Рішення

від 13.04.2022 по справі 910/19181/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2022Справа № 910/19181/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Людмили ШКУРДОВОЇ, розглянувши матеріали справи №910/19181/21

За позовом: Фізичної особи-підприємця Круця Олександра Миколайовича

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон»

про: стягнення 41 934,52 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Круця Олександра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон» про стягнення 41 934,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) №СМ-94-19 від 02.01.2019, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати наданих послуг у сумі 32 888,00 грн. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6 564,80 грн пені, 1 436,00 грн 3% річних, 1 045,72 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року у справі №910/19181/21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 19.11.2021 ним було погашено заборгованість з оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №601 від 19.11.2021 на суму 31 868,22 грн. Крім того, відповідач зазначає, що він не отримував вимогу позивача від 13.10.2021 №13/10 про погашення заборгованості за Договором. Відповідач також заперечив проти вимог позивача в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, зазначивши, що у зв`язку з встановленням на території України карантину Товариство з обмеженою відповідальністю «Елерон» не мало можливості вчасно оплатити надані позивачем послуги за квітень-червень 2020 року.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Круцем Олександром Миколайовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елерон» (замовник) укладено договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) №СМ-94-19 від 02.01.2019 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги з вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) з території замовника, а замовник - приймати та оплачувати надані послуги в порядку та строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору послуги, що надаються виконавцем, приймаються замовником шляхом щомісячного підписання двостороннього акта наданих послуг. Таким чином, об`єм наданих послуг підтверджується та розраховується кожного поточного місяця на підставі відповідного акта, який надається виконавцем та має бути підписаний замовником впродовж трьох робочих днів з дати його надання/відправлення.

Жодна зі сторін не вправі відмовитися від підписання актів. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт з зазначенням фактичних розбіжностей (пункт 2.2. Договору).

Згідно з п.3.2. Договору факт надання послуг виконавцем та фактичний обсяг ТПВ за кожний поточний місяць підтверджується підписаним сторонами двостороннім актом наданих послуг. Оплата за фактично надані послуги здійснюється замовником протягом трьох робочих днів від дня підписання акта наданих послуг.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору протягом квітня-червня 2020 року були надані послуги, що підтверджується актом надання послуг №195 від 30 квітня 2020 року на суму 9 760,00 грн, №256 від 31 травня 2020 року на суму 14 160 грн, №301 від 30 червня 2020 року на суму 8 968,22 грн. Вказані акти надання послуг з боку відповідача не підписані, в той же час, враховуючи відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів, відсутність заперечень відповідача щодо отримання послуг за вказаними актами, суд приходить до висновку, що вказані акти вважаються погодженими відповідачем і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.10.2021 надіслано на адресу відповідача листа з вимогою про погашення заборгованості за Договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що надані ним послуги на суму 32 888,00 грн залишилися неоплаченими відповідачем, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем 19.11.2021 здійснено оплату послуг наданих за період з квітня по червень 2020 року на суму 31 868,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням №601 від 19.11.2021.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідачем було частково оплачено вартість наданих послуг на суму 31 868,22 грн 19.11.2021, тобто до звернення позивача з даним позовом до суду, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 31 868,22 грн.

Щодо решти суми основного боргу, яка заявлена до стягнення позивачем, судом встановлено, що відповідачем не спростовано наявність заборгованості за Договором в розмірі 1 019,78 грн, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 019,78 грн основного боргу.

В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1 045,72 грн - інфляційних втрат за період з липня 2020 року по листопад 2021 року, 1 436,00 грн - 3 % річних за загальний період з 01.05.2020 по 12.11.2021, 6 564,80 грн пені за загальний період з 01.05.2020 по 12.11.2021.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 23.09.2021 було надіслано на адресу відповідача акти надання послуг за період з квітня по червень 2020 року.

З урахуванням умов пунктів 2.1., 3.2. Договору вказані акти мали бути підписані відповідачем у строк до 28.09.2021 включно, а оплату послуг необхідно було здійснити до 01.10.2021 включно, а відтак суд дійшов висновку, що відповідач прострочив оплату послуг за Договором з 02.10.2021.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем неправильно визначено періоди їх нарахування. Так, за висновком суду обґрунтованим є нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.10.2021 по 12.11.2021, в зв`язку з чим суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 113,53 грн та інфляційних втрат у розмірі 80,71 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.5.3. Договору у разі прострочення виконання грошових зобов`язань замовник повинен сплатити на користь виконавця пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому сторони дійшли згоди, що нарахування пені здійснюється впродовж всього періоду прострочення оплати незалежно від його тривалості.

Судом перевірено розрахунок пені, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені частково в розмірі 643,34 грн за період з 02.10.2021 по 12.11.2021.

Посилання відповідача на наявність скрутного фінансового становища, спричиненого встановленням на території України карантину, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 5, код ЄДРПОУ 19038212) на користь Фізичної особи - підприємця Круця Олександра Миконайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 019 (одну тисячу дев`ятнадцять) грн 78 коп. - суму основного боргу, 113 (сто тринадцять) грн 53 коп. - 3% річних, 80 (вісімдесят) грн 71 коп. - інфляційні втрати, 643 (шістсот сорок три) грн 34 коп. - пеню та 100 (сто) грн 54 коп. - витрати зі сплати судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА