Рішення

від 12.04.2022 по справі 910/18863/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2022Справа № 910/18863/21за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастросиндикат"

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

про стягнення 67 668,39 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастросиндикат" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №КБР-10/08/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.08.2019 у розмірі 67 668,39 грн, яка складається з 65 480,32 грн - суми основного боргу, 1 739,66 грн - 3% річних та 4 448,41 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 8/13.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 між Громадською спілкою "Українська ліга авторських і суміжних прав" (суміжна організація, ГС "УЛАСП"), Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО "УЛАСП"), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторська організація) та ТОВ "Гастросиндикат" (користувач) було укладено договір №КБР-10/08/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах, відповідно до умов якого користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Пунктами 3.1-3.2 договору передбачено, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.3 договору, за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2 користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами, та при досрочному розірванні договору користувач платить тільки фактичний місяць дії договору. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений у додатку №3 до договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.

Згідно п. 3.4 договору, механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від загального платежу користувача має отримати суміжна організація, а інші 50% авторська організація.

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку №1 до цього договору і є його невід`ємною частиною (п. 4.1 договору).

Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору і є його невід`ємною частиною (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках №1 та №2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 та додаток №2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, визначені в додатку №3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку №3 та в додатках №1 і №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим договором та додатком №3 до нього; при цьому, порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно додатками №1 та №2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього договору.

У разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.5 договору, ПО УЛАСП отримавши від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права має перерахувати 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Авторської організації, а інші 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Суміжної організації. Авторська організація та/або Суміжна організація матиме право вимагати від ПО УЛАСП сплати винагороди (роялті) тільки в тому обсязі, в якому ПО УЛАСП таку винагороду фактично отримав від користувача.

Пунктами 5.1 - 5.2 додатку №1 до договору передбачено, що цей договір (про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав) набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.07.2020, а в частині невиконання фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається продовженою на той самий строк і на тих самих умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії угоди не буде належного повідомлення про припинення. Аналогічні положення містять у пунктах 5.1-5.2 додатку №2 до договору.

Відповідно до п. 1 додатку №3 до договору, користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права у закладах: кафе "RebraKotlety" за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 4, корп. 9; кафе "RebraKotlety" за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 8/13.

Пунктом 2 додатку №3 до договору передбачено, що сторонами погоджено наступний розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 5 000 грн, тобто по 2 500,00 грн за кожний заклад.

Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору. Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується) (п. 3 додатку №3 до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо сплати роялті, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до ч. 4 і 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45, ч. 1 ст. 47 зазначеного закону).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, розмір єдиного сукупного платежу за майнові права становить 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 додатку №3 до договору, єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору. Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі слів позивача, відповідачем було частково сплачено винагороду у розмірі 26 120,00 грн. Разом з тим, доказів оплати винагороди у зазначеному розмірі до матеріалів справи не додано, та відповідачем зазначену обставину не спростовано.

Однак, із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яка складається з 8 230,32 грн - 50% від залишку заборгованості за період з 01.08.2019 по 31.07.2020 (перший рік); 27 250,00 грн - 50% від заборгованості за другий рік (з 01.08.2020 по 31.07.2021); 30 000,00 грн - 50% від заборгованості за третій рік (з 01.08.2021 по 31.07.2022).

Зі слів позивача, у зв`язку із введення карантину на період з березня 2020 року по червень 2020 року включно, сума винагороди була перерахована та сумарно становить 2 580,64 грн.

З урахуванням доводів позивача, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача за спірним договором за перший рік становить 16 460,64 грн, з який 8 230,32 грн - 50%, які належать позивачу; за другий рік та третій рік розмір заборгованості відповідача становить 120 000,00 грн, з яких 60 000,00 грн - 50%, які належать позивачу.

Належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за спірним договором до матеріалів справи не додано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, наявність заборгованості відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню на суму 65 480,32 грн (враховуючі межі заявлених позовних вимог).

Також, позивач просить стягнути з відповідача 4 448,41 - 3 % річних за період з 26.12.2019 по 01.11.2021 та 1 739,66 грн - інфляційні втрати за період з 26.12.2019 по 01.11.2021.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є арифметично правильним, а вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19, від 15.04.2021 у справі №905/717/20.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат позивач долучив до матеріалів справи копію договору №14.173 про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2021, предметом якого є надання правничої допомоги у господарській справі за позовом клієнта до ТОВ "Гастросиндикат" про стягнення заборгованості; копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 11.01.2022 на загальну суму 25 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну допомогу до суду не надходило.

Враховуючи обсяг наданої позивачеві правничої допомоги, з огляду на предмет спору у даній справі та відсутність письмових заперечень відповідача щодо розміру такої допомоги, суд дійшов висновку про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 25000,00 грн підтверджується належними доказами та є співмірним із позовними вимогами.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастросиндикат" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 8/13, код ЄДРПОУ - 40700831) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ - 42502769) 65 480 (шістдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят) грн 32 коп. - суми основного боргу, 4 448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн 41 коп. - інфляційних втрат, 1 739 (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять) грн 66 коп. - 3% річних, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн - витрат по сплаті судового збору та 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна