Постанова

від 13.04.2022 по справі 127/4882/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/4882/22

Провадження № 22-ц/801/778/2022

Категорія: 48

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 рокуСправа № 127/4882/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Якименко М. М.,

учасники справи:

позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євростиль ЛТД», ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Захарчуком Максимом Володимировичем, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2022 року про повернення позовної заяви позивачу, -

в с т а н о в и в:

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Торговий дім «Євростиль ЛТД», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Ухвала суду мотивована тим, що позов підписано адвокатом Захарчуком М. В., проте до позову не додано належних доказів наявності у адвоката Захарчука М. В. необхідного обсягу цивільної дієздатності - права вчиняти підписи від імені та в інтересах позивача, що є підставою для повернення заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Не погоджуючись із цією ухвалою, позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Захарчука М. В., подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2022 року, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для застосування положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та повернення заяви (через відсутність договору про надання правової допомоги між адвокатом і позивачем), оскільки процесуальний закон не вимагає в обов`язковому порядку надання договору про надання правової допомоги, в якому передбачений обсяг повноважень адвоката. Вказує, що до суду було надано оригінал ордеру № 1031386 від 18 лютого 2022 року на якому містився напис про те, що повноваження адвоката не обмежуються.

Відповідачі ТОВ «Торговий дім «Євростиль ЛТД» та ОСОБА_2 відзивів на апеляційну скаргу, впродовж встановленого апеляційним судом строку, не подали.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам ухвала суду не відповідає, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 3, 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено всі дані у відповідності до укладеного між сторонами договору.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2022 року адвокат Захарчук М. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «Торговий дім «Євростиль ЛТД», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

На підтвердження своїх повноважень надав суду: ордер на надання правничої (правової допомоги) ОСОБА_1 № 1031386 від 18 лютого 2022 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 06/01-22р від 06 січня 2022 року.

Тобто, на підтвердження своїх повноважень адвокат Захарчук М. В. надав ордер, який оформлений належним чином. Ордер, встановленої цим положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зазначена норма, в контексті обставин даної справи, підлягала б застосуванню у випадку, коли до позовної заяви взагалі не додано доказу, який міг би підтвердити повноваження адвоката діяти в інтересах позивача.

Отже, з огляду на наявність ордеру, доданого до позовної заяви, у суду першої інстанції не було підстав для застосування положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позову з формальних підстав перешкоджає доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Отже, суду слід уникати зайвого і невиправданого надмірного формалізму у застосуванні норм процесуального права, які впливають на саму суть доступу до правосуддя.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду та дають підстави вважати, що суд першої допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає провадженню у справі.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Захарчуком Максимом Володимировичем, задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

М. М. Якименко