господарства «Бачинська» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І.Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства «Бачинська» код ЄДРПОУ 32764403, місцезнаходження: 81143, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Тарасівка, вул.Шевченка Т., буд. 1А (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області від 12.08.2021 №10633 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.4 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Позов обґрунтований тим, що в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено конкретні підстави його прийняття, а саме - не зазначено будь-яких доказів на підтвердження ризиковості платника податку. Вважає, що спірне рішення не містить мотивованих підстав для віднесення позивача до переліку ризикових. Звертає увагу суду на те, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер.

29.09.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що рішення контролюючого органу є обґрунтованим та містить належні підстави його прийняття.

Також представник відповідача зауважує про те, що дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, клопотань, пов`язаних із розглядом справи до суду не надходило.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 06.09.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 22.11.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Позивач здійснює господарську діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур та перебуває на податковому обліку відповідача як платник податку на додану вартість (далі ПДВ), має відкриті рахунки у банківських установах. Остання подана звітність з ПДВ за червень 2021 року (з нульовими показниками). Платником подано декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність мікропідприємства за 2020 рік. Подано звіт 20-ОПП щодо використання об`єктів оподаткування у господарській діяльності: автомобілі; автопричепи, автостоянка, земельна ділянка, техніка для всіх видів робіт, склад дрібнооптовий, трактори колісні, фермере господарство.

До відповідача надійшов лист Київської міської прокуратури від 23.02.2021 №31/2-448 вх.від 01.03.21 №3995/5, у якому зазначено, що Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №6202010000000 від 08.05.2020, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлені факти шахрайських дій ряду фізичних осіб, представників фермерських господарств, представників асоціації «Всеукраїнська асоціація сільськогосподарських підприємців» щодо заволодіння шляхом обману та зловживання довірою, корпоративними правами, майном, банківськими рахунками, грошовими коштами суб`єктів господарської діяльності (в тому числі фермерських господарств (далі - ФГ) задля їх подальшої легалізації шляхом виведення через системи електронних платежів, інвестування в підконтрольний легальний бізнес.

Відповідно до вказаного листа Київська міська прокуратура повідомила про встановлення, що шляхом незаконних операцій з використанням електрообчислювальної техніки невстановленими особами від імені фермерських господарств укладаються фіктивні договори купівлі-продажу фактично неіснуючих товарів і послуг та виписуються відповідні податкові накладні, з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки.

Допитані у кримінальному провадженні представники окремих фермерських господарств повідомили про те, що після вивчення виписок по банківських рахунках ними виявлено значну кількість фінансових операцій на істотні суми, котрі підписанти відповідних виписок не здійснювали. Суб`єкти господарювання зазначені у вказаних виписках їм взагалі не відомі. Товари і послуги, що є предметом договорів купівлі - продажу останніми не придбавалися та не реалізовувалися.

У згаданому листі прокуратури також вказано, що у межах задокументованої протиправної діяльності виявлено факт залучення реквізитів позивача.

Вказані обставини стали підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, що підтверджується рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.04.2021 №5598.

Представник позивача 03.08.2021 звернувся до відповідача листом з приводу виключення підприємства з числа ризикових платників податків.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 12.08.2021 №10633 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків на підставі пункту 4 критеріїв ризиковості платників податків.

Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, таким, що не відповідає законодавству України, звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, тому доводи відповідача стосовно того, що спірне рішення не порушує прав платника податків ПДВ не приймається судом до уваги, оскільки право позивача оскаржити спірне рішення передбачено Порядком № 1165.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду, перелічені у відзиві з огляду на їх нерелевантність, оскільки такі стосуються постанова Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не Порядку №1165.

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19.

Суд також зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження такої інформації.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, у якій Верховний Суд вказав, що Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Це визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на те, що Порядком №1165 встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації конкретної податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлені для реєстрації.

Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що воно прийняте не за наслідками аналізу поданої позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю та на підставі листа Київської міської прокуратури від 23.02.2021 №31/2-448 вх.від 01.03.21 №3995/5.

При цьому вказаний лист сам по собі не є безумовною підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Крім того, відповідний лист від правоохоронного органу не має для відповідача зобов`язального характеру, а виключно містить пропозицію щодо здійснення перевірки та вирішення питання про ризиковість позивача як платника податків.

Суд також звертає увагу на те, що зі змісту листа не вбачається будь-яких відомостей про те, що службові особи відповідача притягувалися до кримінальної відповідальності. Окрім цього, у згаданому листі відсутні будь-які відомості щодо причетності посадових осіб позивача до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Необхідно зазначити, що після ознайомлення з відповідним листом прокуратури відповідач жодним чином не обґрунтував суду, яка саме інформація була наявна у Комісії стосовно наведеного у листі кримінального провадження та, яка стала підставою для висновку Комісії про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Також Верховний Суд у вказаній постанові вказав, що затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи зміст оскаржуваного рішення, суд додатково вказує, що останнє не містить будь-яких відомостей з приводу суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначений пункт 4 Критеріїв ризиковості платника податків.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого рішення відповідача, оскільки воно прийняте останнім не у спосіб, передбачений законодавством України. З огляду на вказане спірне рішення про віднесення позивача до ризикових платників податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На переконання суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне їх поновлення у цій справі, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 12.08.2021 №10633 про відповідність фермерського господарства «Бачинська» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 4 Критеріїв ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «Бачинська» код ЄДРПОУ 32764403, місцезнаходження: 81143, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Тарасівка, вул.Шевченка Т., буд. 1А судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 11 квітня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик