Рішення

від 10.04.2022 по справі 909/1159/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2022 Справа № 909/1159/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент"

про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 469333 грн 35 коп.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

від відповідача: представник не з`явився

встановив: Товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" звернулось в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 469333 грн 35 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

13.12.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити розгляд справи по суті на 12.01.2022, яке суд постановив відкласти на 02.02.2022 (ухвала від 12.01.2022).

02.02.2022 суд, враховуючи неявку сторін та у зв`язку з високим рівнем епідемічної небезпеки на території Івано-Франківської області та стрімким збільшенням кількості хворих працівників суду, відклав розгляд справи на 03.03.2022 (ухвала від 02.02.2022).

03.03.2022 судове засідання не відбулося у зв"язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, та ухвали повідомлення суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштові відправлення, які суд надсилав відповідачу, повернулись до суду із відміткою відділення Укрпошти "за терміном зберігання".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2021, 12.01,2022, 02.02.2022 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал. Крім того, суд розміщував на офіційному сайті Господарського суду Івано - Франківської області інформацію про дату, час та місце судових засідань у цій справі.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

В судовому засіданні 11.04.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладених між сторонами договорів поставки №22 від 02.01.2019, №6 від 02.01.2020 та №46 від 04.01.2021 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 469333 грн 35 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 625, 629, 629 ЦК України, ст.20, 180,181 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

02.01.2019, 02.01.2020 та 04.01.2021 сторони уклали договори поставки №22, №6 та №46 (далі-договори) відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 яких визначено, що протягом терміну дії даних договорів, постачальник передає, а покупець приймає та оплачує залізобетонні вироби, зазначені у видаткових накладних. Найменування товару, його види та ціна одиниці товару визначається у видаткових накладних, що є невід"ємними частинами цих договорів.

Ціни на товари, що постачаються є вільними відпускними і вказуються у прайс-листку постачальника. Сторони визначають, що ціни на товари, вказані у прайс-листку, який є дійсним на дату укладання договорів, погоджені сторонами є попередніми і можуть змінюватися постачальником в залежності від показників, які зумовлюють ціну товару. Остаточна ціна товару визначається у видатковій накладній, яка є невід"ємною частиною укладених договорів. Покупець оплачує ціну товару, зазначену у видатковій накладній на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, факсова копія якого, має силу оригіналу документу. Покупець повинен сплатити поставлений товар шляхом 100% передоплати, або не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорах (п.3.1 - 3.5 договорів).

На виконання умов договорів позивач поставив відповідачу товар на суму 907333 грн 35 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, підписаними сторонами, товарно-транспортними накладними та довіреностями (а.с.23-47) .

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, отриманий товар оплатив частково в сумі 438000 грн 00 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 469333 грн 35 коп. Вказана заборгованість зафіксована в приєднаному до матеріалів справи Акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2021, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.

З метою досудового врегулювання спору позивач 11.11.2021 направив на адресу відповідача претензію №480 з вимогою оплатити заборгованість. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525,526,530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статтей 73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару в сумі 469333 грн 35 коп. підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача цієї заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 7040 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №3108 від 25 листопада 2021 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 7040 грн 00 коп. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент" про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 469333 грн 35 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М Груп Девелопмент", вул. Вовчинецька, 207, м. Івано-Франківськ, 76006 (код 40969106) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", вул. Семена Височана, буд.34, м. Івано-Франківськ, 76014 (код 05526020) - 469333 (чотириста шістдесят дев"ять тисяч триста тридцять три) грн 35 коп. - заборгованості, а також 7040 (сім тисяч сорок) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.04.2022

Суддя Т.В. Максимів