Ухвала

від 10.04.2022 по справі 280/8432/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 280/8432/20

адміністративне провадження № К/990/5236/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі №280/8432/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІВІННЕР» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСІВІННЕР» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2060064/43175846 від 22.10.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 24.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 24.06.2020, яка оформлена TOB «МАКСІВІННЕР».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №280/8432/20 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області 04.02.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021 скаргу повернуто з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не надання до суду доказів сплати судового збору.

Вдруге своє право відповідач реалізував 07.10.2021 (здано на пошту згідно відбитку на поштовому конверті). Отже, апеляційна скарга подана скаржником повторно більш ніж через чотири місяці після повернення первинної апеляційної скарги.

Скаржником не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою після повернення первинної апеляційної скарги від 21.05.2021 в найкоротші строки; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою через більш ніж чотири місяці після повернення первинної апеляційної скарги мало об`єктивно поважні причини.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог зазначеної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2021 апелянтом подано клопотання, в обґрунтування якого зазначено про те, що відповідач вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 по справі №280/8432/20 у межах строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду апеляційної інстанції вперше подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику, з огляду на не сплату судового збору. Заявник вказує і про те, що сплативши судовий збір останній звернувся до суду із повторною апеляційною скаргою без зайвих зволікань.

Судом апеляційної інстанції враховано, що заявник апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги буз руху так і не надав ані доказів на підтвердження вжиття останнім регулярних та послідовних заходів для здійснення своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, ані доказів неможливості сплати судового збору на час звернення з вперше поданою апеляційною скаргою, що свідчить про непідтвердження заявником власних доводів про сумлінне та добросовісне ставлення до своїх прав та обов`язків та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій.

Також зазначено, що заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 по справі №280/8432/20 відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом з моменту виникнення права на апеляційне оскарження.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган вдруге звернувся з апеляційною скаргою без дотримання процесуального строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Крім того, у касаційній скарзі податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.

Замінити Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі №280/8432/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІВІННЕР» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова