Рішення

від 12.04.2022 по справі 440/400/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/400/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням доповненої позовної заяви від 09 лютого 2022 року) до Терешківської сільської ради /далі - відповідач/ про:

- визнання рішення Терешківської сільської ради від 11 листопада 2021 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 таким, що суперечить Земельному кодексу України та Конституції України і відповідно скасування його повністю;

- зобов`язання Терешківської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5324081000:00:016:0012 /а.с. 25-29, 41/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Терешківської сільської ради із клопотанням від 18 жовтня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 га, яка розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району на території Терешківської сільської ради. До вказаного клопотання позивач додав викопіювання місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району із земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012. За результатами розгляду такого клопотання на одинадцятій сесії восьмого скликання відповідачем прийнято рішення від 11 листопада 2021 року, яким відмовлено позивачу у наданні такого дозволу у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з 15 серпня 2014 року по даний час в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку зареєстроване право оренди земельної ділянки. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його таким, що винесено з порушенням вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 52-55/ зазначив, що 18 жовтня 2021 року до відповідача надійшло клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 га, яка розташована на території Терешківської сільської ради. Рішенням одинадцятої сесії Терешківської сільської ради восьмого скликання від 11 листопада 2021 року відмовлено позивачу у наданні такого дозволу, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з 15 серпня 2014 року по даний час в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку зареєстроване право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі від 04 серпня 2014 року. Надання письмової згоди від голови Фермерського господарства "Кольваха С.Л." на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою знаходиться поза межами прав, встановлених умовами договору оренди землі від 04 серпня 2014 року, а тому така згода Фермерського господарства " Кольваха С.Л. " суперечить умовам такого договору. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним та прийнятим в межах повноважень та компетенції ради.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Терешківської сільської ради із клопотанням від 18 жовтня 2021 року /а.с. 34, 55-зворот/, в якому просив на підставі статей 118, 121, 122 Земельного кодексу України надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 га, яка розташована на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області; кадастровий номер земельної ділянки, за рахунок якої бажає одержати безоплатно у власність земельну ділянку у межах норм безоплатної приватизації, 5324081000:00:016:0012.

Відповідно до опису вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги Виконавчого комітету Терешківської сільської ради від 18 жовтня 2021 року №370/15-09 /а.с. 33/ до вказаного клопотання ОСОБА_1 додано графічний матеріал, копії паспорту та ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій та довіреність. У викопіюванні ОСОБА_1 зазначено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району, яку він бажає отримати у власність, із земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 /а.с.35/.

Рішенням одинадцятої сесії Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 11 листопада 2021 року "Про розгляд клопотання «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як учасника АТО гр. ОСОБА_1 » " /а.с. 30/, розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 на підставі статей 12, 78, 80, 81, 116, 121, 122 Земельного кодексу України, статті 25 Закону України "Про землеустрій", статті 15 Закону України "Про звернення громадян", відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області у зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 5324081000:00:016:0012, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з 15 серпня 2014 року по даний час в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку зареєстроване право оренди земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням одинадцятої сесії Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 11 листопада 2021 року "Про розгляд клопотання «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як учасника АТО гр. ОСОБА_1 » ", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу. При цьому підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним, а відмова у наданні дозволу має бути вмотивованою.

У постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а Верховний Суд зазначив, що враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), то недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, безоплатна приватизація земельних ділянок, що вже перебувають у законному користуванні інших осіб, допускається виключно після припинення користування такими особами земельними ділянками.

Однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою стаття 141 Земельного кодексу України визначає вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Отже, погодження землекористувача є обов`язковим у випадку, якщо безоплатна приватизація стосується тієї земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває у користуванні інших громадян або юридичних осіб і їх право користування не припинено у визначеному законом порядку.

В постанові від 15 червня 2021 року у справі №823/106/18 Верховний Суд також дійшов висновків, що на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки, достатнім є долучення до клопотання заявника письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально. Проте, на стадії затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність чи користування, бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 04 травня 2020 року у справі №816/1331/17, від 01 жовтня 2020 року у справі №120/4116/19-а.

Дослідивши рішення одинадцятої сесії Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 11 листопада 2021 року "Про розгляд клопотання «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як учасника АТО гр. ОСОБА_1 » ", суд встановив, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стало те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з 15 серпня 2014 року по даний час в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку зареєстроване право оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи слідує, що позивачем подано відповідачу клопотання про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою від 18 жовтня 2021 року та викопіювання із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, відповідно до яких запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07 травня 2021 року /а.с.56-57/ земельна ділянка з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 площею 10,00 га комунальної власності перебуває з 15 серпня 2014 року у користуванні на праві оренди у Кольваха Сергія Леонідовича згідно договору оренди землі від 04 серпня 2014 року.

Оскільки доказів припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 згідно договору оренди землі від 04 серпня 2014 року матеріали справи не містять та відповідний довід не заявлявся, суд доходить висновку, що до клопотання від 18 жовтня 2021 року позивач зобов`язаний був додати нотаріально засвідчену згоду від Кольвахи С.Л. на вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012.

Водночас судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем станом на дату подання клопотання від 18 жовтня 2021 року нотаріально засвідченої згоди від Кольвахи С.Л. на вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012.

В позовній заяві позивач стверджує, що разом із клопотанням він подавав нотаріально завірену заяву - згоду (погодження) землекористувача /а.с. 28/.

Однак, таке твердження позивача суперечить наявним у справі доказам, які він надав до суду.

Так, до позовної заяви додано копію нотаріально засвідченої заяви Фермерського господарства «Кольваха С.Л.», якою землекористувач відмовляється від права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 на користь громадян, у тому числі на користь ОСОБА_1 /а.с. 37/. Однак, така заява датована 11 листопада 2021 року /а.с. 37-зворот/ (датою винесення Терешківською сільською радою оскаржуваного рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 ), у той час як клопотання про надання дозволу подано до ради 18 жовтня 2021 року /а.с. 33-34/.

Отже, зазначені обставини щодо отримання та подання згоди землекористувача не збігаються за хронологією у часі.

До того ж до позовної заяви додано копію опису від 18 жовтня 2021 року №370/15-09 /а.с. 33/, яким підтверджено, що до клопотання від 18 жовтня 2021 року позивач не додавав згоду землекористувача.

Отримання нотаріально засвідченої згоди землекористувача 11 листопада 2021 року після подання клопотання позивача від 18 жовтня 2021 року та прийняття оскаржуваного рішення від 11 листопада 2021 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою не може бути підставою для зобов`язання Терешківської сільської ради надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, оскільки відповідачем до поданих разом з клопотанням від 18 жовтня 2021 року документів така згода не надавалася та не розглядалася.

Враховуючи викладене, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку з підстави відсутності нотаріально засвідченої згоди землекористувача, відповідач діяв обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення одинадцятої сесії Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 11 листопада 2021 року "Про розгляд клопотання «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як учасника АТО гр. ОСОБА_1 » " та задоволення відповідної позовної вимоги.

За відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги відсутні й підстави для задоволення похідної вимоги про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012.

Отже, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Шевченка, буд. 1а, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762, ідентифікаційний код 21044349) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк