Постанова

від 19.05.2010 по справі 23777/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2010 р. справа № 2а-13901/08/0470

Колегія суддів Дніпропет ровського апеляційного адмі ністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: К ожана М.П. Проценко О.А.

при секретарі судового зас ідання: Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційн у скаргу Дніпропетро вського обласного відділенн я Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровсь к

на постанову Дніпроп етровського окружного адмін істративного суду від 10 липн я 2009 року

у справі №2а-13901/08/0470 (категор ія статобліку 6.11)

за позовом Дніпропет ровського обласного відділе ння Фонду соціального захист у інвалідів, м. Дніпропетровс ьк

до ТОВ «Інтерпайп Ні ко Тьюб», м. Нікополь

про стягнення адмініс тративно - господарських са нкцій, -

Встановила:

У грудні 2008 року Д ніпропетровське обласне від ділення Фонду соціального за хисту інвалідів звернулося д о Дніпропетровського окружн ого адміністративного суду і з позовом про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», м. Нікополь адміністративно-го сподарських санкцій та пені у розмірі 310 125,24 грн. (291362,30 грн. адмі ністративно-господарські са нкції, 18762,94 грн. пені). Вимогу обґ рунтовано невиконанням підп риємством у 2007 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів .

Постановою Дніпропе тровського окружного адміні стративного суду від 10 липня 2009 року. відмовлено у задоволе нні позову.

Рішення суду обґрунтован о тим, що відповідач довів вжи ття усіх залежних від нього з аходів для недопущення поруш ень зобов' язань, покладених на нього Законом України «Пр о основи соціальної захищено сті інвалідів в Україні»(дал і Закон №875-ХІІ).

Не погодившись із постановою суду першої ін станції, позивач звернувся і з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою по зов задовольнити.

У апеляційній скарзі ап елянт вказує наступне.

Виконанням нормативу роб очих місць у кількості, перед баченій ст. 19 Закону України « Про основи соціальної захище ності в Україні»(далі Закон № 875-ХІІ), вважається працевлашт ування підприємством інвалі дів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ст. 20 Закону №87 5-ХІІ підприємства, де середнь ооблікова чисельність працю ючих інвалідів менша, ніж уст ановлено нормативом, передба ченим ст. 19 цього Закону, щорок у сплачують відповідним відд іленням фонду соціального за хисту інвалідів адміністрат ивно-господарські санкції, с ума яких визначається в розм ірі середньорічної заробітн ої плати на відповідному під приємстві за кожне робоче мі сце, призначене для працевла штування інваліда і не зайня те інвалідом.

При цьому, сплата зазначени х адміністративно-господарс ьких санкцій не ставиться за конодавцем в залежність від того, чи вживав роботодавець необхідних, передбачених за конодавством заходів щодо пр ацевлаштування інвалідів. А пелянт вказує, що підприємст во не вжило необхідних заход ів щодо уникнення правопоруш ення, а саме: Відповідач надав ав звіти №3-ПН лише при наявнос ті вакансій та заявляв лише 3 в акансії для інвалідів при не виконаному нормативі 5. А згід но із звітами 3-ПН Відповідача на протязі 10 місяців він заяв ляв лише 1 вакансію - сортува льник-здавальник труб. Причо му згідно з поясненнями пред ставника відповідача інвалі ди відмовлялись від працевла штування на зазначену ваканс ію в зв' язку з шкідливими та важкими умовами праці.

Частиною 6 статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що „ ... до вик онання підприємствами норма тиву робочих місць, може бути зараховано забезпечення роб отою інвалідів на підприє мствах, в організаціях грома дських організацій інваліді в шляхом створення господ арських об'єднань підприємст вами, установами, організа ціями, фізичними особами, які використовують найману прац ю, та підприємствами, організ аціями громадських організа цій інвалідів з метою коорди нації виробничої, наукової т а іншої діяльності для виріш ення спільних економічних та соціальних завдань." Створен ня господарського об'єднання регламентується ст.ст. 70 та 118-124 Господарського кодексу Укра їни. Безпосередньо саме за рахування відбувається у від повідності до Порядку зараху вання кількості робочих місц ь для працевлаштування інвал ідів до нормативу таких робо чих місць у господарських об 'єднаннях, до складу яких вход ять підприємства громадськи х організацій інвалідів, з атвердженого постановою Каб інету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70. Однак Відпові дачем зазначені заходи вжито не було, та відповідно, нормат ив не виконано.

Відповідач проти апеляц ійної скарги заперечив. У зап ереченнях на апеляційну скар гу вказав наступне.

Підприємством було вжито всіх можливих заходів щодо п рацевлаштування осіб, які ма ють статус інваліда. Підтвер дженням цього є публікації ч исельних оголошень про прийн яття на роботу в засобах масо вої інформації (місцеві печа тні видання), в тому числі осіб , які мають статус інваліда ві дповідної нозології. В січні 2007 року було введено в дію штат ний розклад створених робочи х місць для працевлаштування інвалідів на 2007 ріку кількост і 110 робочих місць. Крім того, пр о наявність вакантних місць, які могли би бути зайняті інв алідами, підприємство інформ увало Нікопольський міськра йонний центр зайнятості звіт ами про наявність вакансій з а формою №3-ПН.

Також, Підприємством додат ково до вищевикладеного, бул о створене робоче місце для п одальшої роботи сортувальни ку-здавальнику, яка була визн ана інвалідом 3 групи у вересн і 2007 року згідно довідки МСЕК.

Згідно листа Нікопольсько го міськрайонного центру зай нятості (вих.. № 594 від 11.02.2009 р.), ним у 2007 році на ЗАТ «ІНТЕРПАЙП НІ КО ТЬЮБ»було направлено 4 о соби з обмеженими фізичними можливостями, з яких 1 (одна) ос оба працевлаштована, 3 (три) ос оби від запропонованої робот и відмовилися, (копія листа є в матеріалах справи).

Таким чином, Відповідач вик онав усі покладені на нього о бов'язки відносно створення робочих місць для працевлашт ування інвалідів і їх працев лаштування, та, відповідно, не може нести відповідальність , встановлену ст. 20 Закону Укра їни "Про основи соціальної за хищеності інвалідів в Україн і".

Представник позивача в су довому засіданні підтримав д оводи, викладені в апеляційн ій скарзі.

У судовому засіданні предс тавник відповідача просив ап еляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши представника п озивача та відповідача, проа налізував доводи апеляційно ї скарги заперечення на неї, д ослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляц ійну скаргу такою, що підляга є частковому задоволенню, ви ходячи з наступного.

ТОВ «Інтерпайп Ніко Тью б», є юридичною особою та відн оситься до підприємств, яким , відповідно до ст. 19 Закону Укр аїни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укра їні», встановлюється нормати в робочих місць для працевла штування інвалідів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціаль ної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, у станов, організацій, у тому чи слі підприємств, організацій громадських організацій інв алідів, фізичних осіб, які вик ористовують найману працю, у становлюється норматив робо чих місць для працевлаштуван ня інвалідів у розмірі чотир ьох відсотків середньооблік ової чисельності штатних пра цівників облікового складу з а рік, а якщо працює від 8 до 25 ос іб, - у кількості одного робочо го місця.

ТОВ «Інтерпайп Ніко Т ьюб»було подано до Дніпроп етровського обласного відді лення Фонду соціального захи сту інвалідів звіт про зайня тість та працевлаштування ін валідів за 2007 рік , копія якого знаходиться в матеріалах спр ави.

Відповідно до звіту про за йнятість та працевлаштуванн я інвалідів за формою 10-ПІ сер едньооблікова кількість шта тних працівників ТОВ «Ін терпайп Ніко Тьюб» у 2007 роц і склала 882 осіб. Відповідно до нормативу, передбаченого ст . 19 Закону №875-ХІІ, у відповідача мали бути працевлаштовані і нваліди в кількості 35 особи. Ф актично на підприємстві відп овідача у 2007 році були працевл аштовані інваліди у кількост і 30 осіб.

Відповідно до ст. 20 Закону №87 5-ХІІ підприємства, установи, о рганізації, у тому числі підп риємства, організації громад ських організацій інвалідів , фізичні особи, які використо вують найману працю, де серед ньооблікова чисельність пра цюючих інвалідів менша, ніж у становлено нормативом, перед баченим статтею 19 цього Закон у, щороку сплачують відповід ним відділенням Фонду соціал ьного захисту інвалідів адмі ністративно-господарські са нкції, сума яких визначаєтьс я в розмірі середньої річної заробітної плати на відпові дному підприємстві, установі , організації за кожне робоче місце, призначене для працев лаштування інваліда і не зай няте інвалідом.

Як свідчить звіт відповіда ча за формою 10-ПІ розмір серед ньорічної заробітної плати н а підприємстві у 2006 році склад ав 20690,9 грн. Отже сума адміністр ативно-господарських санкці й, нарахованих згідно ст. 20 наз ваного Закону, повинна склад ати 291362,3 грн.

Таким чином, матеріали спра ви підтверджують факт невико нання відповідачем вимог зак онодавства щодо працевлашту вання інвалідів, тобто вчине ння правопорушення у сфері г осподарської діяльності та о бґрунтованість розрахунку с уми адміністративно-господа рських санкцій, здійсненого позивачем.

Загальні принципи застосу вання відповідальності за пр авопорушення у сфері господа рської діяльності визначені у Господарському кодексі Ук раїни.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК Укра їни підставою для господарсь ко-правової відповідальност і учасника господарських від носин є вчинене ним правопор ушення у сфері господарюванн я.

Частиною другою названої с татті встановлено, зокрема, щ о учасник господарських відн осин відповідає за невиконан ня або неналежне виконання г осподарського зобов' язанн я чи порушення правил здійсн ення господарської діяльнос ті, якщо не доведе, що ним вжит о усіх залежних від нього зах одів для недопущення господа рського правопорушення.

Відповідач зазначив, а суд п ершої інстанції погодився з тим, що підприємством здійсн ено всі передбачені законода вством та можливі заходи для недопущення правопорушення .

Однак зазначені доводи від повідача та висновки суду пе ршої інстанції не приймаютьс я колегією суддів до уваги, ви ходячи з наступного.

Системний аналіз норм Зако ну №875-ХІІ дає підстави стверд жувати, що норми Закону спрям овані на надання соціально-т рудових та інших гарантій з б оку держави саме інвалідам. Т аким чином, норми ст. 18 Закону № 875-ХІІ встановлюють обов' язо к держави з працевлаштування перед інвалідами, а не підпри ємствами.

Згідно абз. 3 ст. 19 Закону №875-ХІ І підприємства, установи, орг анізації, у тому числі підпри ємства, організації громадсь ких організацій інвалідів, ф ізичні особи, які використов ують найману працю, самостій но здійснюють працевлаштува ння інвалідів у рахунок норм ативів робочих місць виходяч и з вимог статті 18 цього Закон у.

Ст. 18 Закону №875-ХІІ встановле но обов' язок підприємств, у станов, організацій, фізични х осіб, які використовують на йману працю виділяти та ство рювати робочі місця для прац евлаштування інвалідів, у то му числі спеціальні робочі м ісця, створювати для них умов и праці з урахуванням індиві дуальних програм реабілітац ії та забезпечувати інші соц іально-економічні гарантії, передбачені чинним законода вством; надавати державні й службі зайнятості інформа цію, необхідну для орга нізації працевлаштування ін валідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалід ів про зайнятість працевлашт ування інвалідів у порядку, в становленому Кабінетом Міні стрів України.

Таким чином працевлаштува ння інвалідів пов' язано не тільки із обов' язками орган ів держави, а також зумовлено виконанням норм ст. 18 Закону № 875-ХІІ суб' єктами господарюв ання.

Як свідчать матеріали спра ви, доказом відповідача щодо вчинення всіх дій, передбаче них ст. 18 названого Закону, є зв іти за формою 3-ПН, подані до Ні копольського міського центр у зайнятості. Проте, як свідча ть матеріали справи, звіти пр о наявність вакансій, на яких підприємство може працевлаш товувати інвалідів, подавал ися не за кожний місяць. Крім т ого, у кожному місячному звіт і за 2007 рік відповідач вказува в потребу в працевлаштуванні лише одного інваліда.

Тобто, передбачених Законо м заходів щодо працевлаштува ння інвалідів підприємство н е здійснювало.

Отже, ні центр зайнятості, н і інші органи, на які законом п окладено обов' язок працевл аштування інвалідів, не могл и сприяти відповідачу у прац евлаштуванні інвалідів, оскі льки не мали протягом 2007 року н алежної інформації щодо наяв ності у останнього відповідн их вакансій для такої катего рії громадян. Доводи позивач а щодо самостійного пошуку і нвалідів шляхом здійснення о б' яв у засобах масової інфо рмації також критично сприйм аються колегією судів, оскіл ьки наявні у справі докази св ідчать, що відповідні публік ації були здійснені підприєм ством у грудні 2007р.

Дату публікації підтвердж ено №№ та датами газет, наявни х у матеріалах справи (а.с.48-67).

Виходячи з викладеного, кол егія суддів дійшла висновку, що відповідачем вчинено пра вопорушення, а саме не здійсн ено працевлаштування інвалі дів відповідно до встановлен ого нормативу. Відповідач не довів, що ним вжито усіх залеж них від нього заходів щодо не допущення господарського пр авопорушення.

Виходячи з викладеного, кол егія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інста нції прийнято без врахування норм ч. 2 ст. 218 ГК України та внас лідок неповного з' ясування обставин справи, що є підстав ою для його скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Зак ону №875-ХІІ адміністративно-го сподарські санкції розрахов уються та сплачуються підпри ємствами, установами, органі заціями, у тому числі підприє мствами, організаціями грома дських організацій інваліді в, фізичними особами самості йно в строк до 15 квітня року, на ступного за роком, в якому від булося порушення нормативу, встановленого частиною перш ою статті 19 цього Закону.

Матеріали справи та поясне ння сторін свідчать, що назва ні санкції підприємством не сплачено.

Таким чином, позивачем обґр унтовано та у належному розм ірі пред' явлено вимоги про стягнення з відповідача адмі ністративно-господарських с анкцій у сумі 18762,94 грн.

Посилання відповідача на в ідсутність у підприємства пр ибутку не приймається колегі єю суддів до уваги, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 20 Зако ну №875-ХІІ сплату адміністрати вно-господарських санкцій та пені підприємства провадять відповідно до закону за раху нок прибутку, який залишаєть ся в їх розпорядженні після с плати всіх податків і зборів (обов' язкових платежів). У ра зі несплати адміністративно -господарських санкцій та пе ні їх стягнення в примусовом у порядку може бути звернено на майно підприємства, устан ови, організації в порядку пе редбаченому законом.

Отже, Закон не встановлює об ов' язок підприємства щодо с плати адміністративно-госпо дарських санкцій у залежніст ь від наявності або відсутно сті прибутку у звітному пері оді, а лише визначає джерело с плати. За таких обставин обов ' язок щодо сплати адміністр ативно-господарських санкці й за незабезпечення виконанн я нормативу робочих місць дл я працевлаштування інваліді в виникає у підприємства нез алежно від наявності або від сутності прибутку.

Щодо стягнення пені колегі я суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сп лати адміністративно-господ арських санкцій тягне за соб ою нарахування пені. Пеня обч ислюється виходячи з 120 відсот ків річних облікової ставки Національного банку України , що діяла на момент сплати, на рахованої на повну суму недо їмки. Отже облікова ставка На ціонального банку України, з якої розраховується пеня, мо же бути визначена тільки на м омент сплати (перерахування) підприємством коштів, в чому числі за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністратив но-господарських санкцій під приємством здійснена не була , розрахунок пені, заявлений д о стягнення, є необґрунтован им, а вимога щодо стягнення су ми 18762,94 грн. є такою, що не ві дповідає нормам ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ, у зв' язку з чим не під лягає задоволенню.

На підставі викладеного, к олегія суддів вважає необхід ним апеляційну скаргу задово льнити частково, постанову Д ніпропетровського окружног о адміністративного суду ві д 10 липня 2009 року - скасувати, п озов задовольнити частково. Стягнути з відповідача адмін істративно-господарські сан кції в сумі 291362,50 грн. У задоволе нні решти позовних вимог від мовити.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 К одексу адміністративного су дочинства,

колегія суддів, -

Постановила:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обла сного відділення Фонду соціа льного захисту інвалідів, м. Д ніпропетровська задовольни ти частково.

Постанову Дніпропетров ського окружного адміністра тивного суду від 10 липня 2009 рок у скасувати.

Позов задовольнити час тково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб», м. Нікополь, пр.. Трубників, 56 (код ЄДРПОУ 30926972) на користь Дніпро петровського обласного відд ілення Фонду соціального зах исту інвалідів, 49029, м. Дніпропе тровськ, вул. Чкалова, 11 (код ЕДРПОУ 25005978, ГУДКУ в Дніпропетр овській області,р/р 31216230700029, МФО 805 012) 291 362,50 грн. (двісті дев ' ятсот одна тисяча триста ш істдесят дві гривні п' ятдес ят копійок) штрафних сан кцій.

У задоволенні решти поз овних вимог відмовити.

Постанова набирає зако нної сили відповідно до ст. 254 К АС України.

Постанова може бути оск аржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова оформлена ві дповідно до ст. 160 КАС України 02.07.2010 року.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко