Постанова

від 11.04.2022 по справі 240/20635/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20635/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції-Шимонович Р. М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

12 квітня 2022 рокум. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" податкову заборгованість у сумі 782 996, 96 грн. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду07 жовтня 2021 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 43142501) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" (вул.Київська, 40, м.Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 40508575) про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" податкову заборгованість у сумі 782 996 (сімсот вісімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) 96 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд".

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2021 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не надіслано акт камеральної перевірки відповідачу.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" зареєстроване як юридична особа 25.05.2016 року, та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

Згідно даних зведеного розрахунку сум податкового боргу за Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" рахується податковий борг на загальну суму 782996,96 грн., основного платежу по наступним податковим зобов`язанням:

1) Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 16 582,46 грн.

Відповідачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №11374653 від 14.02.2020, самостійно визначено грошове зобов`язання у сумі 18 655,26 грн. (залишок 16 582, 46 грн.) (за 3 квартали) та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

2) Орендна плата з юридичних осіб в сумі 766 414, 50 грн. - основний платіж.

Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю №7780759 від 27.01.2020, самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 779877,04 грн. (залишок 766 414, 50 грн.) (за 8 місяців) та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

Позивачем сформовано податкову вимогу за формою «Ю» №52-51 від 10.01.2020, яку було направлено на адресу відповідача та отримано ним, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи рекомендованим повідомлення.

Враховуючи те, що податковий обов`язок щодо сплати суми грошового зобов`язання, у встановлені законодавством строки, відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем станом на дату розгляду справи у добровільному порядку не сплачено суму податкового боргу в загальному розмірі 782 996, 96 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно із підпунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п.36.3. ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п.37.2. ПК України).

Відповідно до п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, є податковим боргом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання у встановлені строки, контролюючим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу «Ю» №52-51 від 10.01.2020, яку було отримано відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також судом встановлено, що вказана податкова вимога підприємством в судовому порядку не оскаржувалась.

У зв`язку з цим посилання апелянта на не направлення позивачем відповідачу акта камеральної перевірки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаний факт стосується правомірності винесення податкової вимоги, яка не була оскаржена окремо в судовому порядку та є чинною на даний час.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 366739,48 грн.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України). За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України, зокрема, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.

Згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки відповідачем станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" в сумі 782996,96 грн. не сплачено та відповідачем не надано доказів на спростування наявності такої заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.