Рішення

від 13.04.2022 по справі 909/44/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/44/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Франк-Вуд",

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 66 850 грн 27 к.

без виклику представників сторін

установив: Заступник керівника спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Фонд Державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франк-Вуд" (далі відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 66 850,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю захисту інтересів держави у суді саме прокурором, оскільки відповідач не здійснює сплату 30% від орендної плати до Державного бюджету за орендоване ним державне майно по Договору оренди нерухомого майна №3 від 05.03.2018, а позивачем невживались заходи щодо звернення до суду з відповідним позовом , як наслідок є порушення інтересів держави.

Ухвалою від 25.01.2022 Господарський суд Івано-Франківської області позовну заяву залишено без руху та запропоновано Заступнику керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону надати суду докази які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку в розмірі 2481,00 грн

До Господарського суду Івано-Франківської області 08.02.2022 надійшла заява Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону вх. № 2002/22 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 14.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду 14.02.2022 прокурор та позивач повідомлені про відкриття провадження у справі, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення .№76501 0215059 7 та №76501 0215058 9, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить відмітка на оригіналі ухвали суду від 14.02.2022. Проте, на адресу Господарського суду Івано-Франківської області повернулась ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.02.2022 з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзив на позов не надав. Однак, до позовної заяви прокурором долучена заява (клопотання) відповідача по справі про визнання ним позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ, копія якого долучена до матеріалів справи суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

05 березня 2018 року між ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (по договру - орендодавець) та ТОВ "Франк-Вуд" (по договору - орендар/по справі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна №3 . Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками. В судовому порядку недійним не визнавався.

Пунктом 1.1 вказаного Договору сторони погодили, що орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуальне визначене майно: приміщення столярного цеху площею 550, 2 кв.м., розміщене за адресою: вул. Хриплинська,11 м. Івано-Франківськ, що перебуває на балансі ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод. Вартість майна визначена згідно з висновком про оцінку від 31.10.2017 і становить за незалежною оцінкою 785 225 грн 00к. без ПДВ.

Відповідно до п..1.2 договору майно передається в оренду з метою використання у господарській діяльності, а саме перероблення лісоматеріалів.

Відповідно до п.2.5 Договору про факт передачі орендованого майна свідчить акт приймання-передавання майна в оренду, обов`язок складення якого покладається на орендодавця.

До матеріалів справи прокурором не долучено Акт приймання-передачі спірного майна, однак факт його (орендованого майна) передачі відповідачем по справі не заперечується, про що свідчить заява від 19.01.2022 про визнання позовних вимог.

Пунктом 3.1. Договору сторонами погоджено, що орендна плата перераховується щомісячно у строк не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним і спрямовується, в і 30% від суми орендної плати до державного бюджету і 70% від суми орендної плати на рахунок орендодавця.

На підставі п. 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий червень місяць оренди 2015 року - 3809 грн 56 к.

Згідно п.3.4. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку визначеному законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції на наступний місяць (п.3.5. Договору).

Однак в порушення умов договору відповідач не сплачував орендну оплату в розмірі 30%-ої до Державного бюджету , внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 66 850 грн 27 к.

При цьому судом також встановлено, що Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" створене з метою виробництва технічних засобів транспортування, зберігання та видачі пального для Збройних Сил України, а також виготовлення іншої продукції, товарів народного споживання, надання послуг для задоволення потреб народного господарювання і населення України, виконання держзамовлення в повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №374 Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" включено до складу Державного концерну "Укроборонмпрон" до сфери управління Фонду державного майна України.

Листом №10-021-00048 від 11.01.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомила Івано-Франківську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону про наявність заборгованості по орендній платі до Державного бюджету, зокрема щодо спірного Договору оренди нерухомого майна №3 на використання державного нерухомого майна від 05.03.2018.

Листом від 04.01.2022 Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про намір прокуратури звернутись в їхніх інтересах до суду.

Зазначені вище обставини зумовила заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернутись з даним позовом до суду.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою Договір оренди нерухомого майна №3 нерухомого майна від 05.03.2018 є договором оренди.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні визначення містить норма ст.759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як передбачено ст. 526 ЦК України та ст.ст. 179, ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, Договором оренди нерухомого майна №3 від 05.03.2018 сторонами погоджено розмір та порядок здійснення орендної платти за користування спірним приміщенням.

Зокрема, пунктом 3.1. Договору сторонами погоджено здійснення перерахування частини орендної плати (30% від суми орендної плати) до Державного бюджету. Така проплата відповідачем по справі повинна здіснюватись (перераховуватись) щомісячно у строк не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

Розмір орендної плати сторонами погоджено в пунктах 3.2, 3.4 та 3.5 Договору, про що зазначалось у рішенні вище.

В силу дії ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати до Державного бюджету в розмірі 30% від орендної плати не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до заявленого позову складає 66 850 грн. 27к.

Зазначену заборгованість відповідач визнав в повному обсязі, про що свідчить заява (клопотання) від 19.01.2022, долучена до матеріалів справи.

Зазначена сума заборгованості на момент ухвалення рішення відповідачем не сплачена, докази про її погашення в матеріалах справи відсутні.

За наведеного, судом встановлено факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем по справі на суму 66 850 грн. 27к.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Щодо порядку звернення прокурора з даним позовом, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так у справі "Менчинська проти Російської Федерації" рішення від 15.01.2009, Європейський Суд висловив позицію стосовного того, що сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Як визначено у ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, зокрема, у разі їх порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

В постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладене правова позиція про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ „Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва.

Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на наявність спірної заборгованості перед державою та не невжиття відповідним органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, заходів ( звернення до суду) з відповідним позовом в результаті порушення інтересів держави.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку прокурором належним чином обґрунтовано перед судом правові підстави звернення до суду з даним позовом.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві заявлено про відшкодування лиш судовий збір.

В спірному випадку із позовом до суду звернувся заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Фонд Державного майна України в особі: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

За подання позову Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону України сплачено судовий збір в розмірі 2481 грн 00к. (платіжне доручення №30 від 27.01.2022).

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позовних вимог, судові витрати по справі відшкодовуються позивачу (в спірному випадку прокуратурі).

Разом з тим, ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги заяву відповідача про визнання позовних вимог, суд приходить до висновку про повернення прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків (1240 грн 50к.) судового збору та про відшкодування їй решту частини (50% (1240 грн 50 к.)) судового збору за рахунок відповідача по справі.

Керуючись ст. 86, 123, 129, 130, 231, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Заступника керівника спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Фонд Державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франк-Вуд" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 66 850 грн 27 к - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франк-Вуд" (вул. Хриплинська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, код 41289534) на рахунок УДКСУ у м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 37952250, ІВАN UA408999980313080094000009612, отримувач: УК у м. Ів.-Фр/ОТГ м. Ів.-Фр./, код отримувача 22080300) - 66 850 грн 27 к. (шістдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят гривень двадцять сім копійки) - заборгованості по орендній платі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франк-Вуд" (вул. Хриплинська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, код 41289534) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону України (вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79007, код 38326057, МФО 820172) - 1240 грн 50к. (одну тисячу двісті сорок гривень п`ятдесят копійки) судового збору.

Повернути Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону України (вул. Клепарівська,20, м. Львів, 79007, код 38326057, МФО 820172) з Державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1240 грн 50к. (одну тисячу двісті сорок гривень п`ятдесят копійки), сплаченого згідно платіжного доручення №30 (внутрішній номер 195433152) від 27.01.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда