Рішення

від 07.08.2007 по справі 20/271-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/271-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  КИЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

01032, м.Київ, вул.Комінтерну,16

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"07" серпня 2007 р.

                     Справа № 20/271-07

За позовомСаливонківської сільської ради Васильківського району, с. Саливонки

доСільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми „Зоря”, Васильківський район, с. Саливонки

про стягнення 18368,67грн.

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаБорисенко А.М. –довіреність від 18.10.2006р., №43

від відповідачане з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Саливонківської сільської ради Васильківського району, с. Саливонки (надалі - позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми „Зоря”, Васильківський район, с. Саливонки (надалі - відповідач) про стягнення 18368,67грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2007р. розгляд справи було призначено на 24.07.2007р. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого обов'язку  щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідач в судове засідання 07.08.2007р. свого представника не направив, проте надіслав відзив №103 від 23.07.07р. (вх.№12013 від 06.08.07р.), в якому суму боргу визнав в повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника останнього.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 14.05.2002р. було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір). Термін дії договору –п'ять років з дати підписання. Відповідно до умов договору  орендодавець передав орендарю у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходяться на території Саливонківської сільської ради, загальною площею 70 гектарів, вартістю 654990,00грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату, згідно п. 2.1. договору, в розмірі 0,8% від грошової оцінки земель на рік, що складає 5239,92грн. Індексація платежу проводиться щорічно за офіційними річними показниками інфляції в лютому місяці.

Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень позивача, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, за оренду земельної ділянки за травень 2002р. в сумі 245,25грн., червень 2002р. –грудень 2005р. в сумі 18776,38грн., січень 2006р. – квітень 2006р. в сумі 1722,72грн. та травень 2006р. в сумі 224,32грн. розрахувався частково в сумі 2600,00грн., у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 18368,67грн.

Вказана заборгованість підтверджується також Актом звірки розрахунків станом на 01.04.2006р., підписаним представниками сторін 15.05.2006р., та визнана відповідачем в повному обсязі у відзиві №103 від 23.07.2007р.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України і Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

У зв'язку з наявністю на час розгляду справи обов'язку відповідача сплатити заборгованість позивачеві господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України від 16.01.2003р.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18368,67грн. заборгованості за оренду земельної ділянки є обґрунтованими, документально підтверджуються, відповідачем визнані у повному обсязі, а тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.  Позовні вимоги  задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми „Зоря”  (08665, Київська область, Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 8, код 03753987) на користь Саливонківської сільської ради Васильківського району (08665, Київська обл., Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 8,  код 04359413) 18368,67грн. (вісімнадцять тисяч триста шістдесят вісім грн. 67коп.) основної заборгованості та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми „Зоря”  (08665, Київська область, Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 8, код 03753987) у доход державного бюджету України 183,69 грн. державного мита.

4. Повернути Саливонківській сільській раді Васильківського району (08665, Київська обл., Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 8,  код 04359413) з державного бюджету України помилково сплачене державне мито в розмірі 183,69грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                 Іваненко Я.Л.