Постанова

від 09.08.2011 по справі 2а/1570/3872/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/3872/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «УПТК`про стягнення заборгованості зі сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3520 грн. 83 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі -Позивач) звернулось до суду з позовом до приватного підприємства «УПТК»(далі -Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3520 грн. 83 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки ПП «УПТК`з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів з урахуванням граничних термінів сплати за період з 01.04.2002р. по 31.01.2011р. було встановлено, що відповідачем не було перераховано до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області збір з операцій придбавання нерухомого майна. Так, позивач зазначив, що протягом 2002-2011р.р. відповідачем придбано нерухоме майно на загальну суму 352083 грн. 33 коп., з них необхідно було сплатити збір у розмірі 1 % на загальну суму 3520 грн. 83 коп., проте сума збору до ГУДКУ в Одеській області не була перерахована, також не надані договори купівлі-продажу, що є порушенням вимог п. 8 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (надалі по тексту Закон № 400/97-ВР) та п. 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. № 1740 (надалі по тексту - Порядок № 1740). За результатами перевірки УПФУ в Приморському районі м. Одеси було направлено відповідачу лист з вимогою сплатити не перераховані суми збору з операцій придбавання нерухомого майна, проте, 08.04.2011р. на адресу позивача надійшов лист ПП «УПТК`від 04.04.2011р. вих. №55, згідно якого відповідач відмовляється сплатити суму боргу в розмірі 3520 грн. 83 коп., оскільки додаткові ставки збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не є власне страховими внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, на даний час сума заборгованості зі сплати збору з операцій придбавання нерухомого майна відповідача перед державним бюджетом становить 3520 грн. 83 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судове засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на вимоги абз. 13 п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва»№ 727 від 03.07.1998р., згідно якого суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач зазначив, що в період придбання об`єктів нерухомості, за якими позивач вимагає сплати пенсійний збір, він знаходився на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки ПП «УПТК`в момент придбання нерухомості сплачувало єдиний податок, на підставі абз. 13 п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва»№ 727 від 03.07.1998р., воно не зобов`язано було сплачувати пенсійний збір в межах купівлі-продажу нерухомості.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року «Про положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 318757 (а.с. 16) та довідки АА № 379856 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с. 40), приватне підприємство зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.05.2001 року. Згідно зазначеної довідки ЄДРПОУ, відповідач здійснює такі види діяльності (за КВЕД): 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна; 28.11.0 виробництво будівельних металевих конструкцій; 26.61.0 виробництво виробів з бетону для будівництва; 20.51.0 виробництво інших виробів з деревини.

Приватне підприємство «УПТК`зареєстроване в УПФУ в Приморському районі м. Одеси під реєстраційним номером Ц1828 та знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, відповідач перебував на загальній системі оподаткування у період з 01.04.2002 року по 31.12.2002 року та на спрощеній системі оподаткування у періоді з 01.01.2003 року по 31.03.2011 року.

Судом встановлено, що УПФУ в Приморському районі м. Одеси 11.03.2011р. на підставі направлення від 04.03.2011р. № 145 головним спеціалістом відділу по КПРНСП Ладутько Н.О. на підставі ст. 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. № 2464-УІ відповідно до наказу УПФУ в Приморському районі м. Одеси від 04.03.2011р. № 45 проведена позапланова перевірка ПП «УПТК`з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів з урахуванням граничних термінів сплати за період з 01.04.2002р. по 31.01.2011р. та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.01.2000 року по 31.01.2011 року.

За результатами проведеної перевірки УПФУ в Приморському районі м. Одеси складено акт № 7/7 від 11.03.2011 року «Про результати позапланової перевірки ПП «УПТК`з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів з урахуванням граничних термінів сплати за період з 01.04.2002р. по 31.01.2011р. та надання достовірних відомостей»(а.с. 9-12), відповідно до якого, перевіркою правильності нарахування та сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (п. 1.8 плану перевірки) встановлено порушення відповідачем п. 8 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 26.06.1997р. № 400/97-ВР та п. 15-1 Порядку № 1740, у результаті чого донараховано збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - 3520,83 грн.

Зокрема, як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що за перевіряємий період підприємство придбало нерухоме майно на загальну суму 352083,33 грн.; належить до сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1%) у сумі 3520,83 грн. та до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області дана сума не перерахована. Борг склав 3520,83 грн. Договори купівлі-продажу не надані (платіжні доручення про сплату за нерухомість: № 18 від 26.07.2004р. сума 52500,00 грн. у т.ч. ПДВ 8750,00 грн.; № 2 від 16.07.2004р. сума 10000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.; № 1 від 29.06.2004р. сума 190000,00 грн. у т.ч. ПДВ 31666,67 грн.; № 8 від 25.06.2004р. сума 170000,00 грн. у т.ч. ПДВ 28333,33 грн. згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2003р. б/н).

Представник відповідача проти встановлених у акті перевірки обставин не заперечував та підтвердив, що дійсно у перевіряємий період підприємство придбало нерухоме майно на загальну суму 352083,33 грн. згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2003р. б/н та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1%) у сумі 3520,83 грн. до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області не перерахувало, у зв`язку з чим у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, та згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України, суд вважає, що вони не потребують доказуванню.

Посилання позивача на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суд не приймає до уваги, оскільки згідно зі ст. 2 дія цього закону поширюється на відносини пов`язані у сфері господарської діяльності. Відповідно до п. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суд вважає, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`не розповсюджується на відносини, які виникають при здійсненні контролю за повнотою та своєчасністю нарахування, обчислення та сплати сум на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів. В Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`відсутні положення, які прямо виключають поширення дії зазначеного Закону на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів. Але, контролюючими органами відповідно до ст. 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування`від 08.07.2010р. № 2464-УІ та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011 є органи Пенсійного фонду України. Отже, порядок здійснення органами Пенсійного фонду України своїх функцій, в тому числі щодо контролю за дотриманням вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, визначається, насамперед Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування`від 08.07.2010р. № 2464-УІ та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011.

Відносини в процесі проведення перевірки з питань дотриманням вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування`від 08.07.2010р. № 2464-УІ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що перевірка позивача проведена з додержанням законодавчо встановлених підстав, відповідно, не впливає на правомірність винесеного рішення.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 11.03.2011 року начальником УПФУ в Приморському районі м. Одеси прийнято розпорядження № 14 від 11.03.2011 року (а.с. 8), яким відповідача зобов`язано у термін до 11.04.2011 року перерахувати донараховану суму.

Крім того, судом встановлено, що за результатами перевірки УПФУ в Приморському районі м. Одеси було направлено відповідачу лист від 21.03.2011р. (а.с.7) з вимогою сплатити не перераховані суми збору з операцій придбавання нерухомого майна, проте, 08.04.2011р. на адресу позивача надійшов лист ПП «УПТК`від 04.04.2011р. вих. №55 (а.с. 5-6), згідно якого відповідач відмовляється сплатити суму боргу в розмірі 3520 грн. 83 коп., оскільки додаткові ставки збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не є власне страховими внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи сума заборгованості зі сплати збору з операцій придбавання нерухомого майна у розмірі 3520 грн. 83 коп. відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно п. 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Статтею 3 Закону № 400/97-ВР встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті у управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Контроль за повнотою та своєчасністю нарахування, обчислення та сплати сум зазначеного збору відповідно до ст. 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування`від 08.07.2010р. № 2464-УІ та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011 покладено на органи Пенсійного фонду України.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на застосування Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» № 727 від 03.07.1998р. до норм Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки Указ являє собою нормативний акт, який поширює свою дію на податкові відносини. Закон України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Чинним законодавством України з питання загальнообов`язкового державного пенсійного страхування передбачено право страхувальника оскаржити вимогу в судовому порядку.

Обов`язковість сплати збору на загальнообов`язкове пенсійне страхування не пов`язується із статусом платника податку як суб`єкта підприємницької діяльності.

Крім того, ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва`встановлені пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування суб`єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності. Визначення поняття «Підприємницька діяльність» дається у ст.42 Господарського кодексу України. За змістом цієї норми права, підприємницька діяльність - це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик, діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що до 1 січня 2004р. відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування`від 26.06.1997р. №400/97-ВР юридичні та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовували працю найманих працівників, були платниками збору за ставкою 32 відсотки від фонду оплати їх праці. Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва`платники цього збору мають право перейти на спрощену систему оподаткування і як такі що звільняються від його сплати.

Пізніше Законом України від 22.10.1998р. №208-ХІУ/ «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування»(чинного на момент здійснення правовідносин) запроваджено додаткові ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та визначено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно. Звільнення суб`єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування, від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій цим Законом не передбачено.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування, не звільняються від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, визначених п. п. 5-10 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного, вказаний спір по даній справі не підлягає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», а є об`єктом регулювання іншого правового акту - Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Названий же Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій для суб`єктів підприємницької діяльності, що перешли на спрощену систему оподаткування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`та п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій`не сплачено збір на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі -продажу, а тому позовні вимоги УПФУ в Приморському районі м. Одеси до ПП «УПТК`про стягнення заборгованості зі сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3520 грн. 83 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «УПТК`про стягнення заборгованості зі сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3520 грн. 83 коп., - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «УПТК»(код ЄДРПОУ - 21016100) на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати збору з операцій купівлі-продажу в сумі 3520 грн. 83 коп. на р/р 31218225700008 в ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 (банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, код бюджетної класифікації - 24140500).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10 серпня 2011 року.

Суддя С.О. Cтефанов