Рішення

від 11.09.2007 по справі 6/386-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/386-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" вересня 2007 р.                                                                              Справа № 6/386-07

за позовом  Приватного підприємства «Торговий дім «Прем'єр Папір», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», м. Бровари

про стягнення 17930,89 грн.                                

                                                                                                       Суддя Маляренко А.В.

Представники:   

від  позивача Шкурупій В.В. (дов. б/н від 27.04.2007р)

від  відповідача  не з'явився  

                                                             Суть спору:

Приватне підприємство «Торговий дім «Прем'єр Папір»(далі за текстом –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»  (далі за текстом –відповідач) про стягнення 17930,89 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах Договору за №101/03/ТД від 29.03.2007р., укладеного  між сторонами по справі, що неналежним чином виконуються відповідачем, внаслідок чого  у останнього виникла заборгованість.

В судовому засіданні 11.09.2007 р. представником  позивача надано банківські виписки з рахунку позивача від 19.07.2007 р. та 03.08.2007 р. про сплату відповідачем заборгованості в розмірі 5000 грн., акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.08.2007 р. підписаного представниками сторін та скріплений печатками на загальну суму 8180,10 грн.

Представник відповідача у судове засідання 11.09.2007р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив,  відзив та витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі  документів не надав.  Останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 23.07.2007р., що підтверджується штампом про відправлення  на зворотній стороні зазначеної ухвали. Як вбачається з відмітки поштового відділення зазначена організація не існує. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судових засіданнях господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши комплекс зібраних по справі доказів, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та не подані їм відзиву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

29.03.2007р. між Приватним підприємством «Торговий дім «Прем'єр Папір»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес»укладено договір №101/03/ТД  (далі за текстом –Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується постачати покупцю (відповідачу) папір та картон в асортименті, а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Асортимент, кількість, ціна, вартість та терміни відпуску товару вказуються в специфікаціях (або ін.), що є невід'ємною частиною Договору. Статтею 5 Договору передбачено порядок та строки розрахунків, зокрема, розрахунок за отриманий товар здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок продавця шляхом оплати вартості товару протягом 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар до покупця, якщо інші умови та порядок розрахунків не зазначені в специфікації на товар, яка є невід'ємною частиною договору. Товар вважається повністю оплаченим з дня надходження всієї суми коштів на рахунок продавця. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що оплату за вже поставлений товар та за товар, що підлягає постачанню, покупець зобов'язується здійснювати окремими платіжними дорученнями з чітким зазначенням призначення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання по Договору, а саме поставив відповідачу картон »формату 70 х 100 щільністю 400 г/кв.м  в кількості 7,361 т на загальну суму 30180,10 грн., що підтверджується рахунком-фактури №КВ-0000701 від 25.04.2007 р., видатковою накладною №ТД-000647 від 26.04.2007 р.  та довіреністю серії ЯНС №352496 від 25.04.2007 р.

Відповідачем на виконання умов договору частково було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти на загальну суму 17000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку від 25.04.2007 р. на суму 13000,00 грн., 27.04.2007 р.- 4000,00 грн.

Факт наявності між сторонами заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.08.2007 р. на суму 8180,10 грн., який знаходиться в матеріалах справи.

З огляду на те, що відповідачем належним чином не виконано умови договору, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 13180,10 грн.   

Згідно частини першої ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним із основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання. А згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК України та інші, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до частини першої ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Відповідно до п.1 частини другої ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити на користь другої сторони  (кредитора)  певну  дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від  боржника  виконання його обов'язку. Зобов'язання  виникають  з  підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до  ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Крім того, як зазначає ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно  із ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. А як зазначається в ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.  Боржник, який прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до п. 7.2 Договору, при порушенні покупцем строків розрахунків з продавцем за  товар, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення розрахунку. Проте, ч. 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Отже, позивачем нарахована пеня в розмірі 394,68 грн. за період з 11.05.2007 р. по 16.07.2007 р.

Крім того, п. 7.3 Договору встановлено, що при порушенні покупцем терміну розрахунку більш ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф в розмірі 30% від несплаченої в строк суми, який нарахований позивачем у розмірі 3954, 03 грн.

Згідно ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

          Враховуючи вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано за період з 11.05.2007р. по 16.07.2007 р.  329,50 грн. індексації від суми боргу та 3 % річних у розмірі  72,58 грн.

          Згідно ст. 625 ЦК України, відповідні положення, якої застосовуються до учасників господарських відносин, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, суд не може прийняти до уваги банківські виписки від 19.07.2007 р. та від 03.08.2007 р. на загальну суму 5000 грн. як доказ підтвердження часткової сплати відповідачем заборгованості по даній справі, з огляду на те, що призначенням платежу за даними виписками є оплата за картон згідно рахунку-фактури №КВ-0000659 від 19.04.2007 р., в той час як предметом спору в даній справі є рахунок-фактура за №КВ-0000701 від 25.04.2007р.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає  позовні вимоги про  стягнення суми основного боргу у розмірі 13180,10 грн., пені в розмірі 394,68 грн., штрафу в розмірі 3954,03 грн., індексації інфляції від суми боргу у розмірі 329,50 грн. та 3% річних в розмірі 72,58 грн. правомірними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню повністю.

          Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.   

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»  (юрид. адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 1; фактична адреса: 04073, м. київ, вул.. Марка Вовчка, 14; код ЄДРПОУ 30845569) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Прем'єр Папір»(79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2; код ЄДРПОУ 34768237, п/р 26006300003384 в СФ ЛФ АКБ «Форум», МФО 385509) 13180,10 грн. основного боргу, 394,68 грн. пені, 3954,03 грн. штрафу, 72,58 грн. 3% річних, 329,50 грн. інфляційних,  а також судові витрати: держмито у розмірі 179,81 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

Копію даного рішення надіслати сторонам.

Суддя                                                                                Маляренко А.В.