Рішення

від 12.04.2022 по справі 922/290/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/290/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) до Харківського обласного відділення Дитячого фонду України (61003, м. Харків, м-н Павлівський, 10, літ. "А-7", код ЄДРПОУ 05810318) про стягнення 11 355,58грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті спожитої теплової енергії в сумі 10 675,46грн, пеню в розмірі 451,06грн, 3% річних в розмірі 85,31грн та збитки від інфляції в розмірі 143,75грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 13442 від 16.02.2011 не здійснив оплату за спожиту теплову енергію за 2021 рік. Як на юридичні підстави посилається на ст.ст.526, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2022 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача.

Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2022 повернута 07.02.2022 на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

За приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області від 31.01.2022, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору суду не надходило. Передбачений законом строк для надання відповідачем відповіді на позов по даній справі сплив до введення в Україні воєнного стану та початку бойових дій у м. Харкові.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" відповідно до п.1.1 Статуту, засновано на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України, та згідно рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова" № 191/03 від 24.09.2003 належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення м. Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємств, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

16.02.2011 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Харківським обласним відділенням Дитячого фонду України (відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13442 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами п.2.1 договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявної технічної можливості.

Адресою об`єкту теплоспоживання відповідача є нежитлові приміщення Дитячого фонду України загальною площею 69,10 кв.м. за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург (м-н Павлівський), 10, які займає відповідач на підставі договору оренди № 1432 від 08.04.2002, укладеного між відповідачем та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

За умовами п.6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць

Відповідно до п.6.4 договору відповідач за 3 дні до потачку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує позивачу вартість, зазначеної у додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює:

- до 28-го числа поточного місяця при розрахунках за показниками приладів обліку;

- до 18 числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Приміщення відповідача оснащені приладом обліку.

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином та здійснив у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10 в опалювальний період з січня по грудень 2021 року постачання теплової енергії в повному обсязі згідно умов договору.

Відповідач умови договору належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки не сплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість за вказаний вище період в розмірі 10 675,46грн.

За неналежне виконання договірних зобов`язань позивач нарахував відповідачу також пеню в розмірі 451,06грн, 3% річних в розмірі 85,31грн та збитки від інфляції в розмірі 143,75грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також правовідносини сторін регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, тощо.

Згідно із ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Позивач на підставі розпорядження про початок опалювального сезону 2020-2021 років та умов договору здійснив постачання теплової енергії до об`єктів відповідача, який визначено в додатку № 4 до договору.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи актом підключення споживача, відомостями обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті, наявними в матеріалах справи.

Згідно наданого позивачем розрахунку по Дитячому фонду України Відділення Харківської області за спожиту теплову енергію, позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з січня по грудень 2021 року на загальну суму 10 675,46грн.

Частиною 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Такий же обов`язок відповідача закріплено і в абз.5 п.40 Правил користування тепловою енергією, відповідно до якого відповідач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вже було встановлено судом, сторони погодили обов`язок відповідача згідно із п.6.4 договору за 3 дні до потачку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачувати позивачу вартість, зазначеної у додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач повинен був здійснювати до 28-го числа поточного місяця при розрахунках за показниками приладів обліку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Факт наявності заборгованості на суму 10 675,46грн за період з січня по грудень 2021 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в сумі 10 675,46грн, доводи позивача, викладені у позовній заяві відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є цілком обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних на загальну суму 85,31грн за період з 01.05.2021 по 05.11.2021 та збитків від інфляції в сумі 143,75грн за період з травня 2021 року по 05.11.2021, що нараховані за зобов`язаннями січеня, лютого 2021 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 01.05.2021 по 05.11.2021 в сумі 85,31грн та збитків від інфляції в сумі 143,75грн за період з травня 2021 року по 05.11.2021, що нараховані за зобов`язаннями за січень, лютий 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 451,06грн за період з 01.05.2021 по 05.11.2021, нараховану на заборгованість, яка утворилась з січня по лютий 2021 року.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п.7.2.3 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день всього періоду прострочення до дня повної фактичної оплати.

На підставі зазначеного позивач на суму невиконаного зобов`язання в загальному розмірі 5 491,48грн, яка утворилась за спожиту теплову енергію в період з січня по лютий 2021 року, нарахував відповідачу (за кожен місяць окремо) пеню, яка складає 451,06грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 01.05.2021 по 05.11.2021 в розмірі 451,06грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позов є цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського обласного відділення Дитячого фонду України (61003, м. Харків, м-н Павлівський, 10, літ. "А-7", код ЄДРПОУ 05810318) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) - 10 675,46грн основного боргу, 85,31грн 3% річних, 143,75грн збитків від інфляції, 451,06грн пені, 2 481,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Враховуючи введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022 та об`єктивну неможливість підписання даного рішення у строки, передбачені ст.233 ГПК України, через активні боєві дії на території м. Харкова, повний текст рішення складно та підписано 13.04.2022.

Суддя Т.А. Лавренюк