Постанова

від 10.09.2007 по справі а6/331-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/331-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" вересня 2007 р.                                                                   Справа № А6/331-07

10.30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді  Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Поднєбес О.В.

розглянувши адміністративну справу №А6/331-07

за позовом          Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області,

                    м. Бровари

до            Відкритого акціонерного товариства «Софія», м. Бровари

про                     стягнення 204792,91 грн.

Представники:                                                               

від позивача         Демчук Т.П. (дов. № 1831/01 від 08.06.2007 р.)

від відповідача     Чаюн В.Г.  (дов. № 483 від 07.09.2007 р.)

обставини спору:

             До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області, м. Бровари  (далі-позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Софія» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 138336,17 грн.

Відповідно до пп. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2007 р. провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду на 10.09.2007 р. на 10.00 год.  

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV,  внаслідок чого за ним утворилася заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

До початку  судового засідання 05.09.2007 р. через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення позовних вимог за №2642/08 від 04.09.2007 р. на суму 204792,91 грн., якою повідомляє, що відповідач станом на 01.09.2007 р. погасив заборгованість в розмірі 138336,71 грн. в повному обсязі, проте у нього утворилась нова заборгованість по старховим внескам за червень –липень  2007 р. на суму 204792,91 грн.

Представник відповідача проти позову не заперечує, визнає в повному обсязі. В судовому засіданні 10.09.2007 р. звернувся до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення терміном на шість місяців, посилаючись при цьому на важке матеріальне становище підприємства.   

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

Згідно з п. 17 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.

Об'єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV.

Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування”  від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі по тексту –Закон України №1058-ІV) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов'язаний своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В порушення вимог вищезазначеного законодавства відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив нараховані внески на обов'язкове державне пенсійне страхування Управлінню Пенсійного фонду України у Броварах в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 204792,91 грн., що підтверджується Розрахунками зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за червень –липень 2007 року, підписані повноважним представником відповідача, скріплені печатками та самостійно поданими відповідачем позивачу) та карткою особового рахунку юридичної особи –платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах складає 204792,91 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-VI, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

На виконання зазначеної статті позивач направив відповідачу вимогу за №Ю-660 від 03.09.2007 р. про сплату недоїмки, отриману відповідачем 03.09.2007 р., про що свідчить підпис головного бухгалтера на коренці вимоги від 03.09.2007 р.

Вказані вимоги протягом 10 робочих днів після її отримання відповідачем оскаржені не були і заборгованість не була погашена.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 вказаного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

Відповідно до ч. 2 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків органами ПФУ накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Таким чином, відповідачу нарахована 204792,91 грн. недоїмка по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати суми заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимога позивача  про стягнення                      204792,91  грн. заборгованості є правомірною та обґрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

Представник відповідача звернувся з клопотанням про розстрочення виконання рішення терміном на 6 місяців, з огляду на те, що ВАТ «Софія»займається випуском верхніх трикотажних виробів, і не в змозі сплатити всі платежі, оскільки продукція яку виготовляє підприємство відповідача є сезонною, низька купівельна спроможність населення, конкурентість товарів с країн Азії, а також відволікання обігових коштів на сплату штрафних санкцій. Представник позивача проти заявленого клопотання не заперечує, про що свідчить його підпис на  зазначеному письмовому клопотанні.

Пунктом 1 статті 257 КАС України передбачено, що у  разі  необхідності  спосіб,  строки і порядок виконання можуть бути визначені у  самому  судовому  рішенні. Так, ст. 263 КАС України встановлено, що за  наявності обставин,  що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку,  відсутність  присудженого майна  в  натурі,  стихійне лихо тощо),  державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням,  а  сторона  виконавчого  провадження  -  із  заявою про відстрочення або розстрочення  виконання,  зміну  чи  встановлення способу   і   порядку  виконання  судового  рішення.  Питання  про відстрочення або розстрочення  виконання,  зміну  чи  встановлення способу  і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, 167, 263 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Софія»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 04594605) на  користь  Управління  Пенсійного  фонду   України  у м. Броварах  Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 11;  р/р 256033011028 в ГУ Ощадбанку України по м. Києву та Київській області, МФО 322669; код 20577500) 204792 (двісті чотири сімсот дев'яносто дві) грн. 91  коп. недоїмки по страхових внесках.

3. Розстрочити виконання постанови господарського суду Київської області від 10.09.2007 р. по справі № А6/331-07 на шість місяців починаючи з 01.10.2007 р. по 01.04.2008 р. включно  з оплатою щомісячно  частинами згідно наведеного графіку, а саме:

-     до 01.11.2007 р. –34132 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 15 коп.;

-          до 01.12.2007 р. –34132 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 15 коп.;

-          до 01.01.2008 р. –34132 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 15 коп.;

-          до 01.02.2008 р. –34132 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 15 коп.;

-          до 01.03.2008 р. –34132 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 15 коп.;

-          до 01.04.2008 р. –34132 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 16 коп.;

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

              Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.