Постанова

від 13.04.2022 по справі 932/610/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3174/22 Справа № 932/610/21 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого- судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року по справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2021 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 01 липня 2019 року ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви, приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору б/н та отримання кредитної картки, на підставі чого остання отримала грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Зазначали, що ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та "Тарифами", які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею і банком кредитний договір, про що свідчить її підпис у заяві.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 допустила значне порушення взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 29 листопада 2020 року виникла заборгованість у загальному розмірі 25 003,82 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 13 500 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 11 053,82 грн., заборгованості за штрафами в розмірі 450 грн., яку банк просив суд першої інстанції стягнути на свою користь.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року позов АТ «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом від 01 липня 2019 року в розмірі 13 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким позов банку задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові, не взяв до уваги, що відповідач особистим підписом підтвердила факт ознайомлення під час підписання анкети-заяви з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому регулярно ознайомлюватися з їх змінами на веб-сайті банку, позичальник користувалася кредитом, тобто погодилася із вказаними умовами, оскільки укладений кредитний договір є договором оферти; вважає безпідставною відмову суду першої інстанції щодо стягнення на користь банку відсотків за користування кредитними коштами та штрафами, зважаючи на наявність в матеріалах справи підписаного позичальником за допомогою електронного підпису паспорту споживчого кредиту.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» відповідач по справі не скористалася.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі 25 003,82 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмовлених позовних вимог, в іншій частині рішення не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом (стаття 367 ЦПК України).

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2019 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву.

Відповідно до заяви, позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», "Тарифами", "Правилами користування", "Основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті" складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.5-зворот).

Станом на 29 листопада 2020 року виникла заборгованість у загальному розмірі 25 003,82 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 13 500 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 11 053,82 грн., заборгованості за штрафами в розмірі 450 грн.

Задовольняючи позов АТ «Акцент-Банк» частково, суд першої інстанції виходив з того, що доказом фактичного передання відповідачу кредитних коштів є виписка по картковому рахунку, надана банком в матеріали справи, в той же час враховуючи, що анкета-заява від 01 липня 2019 року відомостей про можливість нарахування відсотків за користування кредитом чи неустойки не містила, при цьому, Витяг з Тарифів, Умов та правил надання банківських послуг підпису позичальника не містили, підстави для їх стягнення відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та штрафами, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк", які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витягом з Умов

та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк", які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема неустойка за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг

з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк" розуміла відповідач ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк".

Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови

та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі

№ 6-16 цс 15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Колегія суддів вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Акцент-Банк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин (01 липня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 січня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк", які надав банк, відповідач розуміла, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк".

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс 19.

Щодо доводів апеляційної скарги, що підстави, порядок та розмір відсотків за користування кредитом та прострочення зі сплати відсотків передбачені підписаним, за допомогою електронного цифрового підпису, відповідачем, паспортом споживчого кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічні за змістом висновки викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19 тощо.

Паспорт споживчого кредиту від 01 липня 2019 року не підтверджує домовленості між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 про істотні умови кредитного договору, оскільки містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, відсутні дані щодо фактичного ліміту, річна процентна ставка обчислена на основі припущення, а підпис в споживчому кредиті не є власноручним підписом особи чи його електронним цифровим аналогом, що позбавляє можливості його ідентифікувати саме як підпис відповідача. В графі "підпис споживача" зазначено лише, що паспорт споживчого кредиту підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком, що не є електронним цифровим підписом в розумінні Закону України "Про електронний цифровий підпис", доказів іншого погодження із відповідачем, зазначених у паспорті споживчого кредиту умов кредитування, позивачем надано не було.

Крім того, відповідно до змісту розділу 4 вказаного паспорту, обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

При цьому паспорт споживчого кредиту передбачає умови кредитування для кредитних карток «Універсальна» та «Універсальна Gold», проте, з його змісту не вбачається, умови якої саме кредитної картки були погоджені з відповідачем.

Таким чином, даний документ неможливо визнати належним доказом досягнення між сторонами кредитного договору конкретних умов стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом та неустойки за порушення зобов`язання, оскільки наявна у ньому інформація є попередньою та містить два типи кредитного продукту без зазначення, який саме з них обирає позичальник.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення на користь банку заборгованості за нарахованими та простроченими відсотками та штрафами, оскільки відсоткова ставка та неустойка між банком та відповідачем погоджена не була.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в оскаржуваній частині постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2022 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.