Рішення

від 12.04.2022 по справі 342/1435/21

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1435/21

Провадження № 2/342/68/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Качуровського Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Паньків Василь Дмитрович, до ОСОБА_2 , Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Паньків Василь Дмитрович, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області та просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що батько позивача ОСОБА_4 був головою колгоспного двору, у приватній власності якого знаходився житловий будинок по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 перейменована на АДРЕСА_1 , нумерація будинку не змінювалася. За даним господарством закріплено земельну ділянку площею 0,22 га для ведення ОЖБ та 0,63 для ведення ОСГ. На 15.04.1991 у житловому будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та на випадок своєї смерті склав заповіт на все належне йому майно на користь свого сина - позивача. На час смерті ОСОБА_1 у житловому будинку по АДРЕСА_2 разом з ним була зареєстрована ОСОБА_5 , яка вступила в спадкові права після смерті чоловіка.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На час смерті була зареєстрована разом з позивачем у житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач звернувся до державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадковий житловий будинок у зв`язку з неможливістю визначити частку померлого у даному житловому будинку.

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами ринкова вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , становить 106350 гривень.

Провадження у даній справі відкрито 09.12.2021, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.02.2022 задоволено клопотання представника позивача, до участі у справі залучено співвідповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.02.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 23.03.2022 року.

Судовий розгляд справи по суті 23.03.2022 не відбувся за клопотанням представника позивача відкладено на 13.04.2022.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Паньків В.Д. у судове засідання 13.04.2022 не з`явилися. В поданій до суду заяві 12.04.2022 представник позивача просить справу розглядати за його відсутності та за відсутності позивача. 05.04.2022 від позивача через засоби поштового зв`язку судом отримано заяву про розгляд справи за його відсутності, просить ухвалити судове рішення на його користь.

Відповідачка ОСОБА_2 та співвідповідачка ОСОБА_3 у судове засідання 13.04.2022 не з`явилися, 05.04.2022 через засоби поштового зв`язку надіслали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, просять ухвалити судове рішення на користь позивача.

Представник відповідача Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області у судове засідання 13.04.2022 не з`явився. Чернелицька селищна рада на електронну адресу суду 15.12.2021 надіслала заяву про розгляд справи без представника селищної ради.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 16 січня 1990 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 247 від 13 грудня 1989 р., в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 .

Згідно постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області віднесена до Коломийського району Івано-Франківської області. Довідкою № 162, виданою 05.07.2021 Корнівським старостинським округом Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, стверджується, що вулицю Придністровська в с. Корнів Коломийського району Івано-Франківської області перейменовано на вулицю Хом, номер житлового будинку не змінювався.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період видачі свідоцтва на право особистої власності (з 31.01.1966 по 19.01.1996) регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Копіями з погосподарських книг за 1964-1965, 1967-1968, 1971-1972, 1974-1975, 1977-1978, 1980-1981, 1983-1985, 1986-1989, 1991, наданих 18.11.2021 Корнівським старостинським округом Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області за № 343-№ 351, стверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , головою якого є ОСОБА_4 , - колгоспники.

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

На 15.04.1991 у господарстві по АДРЕСА_2 були зареєстровані: голова господарства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою № 174, виданою 07.07.2021 Корнівським старостинським округом Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області. З наведеного слідує, що даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві сумісної власності в рівних частках по 1/2 кожному.

За заповітом, посвідченим 27.06.2000 секретарем виконкому Корнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 30, ОСОБА_4 , житель с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області, належний йому житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями і спорудами, земельну ділянку, земельну частку (пай) та все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 12 від 12 грудня 2000 р., про що свідчить копія повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 вересня 2012 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_1 помер до ІНФОРМАЦІЯ_6 , застосовується ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

ОСОБА_4 , 1921 р.н., на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою № 163, виданою 05.07.2021 Корнівським старостинським округом Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Про те, що ОСОБА_4 , 1921 р.н., та ОСОБА_6 , 1925 р.н., були подружжям, свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 26.12.1979 Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, запис за № 40 від 26 грудня 1979 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , виданого 22.07.1966, запис за № 22 від 22.10.1948 в книзі записів актів громадянського стану про народження.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 .

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Із копії спадкової справи № 675/2005, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачу 18.10.2005 видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 2335 та № 2336, на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) розміром 42,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) в натурі, що належала померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату про земельну частку (пай) серії РН № 233692 та з майнового паю в розмірі 1363 грн. у пайовому фонді майна в колективному сільськогосподарському підприємстві спілки селян «Дністер» у с.Корнів Городенківського району, що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ІУ № 015089.

Відповідно до ст. 535 ЦПК УРСР неповнолiтнi або непрацездатнi дiти спадкодавця (в тому числi усиновленi), а також непрацездатнi дружина, батьки (усиновителi) i утриманцi померлого успадковують, незалежно вiд змiсту заповiту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємствi за законом (обов`язкова частка). При визначеннi розмiру обов`язкової частки враховується i вартiсть спадкового майна, що складається з предметiв звичайної домашньої обстановки i вжитку.

Дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як непрацездатна дружина спадкодавця, відповідно до ст.535 ЦК УРСР, є спадкоємцем, що має право на обов`язкову частку у спадщині. ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті чоловіка в розмірі, визначеному згаданою статтею, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, однак документи про спадкування не оформила, заяву про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині нотаріусу не подала.

Таким чином, ОСОБА_5 успадкувала 1/3 від 1/2 частки житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 після смерті чоловіка, що становить 1/6 від цілого домоволодіння.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у с.Корнів Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 1 від 08 січня 2014 р., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 08.01.2014 виконкомом Корнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч.1 ст.1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України). У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України). Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, визначено ч.1 ст.1267 ЦК України.

За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

ОСОБА_5 , 1925 р.н., на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 ; разом з нею на день її смерті проживав, був зареєстрований та вів спільне господарство син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується довідкою № 338, виданою 26.11.2021 Корнівським старостинським округом Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 не встановлено.

Відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є дочкою позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , запис за № 126 від 11 вересня 1987 р. в книзі реєстрації актів про народження, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 11 вересня 1987 р. Наведене свідчить, що ОСОБА_3 є онукою спадкодавця ОСОБА_5 .

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить 1/6 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 та 1/2 частка, що належала їй як члену колишнього колгоспного двору, що разом становить 2/3 частки спадкового житлового будинку.

Із копії спадкової справи № 95/2014, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, вбачається, що син спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , - позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, до спливу шести місяців з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь дочки - відповідачки ОСОБА_3 , що не суперечить вимогам ч.2 ст. 1274 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщин на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Отже, право на спадкування на все належне спадкодавцю ОСОБА_5 майно одержала відповідачка ОСОБА_3 , як спадкоємець п`ятої черги за законом, оскільки родичів ближчого ступеня споріднення, які б усунули її від права спадкування та прийняли спадщину, судом не встановлено.

Будучи спадкоємцем п`ятої черги за законом, відповідачка ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом (21.03.2014). Їй державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори 08 серпня 2014 р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1116, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7732 га, кадастровий номер 2621681500:03:001:0044, що розташована на території Корнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 155518, виданого 11.07.2011.

Отже, відповідачка ОСОБА_3 успадкувала також 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належали померлій ОСОБА_5 , однак не одержала свідоцтво про право на спадщину на дане нерухоме майно.

Підставою звернення позивача до суду стало те, що постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 1226/02-31 від 16 листопада 2021 р. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що господарство, головою якого був ОСОБА_4 , відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в спадковому господарстві між членами колишнього колгоспного двору не визначені.

Згідно копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 16.07.2021, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1964 р., господарські будівлі та споруди - в 1974, 1965, 1982 роках. Ринкова вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями станом на 22.11.2021 становить 106 350 грн., що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТ-ВО «Придністров`я». За господарством закріплена земельна ділянка площею 0,22 га за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується копією облікової картки об`єкта погосподарського обліку.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289327357, сформованої 09.12.2021, відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Отже, позивач ОСОБА_1 успадкував 1/3 частки у житловому будинку АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського району) Івано-Франківської області після смерті батька ОСОБА_4 , яка належала померлому як члену колишнього колгоспного двору.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Із змісту поданих до суду відповідачкою ОСОБА_2 та співвідповідачкою ОСОБА_3 власноручно написаних заяв вбачається, що останні визнають позов в повному обсязі та просять ухвалити судове рішення на користь позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто, повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку відсутні. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі №588/1311/17 від 15.06.2020 року.

Суд не знаходить підстав для визнання за позивачем права власності на спадковий житловий будинок в цілому, оскільки співвідповідачка ОСОБА_3 правомірно набула право власності на 2/3 частки даного житлового будинку та не вчиняла дій, що можуть свідчити про її відмову від права власності у порядку ст. 347 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд не може взяти до уваги заяви відповідачів про визнання позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , як спадкоємцем за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», так як є особою з інвалідністю ІІ групи, що стверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , виданого 02.10.2013, а тому відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 120, 121, 123, 524-526, 534, 535, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261-1265, 1267-1270, 1273, 1274, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Паньків Василь Дмитрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківський район), Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- представник позивача Паньків Василь Дмитрович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

- відповідачка ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

- відповідачка ОСОБА_3 ,місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;

- відповідач Чернелицька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 19, с. Чернелиця, Коломийський район (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківський район), Івано-Франківська область.

Повний текст судового рішення складено 13.04.2022.

Суддя: Андріюк І.Г.